«Майн Кампф» затребувана більше, ніж ваші Шептицький, В’ятрович, «Аеропорт»!» 

Ця фраза належить продавцеві львівської книгарні у відповідь на зауваження про недоречність поширення твору лідера нацистської Німеччини.

В Україні, яка дві декади тому відзначила День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, подекуди популяризують ідеї нелюда, який на практиці втілював цю людиноненависницьку ідеологію, спричинив загибель мільйонів, у тому числі українців. Продаж автобіографічної книги Адольфа Гітлера “Майн Кампф” (“Моя боротьба”) у торгових мережах вважають... виявом свободи думки. А ще - вдалим бізнесовим кроком. 

До редакції “Високого Замку” звернулася схвильована Зіновія Мирська, лаборант регіонального наукового Центру з вивчення Голодомору і Голокосту в Україні, який очолює її чоловік - професор Львівської політехніки Рудольф Мирський. Каже, зайшла у книгарню на вулиці Огієнка, 4, щоб поцікавитися книгами культової письменниці Діни Рубіної, а натрапила на... 

 - При вході, справа, на полицях, поряд з іншими творами я побачила книгу Гітлера “Майн Кампф”, - каже пані Зіновія. - Була шокована! Підійшла до прилавка, за яким стояла молодий продавець з чорним волоссям. Спокійно кажу їй: «Мені здається, що у наш тяжкий час поряд з книгами Великого Митрополита Андрея, історика Володимира В’ятровича, поряд з книгою про Донецький аеропорт, в якому загинуло стільки наших хлопців, не може бути місця для книги фашиста...». Продавець перебила і сказала мені, старшій жінці, якій виповнилося 69 років: «Ви говорите дурниці!». А я відповідаю: «Дитиночко, ти ще дуже юна, щоб читати мені нотації. Я таке пережила… Слава Богу, ти не знаєш, що таке жити від дзвінка до дзвінка, коли тобі подзвонять з війни. Ти не знаєш, на яких нервах моя дочка і внуки, чоловік і батько яких тричі побував у зоні АТО, у Луганській області». А продавець продовжує: «Дурниці ви кажете! Книжку Гітлера «Майн Кампф» харківське видавництво видало дуже великим тиражем». А далі сказала фразу, від якої я обімліла: «Ця книга більше затребувана, ніж ваш В’ятрович, ваш Шептицький і ваш «Аеропорт»!». Довго не могла прийти до тями після почутого. Казала тому продавцеві: “Не знаю, в якій школі ви вчилися, як вас мати виховувала, але те, що ви робите, — не добре”. І тоді на мою адресу посипалися ще гірші нотації. “Ви знаєте, що наша завідуюча - “у положенні”? Ви хочете, щоб вона передчасно народила? Відповідаю: “Дай Боже, щоб ваша директор народила у мирній Україні. Що ж ви робите, поширюючи книгу нациста?”. А мені — про те, що книжка Гітлера — затребувана. Продавець сказала: “Хочете, я цю книжку вище поставлю?”. 

Як на мене, ідеологія, яку несе ця книжка, - нацизм. Для такої літератури не може бути місця в Україні, - завершила свою розповідь Зіновія Андріївна. 

Солідарний з нею і керівник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович: “Я дуже здивований, що офіційно видано таку книжку в Україні. Тим більше здивований, що її поширюють”. 

Автор цих рядків навідався у книгарню на Огієнка, 4, щоб переконатися, чи справді там торгують «раритетом» від Гітлера. На полицях — книги українських суспільних авторитетів, про які згадувалося вище, інша актуальна література. Нацистської — не побачив. Підійшов до прилавка, запитав у жіночок чи можна придбати у них “Майн Кампф”. Чоловік праворуч у білій сорочці на короткий рукав, інтелігентного вигляду (судячи з усього, добрий знайомий продавців), підсміхаючись сказав: “З-під поли!”. І справді — на наших очах продавець дістала з-під прилавка “гросбух” із заголовком, виконаним готичним шрифтом. Запитав панночку, яка мені пропонувала опус Гітлера, наскільки торгівля такою книгою відповідає законодавству про заборону пропаганди комунізму і нацизму, їхніх символів. Відповідь прозвучала моментально: у нас у країні — свобода думки! Мовляв, ця норма прописана у Конституції. Зрештою, сказали нам продавці, продають те, на що є попит. Запевнили, що “Майн Кампф” можна придбати майже у кожній книгарні Львова, що відкрито продається вона на базарчику біля пам’ятника першодрукареві Івану Федорову...

До розмови долучилася вагітна власниця магазину. Запевнила, що “Майн Кампф” проходила експертизу комісії з моралі, і там не побачили нічого протизаконного. Показати “висновок експертів” директор магазину відмовилася. У союзники продавці взяли собі чоловіка у білій сорочці на короткий рукав, якого назвали адвокатом. Він теж почав говорити про свободу поглядів. 

