Концерн «Електрон»: стратегія стійкого розвитку

Львів’яни вже почали звикати, що майже щороку концерн «Електрон» презентує чергову новинку.


Спочатку були трамваї, потім — тролейбуси, електробус, а «фішкою» стали нові міські автобуси, якими й цього року продовжує поповнюватись парк пасажирських перевезень Львова.

Президент «Електрону» Юрій Бубес.

Публічно підбивати підсумки року — давня традиція «Електрону». І справа не лише в тому, що це обов’язок перед акціонерами компанії (вони й так отримають детальний звіт), а й тому, що, на переконання президента концерну Юрія Бубеса, це є дуже важливим і для самої фірми.

— Це нагода дещо збоку поглянути на реалізовані проекти хоча б для того, щоб підсумувати: за рахунок чого вдалось те чи інше і що з цього можна перенести в рік наступний. Тоді розумієш, що з цим робити, куди йти, які завдання треба вирішити.

— Від промисловців не раз доводилось чути, що рік був непростим. Яким видався для концерну «Електрон»?

— У цілому ми весь рік працювали надзвичайно напружено. І недарма: рік хоча й був складним, але в результаті — ефективним.

Підприємства концерну за рік не лише наростили обсяги виробництва, а й розширили номенклатуру своєї продукції. Дуже добре працювали «Сферос-Електрон», заводи «Полімер-Електрон» та «Електронпобутприлад», НВП «Карат» та інші. А обсяги виробництва переорієнтованого на IT-продукцію телезаводу «Електрон» та заводу «Електротранс» зросли більш ніж у 3-5 разів.

Та найбільша увага прикута до транспорту з маркою «Електрон». Ця сучасна високотехнологічна продукція — трамваї, тролейбуси, електробус, а віднедавна й міські автобуси, — у всіх на виду, у щоденному користуванні львів’ян та жителів інших міст. У 2016 році підприємство виготовило десятки нових одиниць транспорту, які гідно себе зарекомендували.

Суворі зимові випробування з честю пройшли і наші перші міські автобуси. Коли морози на Різдво спричинили проблеми в роботі громадського транспорту, наші автобуси справно курсували на лінії. Коли за наші трамваї і тролейбуси ми були спокійні — вже був досвід їх експлуатації, — то за автобуси, зізнаюсь, ми таки переживали, — все ж таки це нова техніка, в якій ми впровадили багато інновацій — від економних двигунів екологічного класу Євро 5 та Євро 6 до складних комп’ютерних систем управління. Але новинки не підвели!

І нам приємно, що відразу декілька підприємств концерну стали лауреатами конкурсу «Обличчя міста-2016», а весь концерн в цілому удостоївся Гран-прі цього конкурсу, а також двох золотих відзнак Національного бізнес-рейтингу і нагороди «Лідер галузі».

Сучасну техніку – молоді: оператор лазерної порізки металу.
— Наростити обсяги виробництва в кілька разів у ненайкращі, скажімо так, часи — це дуже непросто. За рахунок чого це вдалося концерну?

— Зараз проблема багатьох фірм у тому, що вони хочуть, щоб їм дали «таблетку», яка все вирішить. Але такої ще не винайшли. Тому основа нашої стратегії — опора на внутрішні ресурси, зосередження їх на пріоритетних напрямах діяльності, активне впровадження інновацій та стійкий розвиток.

Нас називали диваками, коли ми вирішили переорієнтуватись на машинобудування і змінили відносну стабільність на новий проект, тобто на нові ризики. Та скептики не врахували одного, дуже недооціненого, на жаль, у нас ресурсу, який

визначається терміном «людський капітал». А це чи не найголовніша інвестиція на довгострокову перспективу. Звісно, його мобілізація потребувала великої роботи, коштувала багато безсонних ночей і затрачених сил, щоб вселити віру в оточення і в саму ідею. Однак нам на «Електроні» вдалось зберегти досвідчені кадри різного рівня — від високо­кваліфікованих робітників до думаючих та ініціативних управлінців, що генерують рішення. І до цієї когорти ми залучили нові молоді кадри, які прагнуть реалізувати нові ідеї. І цей двигун, всередині нас, запрацював. Бо якщо компанія застигає у своїй стабільності, з’являється ризик стагнації і занепаду.

— Проте нарікають, що молодь не дуже хоче йти на виробництво. Багато кваліфікованих робітників та інженерів шукають роботу за кордоном. А роботодавці скаржаться, що бракує кваліфікованих кадрів. Як ви вирішуєте цю проблему?

Зварювальник на автоматичних машинах – дефіцитна професія.

— Коли хочеш кваліфікованого робітника, то, насамперед, його треба для себе підготувати і виховати. Ми ініціювали і за підтримки керівництва Львівської облдержадміністрації налагодили співпрацю з вищими технічними училищами Львова та області, а зараз навіть залучили батьківські комітети навчальних закладів області для мотивації учнів до роботи на українських підприємствах. Нам зараз дуже потрібні слюсарі, верстатники широкого профілю, оператори верстатів з числовим програмним керуванням, електромонтажники та електромонтери, зварювальники на автоматах та напівавтоматах, робітники інших професій.

