А там могли би бути дитячі садочки!

Як у Львові незаконно відчужили 25 об’єктів комунального майна.


Керівники силових структур Львівщини (прокуратури Львівської області та ГУ Нацполіції Львівської області) оприлюднили на прес-конференції шокуючі факти та схеми крадіжки комунального майна Львова. На 25 об’єктів комунального майна, які незаконно відчужено, накладено арешт. Ці шокуючі факти оприлюднив на прес-конференції начальник Головного управління Нацполіції у Львівській області Валерій Середа. У цій кримінальній справі є п’ять підозрюваних, причетних до розкрадання. Зокрема, троє осіб — жителі Луганської області, один львів’янин та один киянин. Двох підозрюваних затримано.

Що це за приміщення? Де вони? Різної площі на таких вулицях: Зеленій,  Хмельницького, Дністерській, Замковій, Богуна, Ярошинської, Антоновича, Тесленка, Лазаренка, Мазепи, Пекарській, Сихівській, Личаківській, Шота Руставелі, Саксаганського, Кониського... Крім цих 25-и об’єктів, ймовірно, було відчужено ще десять приміщень. Цю інформацію слідчі наразі перевіряють.

Валерій Середа розповів, що ласе майно відчужували за двома схемами. Перший варіант: особи зверталися до нотаріуса з метою купівлі, продажу, розподілу майна. При цьому йшлося про нерухомість, щодо якої ще не були внесені відомості в електронний Державний реєстр речових прав. За його словами, підозрювані подавали фіктивні документи про належність їм цього майна за правовстановлюючими документами 1990-2000 років. Як правило, це були підроблені копії розпоряджень Галицької районної адміністрації Львівської міської ради щодо надання приміщень у приватну власність... Нотаріус не перевіряв достовірності фактів, створював у Державному реєстрі речових прав відповідний розділ та реєстрував право власності за зловмисниками. Згодом нерухомість перепродували, нерідко розподіливши на менші частки... Встановити власність майна одразу ставало складніше.

Друга схема більш складна. “У цьому випадку право власності на нерухомість реєстрували за низкою юридичних осіб, засновники у яких практично одні й ті ж, - поінформував Валерій Середа. - Підстава для реєстрації права власності за юридичними особами - протоколи загальних зборів засновників (учасників), якими в склад засновників приймався новий учасник. Новий учасник як  вступний внесок у статутний фонд юридичної особи вносив певний об’єкт нерухомості (права на це майно в реєстрі також не було), що посвідчувалося протоколом зборів засновників. На підставі протоколів зборів  нотаріус без належної перевірки прав особи на майно реєстрував право власності юридичної особи у державному реєстрі. Після цього вже інший учасник юридичної особи виходив зі складу засновників та забирав свою частку статутного фонду об’єкта нерухомості. Право власності на комунальний об’єкт перереєстровувалося на фізичну особу. Після цього були подальші перепродажі цих приміщень...”.

Прокурор Львівської області Юрій Квятківський зауважив, що відчуження комунальних приміщень сталося з вини посадовців Львівської міської ради. “Ми просили у чиновників міської ради надати нам технічну документацію на об’єкти, - каже пан Юрій. - Щоб затримати особу і оголосити підозру, потрібно знати вартість приміщення, збитки, яких завдано. У міської ради таких документів не було. Довелося призначити експертизу, звертатися до суду про дозвіл на огляд цих приміщень. Можемо говорити про халатність посадовців міської ради, оскільки вони не контролювали майно комунальної власності”.

У той час, як силовики розповіли про ситуацію із комунальним майном, керівництво управління комунальної власності міської ради організувало свою прес-конференцію.  “Дякую правоохоронцям за довгу роботу і рада, що є перші результати — оголошення підозри двом особам, - з явною іронією заявила  начальник управління комунальної власності Львівської міської ради Інна Свистун. - Шкода, що підозру оголошено не головним дійовим особам у цій справі. Як випливає з повідомлень ЗМІ, дійових осіб, що фігурують у злочинних справах, уже немає в місті... З жовтня 2016 року управління комунальної власності привертало увагу громадськості, щоб слідство тривало швидше, щоб винні особи понесли відповідальність. Вкрадення цих 25-и об’єктів не відбулося вчора і не зненацька. Ситуація має загрозливі масштаби, бо правоохоронна система не покарала злочинців...”.

Інна Свистун також прокоментувала закиди правоохоронців щодо відсутності у мерії обліку майна та ігнорування запитів силовиків.  “Наприкінці  2013 року прокуратура виявила масштабну крадіжку комунального майна, - каже чиновниця. - А починаючи з 2014 року ми самі виявляємо такі факти (у процесі  контролю за об’єктами). Це якраз свідчить про те, що управління покращило контроль за об’єктами комунальної власності. Немає запитів від поліції чи від  прокуратури, на яких би ми не дали відповіді.  Ця ситуація мені виглядає доволі дивною”.  

Чому все ж вдалося відчужити комунальне майно на кількадесят мільйонів гривень? Комунальний реєстр запрацював лише з середини 2013 року. Та дехто досі не вніс інформацію у реєстр. “Сьогодні робимо перереєстрацію усіх об’єктів, - інформує Інна Свистун. - Це процес! Крадіжки відбулися не в нашому управлінні чи в певних кабінетах. Щодо цих приміщень були або договори оренди, або об’єкт мав ухвалу сесії про продаж шляхом приватизації (способом аукціону). Щодо ще двох об’єктів почато процедуру здачі в оренду. Не було об’єктів, які не були у використанні управління комунальної власності. Тому ця інформація не відповідає дійсності”.

Журналіст “ВЗ” запитала в Інни Свистун про найбільш вартісні приміщення, які потрапили у список відчуження. “На перше місце я б поставила приміщення ЛКП “Дністер” на вул. Дністерській, 16, - наголосила вона. - Це діючий жек  (двоповерхова цегляна будівля з мансардою площею 1294,6 квадратних метрів). Приміщення цього комунального підприємства перереєстровано на дві фізичні особи. На другому місці — приміщення на вул. Свєнціцького, 7, яке надано УДЮМКу (установа дитячо-юнацьких молодіжних клубів), на третьому — велике приміщення на вул. Зеленій, 202”...

Ось де “ховаються” такі необхідні квадратні метри! А ми кажемо, львів’янам потрібні дитячі садочки! А також приміщення для  дитячих гуртків, юнацьких спортивних секцій, молодіжних клубів...

А тим часом...

Міський голова Львова Андрій Садовий заявив, що готовий надати працівникам прокуратури допомогу, аби справа комунального майна була розслідувана  об’єктивно. Садовий дивується, чому для двох підозрюваних встановлено мінімальну суму застави.

«Жодної халатності зі сторони управління комунальної власності міської ради  немає, - зауважив Андрій Садовий. - Є шахрайські дії з боку  осіб, які користуються недосконалістю законодавства. Раніше реєстрація майна була прерогативою держави. Сьогодні ж є багато різних інституцій, у тому числі приватних, які мають право реєструвати майно, тому й маємо зловживання».

Фото зі сайту СЕТАМ