Чесні, законослухняні і скупі

Про життя у Німеччині розповіла українка, яка вийшла заміж за німця і живе там уже п’ять років

Так виглядає спортзал у німецькій школі

Яка українська дівчина не мріяла про заморського принца, який забрав би її у своє далеке королівство від усіх бід і проблем? До краю, де гідний рівень життя, висока заробітна платня, рівні дороги, комфортний громадський транспорт, усміхнені та щасливі люди, одне слово — у казку! Наші українки у пошуках іноземного щастя реєструються на міжнародних сайтах знайомств, зустрічають свого судженого у громадських місцях чи на курортах… Та чи знають наші панянки, що насправді «молочні ріки та медові береги» — це лише казка, і будь-яка країна, навіть європейська, має свої неприємні та незвичні нюанси, ба більше — для приїжджої української жінки?

Моя старша сестра живе у Німеч­чині уже понад п’ять років. По­знайомилась зі своїм чоловіком у «Фейсбуці», після тривалого спілку­вання в Інтернеті, візитів одне до одно­го і тяганини з документами вона пере­їхала до Німеччини. Зараз у них росте прекрасний п’ятирічний синочок. Часто сестра розповідає мені про позитиви й негативи життя у цій заможній європей­ській країні.

Рівень життя характеризують циф­ри. Середня зарплата у Німеччині — 3700 євро (брутто). Середня вартість кому­нальних послуг: вода — 60 євро, світло — 65 євро, опалення — 50−60 євро. На відмі­ну від України, у Німеччині можна самому вибрати компанію, яка надаватиме кому­нальні послуги.

Більшість німців живе в орендованих оселях. Вартість оренди: 1000 євро вліт­ку і 1200 євро взимку (на це впливає вар­тість компослуг). У цю суму входить об­слуговування будинку (вивіз сміття, ліфт, догляд за газоном, прибирання).

Сестра із чоловіком (заробляє на мі­сяць близько 6000 євро) ні в чому собі не відмовляють, продукти харчування в се­редньому на тиждень коштують 100 євро. На місяць — приблизно 400 євро. Стра­ховка на трьох членів сім’ї — 700 євро.

Медична страховка у Німеччині — ва­гомий позитивний фактор. Страховок тут дві — державна і приватна. Перевага пер­шої: усі члени сім’ї застраховані в рамках родинної страховки, і зміна видів діяль­ності, як і безробіття ніяк не впливають на страховку. За умови приватного стра­хування члени сім’ї не вважаються авто­матично застрахованими і повинні мати кожен персональну страховку зі своїми грошовими внесками. Особи, що мають повну страховку, отримують набагато кращий вибір лікарів, право на амбула­торні обстеження і обслуговування в кра­щих палатах у лікарні. Якщо внески не використані, застрахований частково отримує їх назад. У Німеччині насправді низький рівень смертності.

У пологових відділеннях, незалежно від страховки чи соціального статусу, усі жінки отримують однакове вчасне і якіс­не медичне обслуговування. У лікарню жінка приходить хіба з власним одягом та косметичкою, а все необхідне для но­вонародженого уже є у пологовому від­діленні — одяг (всіх можливих розмірів), памперси, засоби гігієни тощо. А ще там смачно годують пацієнтів.

А от на німецьких сімейних лікарів се­стра часто нарікає. Нерідко вони запев­няють, що нездужання минеться само собою, іноді не виписують необхідних лі­ків (а більшість препаратів в аптеці мож­на придбати лише за призначенням спеціаліста), скерування на аналізи у ме­диків треба випрошувати.

Як у будь-якій країні, у Німеччині також процвітають бюрократія та некомпетент­ність працівників держструктур.

