Хатини Шевченківського гаю не розвалюються. Їх «законсервовано»

Журналіст «ВЗ» перевірила, який стан експонатів у Музеї народної архітектури та побуту.


На сесії Львівської міської ради розглядали стан справ зі збереженням експонатів у Музеї народної архітектури та побуту “Шевченківський гай” імені Климентія Шептицького. Депутат Валерій Веремчук заявив, що ініціює перевірку старовинних хатин та церков у скансені (музей просто неба). Вони потребують порятунку.

Міський обранець запевнив на сесії, що близько 40% експонатів без даху, у них падають крокви, прогнивають стелі, нищиться підлога, територія парку занедбана... 30 цінних об’єктів начебто просто зникли. “Коштів, які виділяють на утримання музею, що є в комунальній власності,  недостатньо для вирішення нагальних проблем, — наголошує Валерій Веремчук. — Замість того, щоб приділити увагу збереженню експонатів, на території музею прокладають велодоріжки та планують звести візит-центр за 13 мільйонів гривень — із рестораном і розвагами. Перш ніж вкладати мільйони у  візит-центри, треба подбати, щоб візитівка Львова не перетворилася на руїну”.

Журналіст “ВЗ” відвідала Шевченківський гай. Прийшла туди о 10-й ранку. Вкотре переконалася, що це ідеа­льне місце для недільних прогулянок з коханим чи дітьми, або для ранкових пробіжок. Підходжу до бойківських хат і “по-ревізорськи” їх оглядаю. “Пахне” старовиною, але надмірної занедбаності музейних раритетів не зауважила. У польському Радомі хатини скансену теж здалеку виглядають сірими, нібито ось-ось впадуть. Але коли підійдеш ближче, переконуєшся, що вони ще стоятимуть десятки років...

У Львові ситуація зі збереженням хатин скансену не критична, кажуть в адміністрації Шевченківського гаю, бо їх “законсервовано”. Дахи церков покриті спеціа­льним розчином, який укріплює їх, або прокладені руберойдом. А хати мають спеціальний косметичний ремонт, який дотягне до капітальної реконструкції.

Територія музею прибрана, біля деяких хат заметено, як у квартирі.

Охоронці “патрулюють” об’єкт. “У нашої прибиральниці сьогодні день народження, подивіться, як вона трудиться”, — сказав мені охоронець, коли проводив до адміністрації музею.

Директор Шевченківського гаю Роман Назаровець (на цій посаді працює три роки. — Авт.) заперечив “ВЗ” закиди депутата. Каже, він не був у музеї (хоча неодноразово його туди запрошували) і керувався старими даними — від колишнього керівника музею, який там працював ще за часів Союзу. У Шевченківському гаю — 110 експонатів, з них шість церков та один костел. За словами пана Романа, порятунку потребує не 40% експонатів, а 17% (19 об’єктів).

“У 2014 році 47 об’єктів були у незадовільному стані, — інформує пан Роман. — Того року ми відреставрували та “законсервували” 13, 2015-го — 15, 2016-го — 13 об’єктів. За три роки врятовано 42 об’єкти. Торік просив із міського бюд­жету на реставрацію десяти хат близько восьми мільйонів гривень. Дали лише на одну — 450 тисяч гривень. Проблеми зі збереження експонатів виникають в усіх європейських музеях просто неба. Дахи хатин — дерев’яні або солом’яні. Ці матеріали недовговічні. Відреставруєш об’єкт, через десять років треба знову повертатися до нього”.

Пан Роман показав мені стайню-стодолу зі села Пилипця Закарпатської області, яка датується кінцем XIX століття. Раритет із Закарпаття реставрують ще з минулого року. Менше половини даху прокладено солом’яними снопами. Запитую, чому так. Роман Назаровець пояснює, найбільша проблема — дістати матеріал для даху, бо фермери неохоче продають пшеничну солому, скоротилися площі засівів. “Товари для даху старовинної хати не купиш у супермаркеті, — каже директор Шевченківського гаю. — Реставрацію цієї стайні продовжуватимемо цього року”.

— Реставруєте експонати за гроші міської скарбниці чи залучаєте меценатів?

— І за кошти меценатів, і за виручку від продажу вхідних квитків. Меценати взамін просять лише поставити біля відновленої хатини табличку з подякою.

У 2013 році Шевченківський гай заробив на квитках 1,26 мільйона гривень, у 2014-му — 1,7 мільйона, у 2015-му — 2,6 мільйона, у 2016-му — 3,2 мільйона. До січня 2017 року вхідний квиток коштував 20 гривень (для дорослих), для дітей — 10. Потім ціни підвищили: квиток для дорослих — 30 гривень, для дітей — 20.

— Є критичні думки щодо проекту візит-центру. Чи на часі його зведення і скільки доведеться туди “вбухати” бюджетних коштів?

— Візит-центр Шевченківського гаю — потрібний проект. Там можна буде придбати квиток, отримати інформацію про експонати та екскурсію, замовити екскурсовода, перекусити і випити кави, скористатися туалетом (зараз на території музею є чотири біотуалети, деякі відвідувачі неохоче туди йдуть. — Авт.). Буде навчальна зона, де проводитимуть майстер-класи, конференції. Споруда візит-центру буде скляною, на один поверх.

Вартість зведення візит-центру — 18,9 мільйона гривень. Проект пройшов етап державної експертизи. Два тендери на визначення підрядника завершилися нічим. У першому тендері не взяла участі жодна компанія, у другому — одна компанія зі Львова. Оголосимо треті торги, щоб нарешті отримати виконавця робіт.