 - Але ж ви з таким же успіхом можете виставляти у себе твори російського президента Путіна? - кажу їм.

 - А що, Путін у нас заборонений? - почули у відповідь. 

Після такої дискусії продавець спішно заховала “Майн Кампф” під прилавок. На запитання, чому начебто дозволену літературу продають з-під поли, занервували, вимагали від мене покинути приміщення — бо я їм заважаю працювати. Книгу скарг і пропозицій дати відмовилися - “бо ви не є нашим відвідувачем”. Не захотіли відрекомендуватися, бо я для них - “ніхто”, дати на диктофон офіційний коментар для газети теж не захотіли. Після обіцянки звернутися за роз’ясненням у СБУ продавці змінили платівку. Сказали, що... ніякої книги Гітлера вони не продавали, і взагалі не знають, про що йдеться. Так, багато про що тут говорили, але, мовляв, це ніде не зафіксовано. 

 Під кінець вагітна директор підвищеним голосом почала погрожувати: зараз подзвоню своєму лікареві, що ви мене тероризуєте, що ви мене рознервували! 

 P. S. Кореспондент “ВЗ” пройшовся по книгарнях центральної частини Львова - “Майн Кампф” ніде не побачив. Молодий касир у книгарні “Є” на нашу цікавість відреагувала: “Ви що, не знаєте, що цю книгу у нас заборонено?”. 

Коментарі для «ВЗ»

Отар ДОВЖЕНКО, медіа-експерт

 Колись я “скачав” з Інтернету текст “Майн Кампф” і спробував почитати, подужав кількадесят сторінок і покинув. Це дуже нудна читанка, яка переважно стосується питань, актуальних за часів її написання, яких ми вже без історичних довідників і не зрозуміємо. Ніякого зв’язку із сучасністю в тієї книжки нема. Не бачу причин, чому її треба забороняти. Це історичний документ, який навряд чи читатиме хтось, крім істориків.

 

 

 

Мирослав МАРИНОВИЧ,

правозахисник, член-засновник Української Гельсінкської Групи, колишній політв’язень радянських таборів, кавалер орденів Свободи, “За мужність”

Я категорично проти книги Гітлера, бо через неї постраждали десятки мільйонів жителів Землі. Ця книга перетворила культурний народ на зомбі, які знищували людей без жалю, знищували цілі народи, зокрема єврейський. Моє ставлення до цієї книги - як до зла, яке сіє зло і далі поширюється. 

В Україні розповсюджувати нацистську «Майн Кампф» не можна - так само, як я не хотів би, щоб розповсюджувалися комуністичні ідеї. Треба покінчити з увагою до будь-яких тоталітарних ідей та режимів! Треба покаятися за читання цих книг, а не з цікавістю братися за них.

 У Німеччині була велика дискусія, значна частина населення протестувала проти того, щоб після тривалої перерви було знову опубліковано «Майн Кампф». Але Україна не може порівнювати себе з Німеччиною. Там випустили книгу Гітлера для наукових досліджень. Пройшовши тривалий період денацифікації, Німеччина сьогодні має великий імунітет для того, щоб не заразитися нацистськими ідеями. Тоді як в Україні будь-які антисемітські, тоталітарні ідеї все ще можуть знайти якусь прихильність. Комусь може сподобатися “простота” рішень, які запропонував Гітлер. І тому в нашому хворому суспільстві, яке не пройшло очищення від тоталітарних ідей, таку книгу поширювати не можна.

До теми... 

29 жовтня 2009 року Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі ухвалила рішення визнати книгу Адольфа Гітлера “Майн Кампф” такою, що не відповідає вимогам законодавства України у сфері захисту суспільної моралі, оскільки містить інформацію, яка пропагує ідеологію фашизму, розпалює національну та релігійну ворожнечу, принижує та ображає єврейську та інші нації за національною ознакою. У рішенні, зокрема, сказано: “Національна комісія поділяє стурбованість українського суспільства щодо розповсюдження цього видання у загальнодоступній книжковій мережі та закликає усіх суб’єктів підприємницької діяльності, власників книжкових магазинів та торгових павільйонів не розповсюджувати літературу, яка містить заклик до геноциду, репресій та расової ворожнечі. Ця книга у широкому обігу здатна завдати шкоди морально-психологічному розвитку підростаючого покоління, може бути використана як наочний посібник та керівництво до дії агресивно налаштованих молодіжних угруповань”.

У квітні 2015 року український парламент ухвалив пакет “декомунізаційних” законів. В одному з них йдеться: “Пропаганда комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв комуністичного тоталітарного режиму, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму та заборонена законом”.