«Солідарна» Львівщина і «самопомічний» Львів

В області перемогла партія президента Порошенка, у місті Лева — партія мера Садового. А мера обиратимуть у другому турі.

Ось і фінішувала місцева виборча кампанія. За попередніми результатами (після опрацювання 94,55% протоколів), у Львівську обласну раду можуть потрапити такі політичні сили. Пальму першості тримає Блок Петра Порошенка “Солідарність” - 21,46%. На другому місці “Самопоміч” - 14,69%, на третьому - «Свобода» (12,89). Далі йдуть — “Батьківщина” (9,26%), “Громадянська позиція” (8,08%), «УкрОП» (6,18%), Радикальна партія (5,60%), “Народний контроль” (5,24%). Партія “Наш край” не долає прохідного бар’єра — 2,97%.

У тільки третьому місці «Солідарності» до ЛМР Адамик не винен?

Попередні результати до Львівської міської ради такі: “Самопоміч” - 32,7%, “Свобода” - 11,8%, БПП “Солідарність” - 10,6%, “Громадянська позиція” - 8,4%, “Народний контроль” - 6,8%, “Українська галицька партія” - 5,5%.  

Журналіст “ВЗ” зателефонувала до голови Львівської ОДА, лідера БПП “Солідарність” у Львівській області Олега Синютки, щоб запитати про успіх президентської партії на Львівщині і лише третє місце у Львові. “Думаю, результат в області можна пояснити тим, що у нас — найпатріотичніші, найрозумніші люди, які можуть відрізнити фальш від реалій, - пояснив Олег Синютка. - Наші патріоти продемонстрували підтримку президенту країни, вони хочуть зберегти і відновити українську державу. Не думаю, що вирішальну роль задля третього місця “Солідарності” на виборах до Львівської міської ради зіграв перший номер у списку Петра Адамика. Треба детальніше проаналізувати усі “за” і “проти”, зробити висновки і рухатися вперед. Ніхто на Львівщині не ділитиме людей на округи і на результати голосування. Ми повинні об’єднатися і зберегти цілісність області. Об’єднати усі патріотичні сили — наше завдання. А не дивитися: хто проголосував більше, хто — менше”.

На брифінгу Олег Синютка повідомив, що не збирається покидати посаду голови Львівської ОДА заради депутатського мандата у Львівській облраді. На двох кріслах не сидітиме — пообіцяв скласти депутатські повноваження. 

У Дрогобичі — Кучма, у Самборі — фізрук

Згідно з попередніми результатами місцевих виборів, у Бродах перемогу отримав чинний мер Анатолій Белей. За нього проголосували приблизно 80% виборців. Мером Жидачева знову став Володимир Левко (орієнтовно 80% голосів). У Ходорові переміг Олег Коцовський, який очолював це місто кілька разів. Мером Стрия уже вшосте стає старий кадр — 66-річний Роман Шрамов’ят, якого підтримали близько 50% виборців. Це рекорд — жоден мер Львівщини не може похвалитися таким результатом. У Бориславі лідирує чинний в.о міського голови Ігор Яворський.  На виборах міського голови Золочева переміг чинний мер, самовисуванець Ігор Гриньків. Мером Кам’янки-Бузької залишається чинний керівник міста Олег Омелян, який балотувався від “Громадянської позиції”. У Жовкві теж переміг чинний мер Петро Вихопень (БПП “Солідарність”). Це його третя перемога на виборах мера Жовкви. Уже втретє курортний Моршин очолить Руслан Ільницький. 

Голосує сім’я мера Львова Андрія Садового

Але у більшості міст Львівщини мери зміняться. Зокрема, у Самборі лідирував висуванець від партії «Воля» Юрій Гамар (викладач фізкультури у Самбірському технікумі економіки та інформатики). За нього проголосували 41% виборців. У Дрогобичі мерське крісло може посісти представник «Народного контролю» 49-річний лікар-анестезіолог Тарас Кучма, якого підтримали близько 30% виборців. Мером курортного Трускавця готується стати кандидат від “Самопомочі” Андрій Кульчинський (головний лікар Трускавецької міської лікарні). За нього проголосувало 3574 виборці (39,7%). Чинний мер Трускавця Руслан Козир — на третій сходинці, отримав 2075 голосів (22,99%).