Окрема негативна тема — сирійські емігранти. Мало того, що через їхній на­плив підвищився рівень злочинності у країні, це й загалом негативно вплину­ло на різні побутові речі. Раніше, коли ні­мецька дитина досягала трьох років, її автоматично оформляли у садок за міс­цем проживання. Тепер треба чекати, бо діти емігрантів потрапляють у садок пер­шочергово. Щоправда, держава одразу взялась вирішувати цю проблему — поча­ли будувати тимчасові садки-модулі. Там є все необхідне, і діти можуть там пере­бувати, поки не збудують стаціонарний заклад.

Усі заклади дошкільної освіти у Німеч­чині платні. Оплата залежить від доходу сім’ї, а отже, за дітей сирійських біжен­ців платить держава. Звісно, це викли­кає незадоволення у корінних німців. Адже батьки оплачують за садочок чима­лі гроші (садок для мого племінника ко­штує 200 євро на місяць). Хоч він того не вартий, бо часто вихователі не дбають про дітей. Я на власні очі бачила, як ви­хователька навіть не звернула уваги на дитину, яка впала з гірки і побила доло­ні. Сестра пояснила, що вихователі ма­ють низьку зарплату.

За дитячий садочок треба платити чималі кошти

У садку діти не сплять і не харчують­ся, їжу батьки дають їм зі собою у ланч-боксах. Хоча тут за 2.50 в день можна замовити дітям обід. Та меню там не ко­рисне — фрі, курячі ніжки, квашена ка­пуста. Найбільше, що здивувало мене, — кульки із сирого фаршу. Це національна німецька страва, але аж ніяк не для три­річних дітей! Подруга сестри розповіла, що у шкільному меню на тиждень були у списку шніцель і риба. Але діти отриму­вали лише рисову кашу на молоці. Ди­ректор відмовилась пояснювати бать­кам, куди поділися м’ясо і риба…

Кожен німець зобов’язаний сортува­ти домашнє сміття і викидати його у від­ведені для цього баки. Про це знають на­віть малі діти. А от для наших українок це в новинку, їм доводиться привчатися до екологічної грамотності. Наша мама, бу­дучи у сестри в Німеччині, пішла погуляти з онуком. Сестра попросила її викинути сміття з дитячої кімнати. Мама викинула пакет не в той бак. То малий змусив баб­цю викинути сміття у правильний контей­нер!

Якщо ви переплутали баки, мож­на «заробити» чималий штраф — від 10 євро. А хто ж дізнається, що ви якусь обгортку не у той бак викинули? Пам’ятайте: тут навіть дерева «мають вуха і очі». Кожен німець вважає, що по­відомити про порушення, яке скоїв сусід, знайомий, друг чи навіть родич — грома­дянський обов’язок! Тому не дивуйтесь, якщо якась привітна сусідка раптом по­відомить «куди треба» про ваші найдріб­ніші порушення. І йдеться не лише про сортування сміття чи голосну музику. Якщо ви прикрикнули, чи, борони Боже, дали легенького ляпаса дитині, чекай­те неприємних гостей, тобто соцслуж­би. А якщо ви проговорилися приятелю, що вже тиждень їздите на машині з про­строченою страховкою — чекайте штра­фу. Чи якщо ви вирішили вдома займа­тись приватною діяльністю (косметичні послуги, репетиторство, випічка тощо), то мусите це робити секретно, лише для перевірених клієнтів, які не «здадуть», інакше — суд.

Про німецьку любов до порядку і чес­ність ходять легенди. І це справді так. Чо­ловік сестри забув картку з грошима в автоматі для цигарок, коли розплачував­ся. Той, хто знайшов цю картку, відшукав його на «Фейсбуці» й віддав картку. До речі, вона була ще й без паролю. Іншим разом чоловік сестри загубив на вулиці гаманець. Ми шукали його довго і нудно. А знайшли наступного дня у… поштовій скриньці. Хтось знайшов, відкрив, поди­вився на документи, за адресою знай­шов будинок і вкинув у поштову скринь­ку. Уся готівка була на місці.

Усі фото авторки