Звісно, ми активно спів­працюємо і з вишами, які готують інженерні кадри різного профілю та спеціальностей, що продовжують традиції та досягнення українських технічної, економічної та юридичної шкіл, і я впевнений, нові кадри досягнуть нових вершин, матимуть нові звершення.

— І які результати?

— Результат цієї співпраці — за рік вже працевлаштовано понад 150 нових працівників, ще десятки проходять практику та стажування з перспективою залишитись на підприємствах.

Протидіючи існуючій високій міграції, прямим кадровим втратам, ми намагаємось забезпечити людей не лише роботою, а й гідною оплатою. У нас середня заробітна плата в концерні сьогодні найвища в регіоні серед промислових підприємств. Ми не платимо грошей у конвертах — це «біла», офіційна зарплата, в яку входять бонуси та премії за якісну роботу.

У нас також діє й власна система підвищення кваліфікації кадрів — як в електронівських інституціях, так і за кордоном. Окрім належних умов праці та оплати, запроваджуємо додаткові умови соцпакета: надаємо за потреби

гуртожиток, забезпечуємо довезення працівників на роботу та з роботи, компенсуємо третину вартості харчування. Тобто концерн «Електрон» є соціально відповідальним і ефективним роботодавцем.

Майбутні інженери знайомляться з виробництвом.
— Які ще проблеми, крім кадрових, зараз у промислових підприємств?

— Кожна галузь може назвати свої власні проблеми, але найбільш серйозними є спільні. Хоча б така. В січні цього року уряд пообіцяв знизити ціни на електроенергію для виробництва. Але вже в лютому Національна комісія з регулювання у сфері енергетики підвищила тарифи на електроенергію для промисловості! Як це зрозуміти? А у тій же Європі спотова оптова ціна, тобто поточна ринкова ціна, на електроенергію на третину нижча, ніж в Україні. Це ставить українського виробника у важке становище, бо неминуче відобразиться на зростанні цін усієї промислової продукції.

Проте заради справедливості слід відзначити і позитивні зрушення. Нещодавно уряд прийняв постанову про збільшення авансового платежу до 70 відсотків з боку замовників комунального транспорту — трамваїв, тролейбусів, автобусів, електробусів та іншого колісного транспорту, встановлення реальних термінів їх виготовлення — від 8 місяців до 1 року. Це дієвий крок для підтримки транспортного машинобудування. Завдяки цьому заводи нарешті зможуть налагодити чіткий і належний технологічний цикл та ритмічну роботу, збільшити завантаження потужностей, а в кінцевому результаті — знизити виробничі затрати, що зекономить і бюджетні кошти. Слід сказати, що цю проблему ми не раз ставили перед кількома урядами. І лише зараз, як мовиться, лід рушив. Тому слід подякувати керівництву та фахівцям Мінекономрозвитку та уряду в цілому — зроблено велику і дуже важливу справу!

Але ми маємо ще низку конкретних пропозицій. Наприклад, щодо такого питання, як виконання замовлень у ме­жах бюджетного року, тобто до 31 грудня. На практиці від тендеру до укладання угоди між замовником і виконавцем через процедурні умови минає чимало часу, а авансові платежі, буває, надходять підприємству лише в 3-4 кварталах поточного року. Як і коли в такий термін виконати договір? Так, договір можна продовжити. Але бюджетний рік закінчився, де замовнику взяти нові гроші? Тому, вважаємо, необхідно внести відповідні зміни до Бюджетного кодексу і виправити це положення. З цього питання ми вже готуємо свої пропозиції на розгляд Верховної Ради.

— Що ви очікуєте від 2017 року і які в «Електрону» плани?

— Ми вже сьогодні маємо платформу, з якої можемо пов’язувати подальшу перспективу. А також очікуємо на зростання економіки, в тому числі й на позитивні зміни для нашої машинобудівної галузі в законодавчій базі, які дозволять ринку краще розвиватися, а бізнесу — ефективніше працювати.

Ми зараз переважно орієнтовані на внутрішній ринок. Тут у нас є багато роботи, бо в середньому зношеність міського транспорту в Україні — понад 80 відсотків, і він потребує заміни.

Однак маємо плани виходу на міжнародні ринки. Після нашої участі у кількох галузевих зарубіжних виставках та на бізнес-форумах — у Німеччині, Франції, Угорщині та ін. — нашою продукцією почали цікавитись чимало країн. Тільки за останній рік на «Електроні» побували дипломати та представники бізнесу Німеччини, Польщі, Канади, Італії, Саудівської Аравії, Індії та інших держав, делегація молодих фахівців з 10 країн світу. Вони детально ознайомились з нашим виробництвом та оцінили технічний рівень і якість продукції. Ми мали низку конструктивних перемовин, які відкрили перспективи для наших виробів в Європі, Азії, Північній Африці, а також у Північній Америці.

Тому і цього року нас чекає багато роботи, але я впевнений, що «електронівці» впораються. Принагідно хочу подякувати усім нашим працівникам за хорошу роботу, а також усім нашим 20 тисячам акціонерів, котрі беруть активну участь в управлінні «Електроном» й своїми голосами підтримують наші зусилля та затверджують амбітні плани розвитку концерну. Спільно ми не раз довели, що обіцяємо лише те, що можемо виконати, а обіцяне вважаємо своїм зобов’язанням, якщо хочете — справою честі.