У Червонограді міським головою може стати  самовисуванець Андрій Залівський — 22% підтримки виборців. А ось чинного міського голову Червонограда Ігоря Чудійовича підтримали лише 9% виборців. У Сокалі на пост міського голови претендує 34-річний Вадим Кондратюк (член партії Конгресу українських націоналістів).

У Новому Роздолі на мерське крісло претендує колишній податківець Андрій Мелешко, який до того працював сільським головою у сусідніх Берездівцях. Чинний мер Володимир Туз зайняв п’яте місце із шести позицій. Кажуть, не в останню чергу Тузу зашкодило те, що за кілька днів до виборів його затримали п’яним за кермом... У Миколаєві на пост мера попередньо переміг “рухівець” Андрій Щебель, який працював секретарем Миколаївської ради. Він на тисячу голосів випередив колишнього мера Миколаєва Ігоря Хімчака (висуванець від УРП). 

Садовий проти Кошулинського — другого туру ніхто не чекав

За результатами екзит-полів, на виборах міського голови Львова найбільшу підтримки отримав чинний мер, лідер “Самопомочі” Андрій Садовий (48,8%). На другій сходинці — “свободівець” Руслан Кошулинський — 14,1%. Третє місце — представник “Громадянської позиції” Володимир Гірняк (11,6%). Далі у рейтингу  Дмитро Добродомов («Народний контроль») - 10%, Оксана Юринець (БПП «Солідарність») — 4,8%. Ігор Васюник, який “прославився” білбордами про “Два Львова”, набрав лише 3,6% підтримки. 

“Результат мерських перегонів у Львові — неочікуваний, - коментує для “ВЗ” політолог Ігор Танчин. - Експерти прогнозували, що у першому турі конкуренцію Садовому складе не Руслан Кошулинський, а Володимир Гірняк. Кошулинський почав виборчу кампанію доволі пізно. Мало було сподівань, що встигне її розгорнути, аби вийти на друге місце. Якщо буде другий тур виборів міського голови Львова (за умови, якщо Садовий не набере 50% плюс один голос), то конкуренцію Садовому складе саме Кошулинський. Чи останній переможе? Мені здається, більшість львів’ян налаштована проти “Свободи”. Є можливість контрагітації. На Кошулинського “навішають” гріхи колишнього генпрокурора Олега Махніцького, пригадають різні гріхи не лише його, а й партії. Але водночас проти Садового може зіграти те, що він банально набрид львів’янам. Може спрацювати прагнення містян до чогось нового”. 

За інформацією “ВЗ”, рейтинг Руслана Кошулинського різко зріс в останній тиждень перед виборами. Серед його прихильників були, зокрема, військові. 

На посаду міського голови Львова балотувалися три народні депутати — Дмитро Добродомов, Оксана Юринець та Ігор Васюник. Результати голосування — не надто втішні. Це свідчить про певні недоліки їхньої парламентської діяльності. Цікаво, чи після провальних результатів виборів міського голови Львова вони захочуть скласти депутатські повноваження?

У Винниках — тріумф Квурта і фіаско Уварова

У Винниках, що біля Львова, перемога - за колишнім секретарем Львівської міської ради, колишнім гендиректором Львівської тютюнової фабрики Володимиром Квуртом (кандидат від Блоку Петра Порошенка). За пана Володимира проголосували 35% винниківчан (1655 голосів), а за його конкурента Богдана Шустера (висуванця кандидата партії «Воля») - 34% (1614 голосів). Кажуть, Шустер уже привітав Квурта з перемогою і готовий з ним співпрацювати у новій міській раді Винників. Виборчі перегони показали фіаско чинного мера Винників Сергія Уварова, який набрав лише близько 6% (500 голосів). 

