Чиста робота

«Непричесані» одкровення працівника клінінгової компанії

 

Денис рік працює у клінінговій компанії - миє вікна, прибирає у помешканнях та офісах. До того був «білим комірцем» - верстав книги у видавництві. Звільнився, бо важко захворіла мати. Жив на кошти від оренди квартири, паралельно шукав тимчасову роботу. Маму врятував, але на «білу» роботу вже не повернувся. Волосся на голові у нього ніби вискубане кущиками: «Це на мене згори кислота накапала. Не помітив, а шапка просочилася. Мене не пекло, та коли прийшов додому, волосся почало пучками вилазити». Руки у хлопця також поїджені хімікаліями... Денис розповів “ВЗ” про особливості і “підводні камені” роботи прибиральником.

На магазин площею 70 кв. м пішло 70 ганчірок

«У Львові 37 клінінгових фірм. На фірмі отримую 10-15 гривень за квадратний метр помитого вікна (разом із рамою). Вікно миється з двох боків, тож цю суму множиш на два. Ціна може коливатися залежно від рівня забруднення, площі та специфіки об’єкта.  

Вартість наших послуг висока, бо хімічні розчини, швабри, інші засоби дорогі. Ганчірка-мікрофібра - 45-50 грн., її вистачає на два місяці. Якщо роботи на висоті, везу з собою драбину. “Хімію” фірма бере на гуртовні. Це штука ефективна - миє будь-яке забруднення, навіть застаріле. На фірмі мені віддають половину суми, яку привожу від замовника. Наприклад, повністю скляне кафе ми з напарницею два дні мили зсередини від кіптяви - отримали по 600 грн., плюс ще фірмі 600 грн. Високі поверхні миють «телескопом» - це палиця, яка висувається на 4-6 метрів, на неї вдягається швабра, а зверху - «шубка» зі штучного хутра. Нею намилюєш, а потім на цю палицю вдягаєш стяжку (конструкція типу “двірника” на автомашині) і стягуєш брудну піну на землю, бо ганчіркою туди не залізеш.

Особливо багато замовлень перед святами. Усі хочуть увійти в новий рік чистими. Мені, як чоловікові, дають найважчу роботу. Техніка безпеки залишає бажати кращого. Страхувальний пояс є, але за що його чіпляти? Добре, якщо у приміщенні є батареї, а якщо нема? За карниз не зачепиш, бо відлетить разом з тобою. За висотну драбину тримаюся однією голою рукою. У гумовій рукавиці рука може поїхати, а на холоді примерзнути до залізної драбини. У рукавицях працюють самогубці.

Попався мені якось маленький магазин жіночої білизни площею 70 кв. метрів. На нього пішло аж 70 ганчірок. Треба було витирати матові чорні меблі гідропіритом і одразу сухою ганчіркою. Плюс 54 світильники, вітрини, вхідні двері. Їхній менеджер мене вичавила, як лимон.

Оплата в особняках - як домовишся. Там треба пробувати, як хімікати реагують на поверхню, аби, борони Боже, не зіпсувати чогось. Бо потім не відкупишся. Були одні двері, шпоновані червоним деревом, то вони коштували, як моя однокімнатна квартира.

Два культуристи роздяглися догола...

Замовники бувають різні. Є нормальні люди: господиня сама з тобою прибирає, а потім тебе нагодує і додому чи в офіс тебе привезе з усіма ганчірками і швабрами. А є такі, що за 50 гривень удавляться. Інші контро­люють кожен крок. Або сидять над тобою, бояться залишити у квартирі. Буває, що й чіпляються, стріляють очима. Я на таке не ведуся.

Був анекдотичний випадок. Неймовірно ділова замовниця не має часу прибирати, вирішила зробити подарунок чоловікові - прибрати в хаті після ремонту. Однокімнатна квартира. Вона мене закрила і пішла на роботу. Я приїхав о 8-й ранку, до 14-ї все зробив. Я її набираю, а вона: а я вам не сказала, що буду о 7-й вечора? Що ж я тут стільки часу буду робити? Почистив ковдру від котячого хутра, перемив увесь посуд, помив унітаз, телевізор тупо дивився, спав, у мене вже “дах почав їхати”. Вона сказала, щоб я брав у холодильнику пиво, червону рибу, каву. Я нічого не брав. За п’ять сьома вона влітає: “Я забула, що зараз чоловік має приїхати!” Я: “А хто у нас чоловік?”. “А чоловік у нас майстер спорту з боксу! Він такий ревнивий, спочатку б’є, а потім з’ясовує”. На щастя, чоловік не встиг з’явитися.

А є клієнти, що нічого не соромляться. Не встиг я помити унітаз-ванну, як замовник уже пішов туди, роздягнувся і при мені почав митися. Йому, бачте, душно! Моргає мені: будеш коньяк? Одного разу потрапив до двох культуристів. Поводилися так, ніби мене немає. Пороздягалися догола, ходять по квартирі, обнімаються, винце п’ють. Добре, що моя напарниця прийшла. Виховання не залежить від того, скільки у людини грошей. Зауважив, що ті, хто заробив гроші своєю працею і розумом, нормально до прибиральника ставляться. А хто молодший і невідомо як заробив “бабло”, вважають, що ти ніхто. Щоправда, ті культуристи нам по 800 гривень заплатили. Двоє солідних мужиків: круті машини, знімають чотирикімнатну квартиру. Офігенні дизайнерські меблі від Карлуччі. Одна блузочка цього бренду коштує тисячу євро, а тут - шкіряні меблі! Дивно, у них в холодильнику продуктів не було, а з посуду - дві виделки, дві ложки, два ножі й одна каструлька.