«Кернеса і посмертно обиратимуть»

Про шокуючі «сподіванки» і неочікувані сюрпризи мерських виборів.

Якби напередодні 25 жовтня спостерігачі за мерськими перегонами «конвертували» свої ставки у букмекерських конторах, вже наступного ранку після виборів багатьом довелося б з конвертованим розпрощатися. Ну хто, наприклад, очікував, що на «зважуванні» з Кличком у другому турі можемо побачити «маловаговика» зі «Самопомочі» Гусовського? Чи що у Львові у головні конкуренти мера Садового виб’ється «свободівець» Кошулинський? Зате який куш зі ставок зірвали б ті, хто увірував в реінкарнацію «вождя пролетаріату» у тілі харківського градоначальника, який і на цих виборах живіший за всіх живих. Кернесом і «свободівцем» Надалом у Тернополі п’єдестал тих, кому вдалося взяти мерську висоту з першої спроби (в один тур), може й обмежитися. А це означає, що другий раунд гонки за ключі від ратуш великих міст буде велелюдним і, очевидно, не менш інтригуючим. У Комітеті виборців вже карту найгарячіших точок встигли намалювати, вписавши туди Дніпропетровськ, Ужгород та Одесу.

Київ: хто на «зручного» кандидата? 

Про те, що Віталію Кличку не вдасться захистити свій мерський пояс вже у першому раунді, не говорив хіба що лінивий. Але на таку навалу претендентів на поєдинок з Залізним Кулаком у другому турі навряд чи хтось сподівався. Як показали результати ексзит-полів, приблизно однакові шанси вдруге зустрітися з Кличком у мерському бюлетені (вже 15 листопада) мають одразу троє кандидатів — Сергій Гусовський («Самопоміч»), Борислав Береза (Партія рішучих громадян) і Володимир Бондаренко («Батьківщина»). Чи не найбільшою несподіванкою у цьому списку став висуванець від «самопомічної» партії. Вибір «Самопомочі» багатьох здивував. Мовляв, особистий «копійчаний» рейтинг широко відомого у вузьких колах ресторатора неспівмірний з партійним. Проте у випадку з Гусовським спрацював саме партійний бренд: кандидат від «Самопомочі» з акцентом на друге слово. 

Харків: виборчий ГЕПАтит не лікується

Попри свою прогнозованість, результати (наразі попередні) мерських виборів у Харкові — у топ-трійці найбільш обговорюваних. Поки одні розцінюють їх як діагноз харків’янам («вата» рулить!»), інші аналізують з прив’язкою до політичного закулісся. Мовляв, вже сам факт того, що Кернеса «не закрили» до виборів, підтверджує наявність у нього впливових владних покровителів. А те, що влада навіть не намагалася виставити проти Гепи сильного кандидата, лише підтверджує версію про взаємовигідний «договорняк», сліди якого ведуть до Банкової («у Порошенка вирішили не давати бій Кернесу у Харкові, бо той інвалід. Інших причин не бачу», - зіронізував з цього приводу політолог Євген Магда). Як заявив в інтерв’ю «ВЗ» координатор Харківського Євромайдану Володимир Чистилін, ниточки сходяться до кабінету головного президентського «адміністратора», харків’янина Бориса Ложкіна. Саме він, мовляв, покровительствує Кернесу в обмін на нерозхитування ситуації у Харкові. 

Для Гепи головне було дорватися до мерських виборів. А далі залишалося лише одне питання: з якої спроби він вмоститься у насидженому кріслі і на наступну каденцію. У тому, що в Кернеса вистачить ресурсів для перемоги, навряд чи хтось сумнівався. «Менталітет людей важко змінюється, - пояснює мерську популярність Кернеса Володимир Чистилін. - Вони  прагнуть сильної руки, хорошого господарника, яким позиціонує себе Кернес. У  чому виявляється ця господарність? У  зовнішній показусі — чистота, квіти, лавочки, парадні вивіски, фасади… Кернес — маленький Янукович, під нього тут — уся система. Він — як гарант стабільності. Люди  звикли навіть до  такої поганої, але стабільності. Вони  нічого не  хочуть змінювати в  принципі». 

Якщо брати результати екзит-полів, то «принципові» принесли Кернесу 59 відсотків голосів. У соцмережах «діагностичні» для Харкова цифри розбавляють народним гумором. З репертуару: «Кернеса і посмертно обиратимуть», чи «Знаєте, хто тепер в Україні єдиний легітимний? Гепа». 

Дніпропетровськ: між двох кланів 

Результати мерських виборів у Дніпропетровську, де у другому турі зійдуться «укропівець» Борис Філатов і «опблоківець» Олександр Вілкул, не беруться прогнозувати навіть маститі експерти. Інтрига загострилася, щойно з’явилися результати екзит-полів. В обох переможцем «оголосили» Філатова. За даними центру SOCIS, його підтримали 39,1 відсотка виборців. Опитування «Студії Савіка Шустера» показало підтримку 41,6 відсотка. У Вілкула - 33,1 і 32 відсотки (відповідно). В «Опозиційного блоку» - своя арифметика. Кажуть, з результатом 37,5% проти 35,3% переміг їхній кандидат. 

У другому раунді, зауважують експерти, важливу роль зіграє те, яке з двох зол у Дніпропетровську вибере для себе Банкова. Обидва «друготурники» для неї, мовляв, незручні. Перемога Філатова небажана з точки зору політичної «поножовщини» між Порошенком і Коломойським. Якщо ж Дніпропетровськ відійде Вілкулу, це означатиме посилення у стратегічно важливій області позицій Ахметова. Що для Банкової теж дуже ризиковано. 

Одеса: російський паспорт мерству не завада?

Одеський мер Геннадій Труханов поспішив заявити, що в його місті другого туру не буде. Екс-регіонал «приписав» собі перемогу у 53 відсотки голосів, а своєму головному конкуренту Олександру Боровику (радник губернатора Одещини Саакашвілі) вділив 29 відсотків. Хоча «шустерівський» екзит-пол зафіксував інший розклад: у Труханова — 47,6 відсотка, у Боровика - 30,8%. 

Перемога Труханова в Одесі стане подвійним тривожним дзвінком. Це не лише вимір високого «ватяного» градусу у столиці «непевного» регіону, а й запалений бікфордів шнур. І проблема тут не стільки у «ригівському» минулому Труханова (хоча колишніх регіоналів, кажуть, не буває), скільки у скандальній «раша-сторінці» з його досьє. Ще торік «Українська правда» оприлюднила довідку зі штампом Федеральної міграційної служби РФ про те, що уродженець Одеси Труханов 12  років  тому обзавівся російським паспортом з дагестанською пропискою. «Путінський» паспорт за  пазухою не  завадив Труханову ні парламентський мандат отримати, ні у мерське крісло сісти. Скажете, російський паспорт ще не означає, що його власник — носій «путлірівської» бацили? Ось тільки у випадку з Трухановим виникають великі сумніви. Особливо враховуючи інформацію про його причетність до трагічних подій у місті 2  травня 2014 року. «Труханов фактично напряму координував дії частини сепаратистів, — розповів в інтерв’ю «ВЗ» одеський активіст Андрій Юсов. — Підконт­рольні йому люди були відведені з Куликового поля за  день до  кривавих подій. І саме ця частина сепаратистів  стала ініціатором нападу на  учасників  маршу за єдність України». 

Наче за іронією долі, «паспортні» претензії є і до Олександра Боровика. Українське громадянство він прийняв, а ось від німецького, схоже, досі не відмовився. Подвійне громадянство в Україні заборонене. Проте Олександр Боровик запевняє, що законів не порушує. Мовляв, має два роки на те, аби визначитися, який паспорт залишити — німецький чи український.