Мив я триповерховий особняк. Окреме приміщення котельні. Там два котли під саму стелю, один на дрова, один на газ. Усе в плитці. Лазня дерев’яна, її приїжджали робити дядьки з Карпат. Це там червоним деревом шпоновані вхідні двері. На кожному поверсі санвузол. Балкони широчезні, такі масивні, що на них може вертоліт сісти. Усе в ковці. Господар виклав бруківкою всю вулицю. Щоб свою машину не псувати на поганій дорозі. Сусіди задоволені, кажуть, дуже інтелігентний чоловік. У нього і в селі такий будинок - із фонтаном, де рибки плавають. Кажуть, працює на митниці...

В одній квартирі побачив по чотирьох кутках кімнати якісь дірки, схожі на сток для води. Такі самі дірки - по кутках стелі. Виявляється, це вакуумний пилосос. На стіні - блочок, господар натискає кнопочку, у кімнату починає нагнітатися повітря і всотується у ці дірки разом з пилюкою і сміттям. На стіні щось типу вимикача. Звідти вивалюється пакет, куди вже запаковано увесь бруд із кімнати. Господар забирає цей пакет і викидає.

Був холодильник, який сам через Інтернет продукти замовляє. Попереджає вголос: «У вас закінчилося молоко. Замовити?» Натискаєте кнопочку, і продукти замовляються через супермаркет, потім їх додому привозять.

А в однієї жінки була люстра з кристалів Сваровскі. Моя напарниця каже: “Я протру люстру!”. Я їй: “Навіть не думай, воно ж зараз усе посиплеться. У тебе є ще одна квартира, щоб ти її продала? Ти знаєш, що це джип висить на стелі? Це ж Сваровскі!”. Люстра зроблена у вигляді кинутої газової легенької хустки. До речі, ця жінка не хотіла нам платити. Ми їй, бачите, погано відмили рами. А ті рами простояли сім років у плівці на сонці і всі написи на рамах продрукувалися. Ми їх мили розчинником. Так надихалися...

Вертолітний майданчик бачив на Погулянці. На елітній багатоповерхівці, де нагорі пентхаус. Там дуже гарно. Хоч би раз пожити в такій квартирі! Одна ванна — як уся моя хата.

В іншому помешканні бачив унітаз, розмальований у... члени. Ванну у формі тіла жінки. Унітаз, який, як натискаєш кнопочку, і підмиває, і сушить, і освіжувач повітря розпилює. Це не біде, а унітаз. Я запитав, чи машини часу у них там немає? Господарі просили не виливати туди помиї, бо забивається. То ми спускалися на перший поверх і виливали брудну воду у сток.

Кухні бачив шикарні. Одна була з бука, це найтвердіше дерево. Хазяйка просто на цьому столі відбивала м’ясо. Ідеальна поверхня — жодної вм’ятини. Тільки мокрою ганчіркою витерла - і все. Я думав, що це камінь. Вона каже: “Ні, це дерево, бо камінь трісне”. Бачив пральки, які розмовляють: “Я закінчила!”, “Перу кофточку!”. Бар, який повідомляє, що закінчилися віскі чи коньяк...

Головне — аби дружина не знайшла майтки у бардачку

Колись я мив машини, але потім відмовився. Автоматична мийка — це одне, але ручна, всередині салону, теж потрібна. Хлопці на мийці мають добрі гроші: крім зарплати, ще “зверху” від власника. Бо треба часто мити салон. Особливо, коли хазяїн якусь “тьолку” возив. Треба, щоб дружина потім презерватива не знайшла або майток у бардачку. Так само, як і у квартирі. Чоловік, наприклад, замовляє прибирання квартири перед приїздом дружини з курорту. А він тут, зрозуміло, «вів холостяцьке життя». Треба прибрати, бо «дружина приїде, голову відірве». Буває, знаходимо і презервативи, і різні сексуальні іграшки… Віддаємо замовнику.

Напарниці одного разу довелося прибирати квартиру, в якій помер чоловік і труп декілька тижнів розкладався. Прибиральників викликала дівчина, яка приїхала з Києва, буцімто дружина. Насправді - за квартирою. Квартирку треба здати чи продати, а перед тим її треба відмити. Там бігали такі гігантські таргани, як мадагаскарські. Сморід, зрозуміло... Напарниця працювала у респіраторі. Ще й воду відключили. Унітаз був завалений фекаліями, ванна заіржавіла. Вона просто лила хімрозчини у ванну, з унітаза лопатою вигрібала лайно. Працювала ще з однією дівчиною, отримали по 450 гривень кожна. Ті ще просили відмити диван, на якому він лежав. Але дівчата відмовилися, кажуть, викидайте, він уже не відмиється.

Можна, звичайно, і самому підхалтурювати, окремо від фірми. Уже назбиралася клієнтська база, самі телефонують. Але це невигідно - адже хімія і засоби дуже дорогі. На фірмі ти їх маєш безкоштовно. Мене влаштовує робота у фірмі. Це постійний «лівак» - чайові від клієнтів і халявна хімія, яку можна брати додому. Бо інструментів же не візьмеш…».