Українські «відьмочки» – найчарівніші!

Наші синхроністки уперше в історії стали чемпіонками Європи

На трибунах берлінського велодрому аншлаг. Та понад п’ять з половиною тисяч глядачів щодня приходять стежити не за перегонами велосипедистів.

Майже на два тижні велодром переобладнали у... басейн, де у межах чемпіонату Європи з водних видів спорту понад 900 спортсменів з 45 країн Старого Світу розігрують 64 комплекти нагород — у плаванні, стрибках у воду, синхронному плаванні та плаванні на відкритій воді.

Берлін уже приймав у себе водний чемпіонат континенту — у 2002 році. Ті змагання залишили в українських синхроністок гіркуватий післясмак: п’яте місце для амбітних підопічних Світлани Саїдової навіть у тому довгому безмедальному минулому все одно вважалося поразкою (уперше з європейського форуму українки повернулися з трьома бронзовими медалями у 2008-му). А ось Берлін зразка 2014 року стане для наших русалоньок історичним: у водах німецької столиці українські грації виловили перше в історії “золото”!

«Подружки Джеймса Бонда» (Лоліта Ананасова, Олена Гречихіна, Олександра Кашуба, Катерина Резник, Олександра Сабада, Катерина Садурська, Анастасія Савчук, Анна Волошина, Ксенія Сидоренко та Ольга Золотарьова) з таким азартом виконали свою секретну місію, що судді виставили їм чемпіонські 93,1667 бала. Як не намагалися чинні на той момент чемпіонки Європи, іспанки, які виконували водні варіації на Елвіса Преслі, побити українську складність і технічну вишколеність своєю упізнаваною у всьому світі емоційністю й артистичністю, судді відвели їм другу сходинку (92,0333). Російська команда, яка не один десяток років збирає усе можливе “золото” чемпіонатів (перемоги французької солістки Вірджині Дідьє й іспанки Гемми Менгуаль у 2000-х — радше виняток, який лише підкреслює негласне правило), у комбінації вирішила не виставляти свою команду.

Рік тому, після повернення українських водних балерин з чемпіонату світу з трьома бронзовими медалями, наставниця збірної України Світлана Саїдова дозволила собі трішки помріяти: “Ми уже випереджаємо іспанок у майстерності. Та щоб судді помітили це, потрібно бути кращими за них на три голови. Моє найбільше бажання — щоб це сталося до Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро”. Це здійснилося на рік раніше. І допомогли нам... самі іспанки. Після Олімпіади у Лондоні з іспанської збірної “попросили” Анну Таррес — культового тренера, яка вміла дивувати не лише своїми постановками і технічними знахідками.

Таррес налаштовувала своїх підопічних на кожен виступ як на останній. Чимало фахівців сходяться на думці, що з відставкою Таррес з іспанської збірної відлетіли душа і харизма. Тепер під час виступу наших головних суперниць на бортику басейну стоїть Естер Хаума. Після потрійної поразки Україні (вище у рейтингу іспанки піднялися лише у змаганні солісток) сеньйора Хаума почала на весь Старий Світ кричати про російсько-українську змову, про бали, “намальовані” продажними арбітрами ще до початку змагань, щоб ось такими спільними зусиллями позбутися неперевершених насправді іспанських суперниць...

Ось тільки дарма вона так. Уже не один рік програми, поставлені Саїдовою і її колегами у харківському “Локомотиві”, у кулуарах та навіть уже за суддівськими пультами визнаються найбільш стильними й оригінальними. Виступи українок — це завжди наче ковток свіжого повітря. Трибуни завмерли, коли симпатичні “відь­мочки” Лоліта Ананасова і Анна Волошина з характерним звуком “розбили” скло водяної поверхні басейну. Свист, писк і вовче виття акомпанували харків’янкам впродовж усього цього шоу. Не виключено, що після нової постановки Саїдової (“Полювання на відьом”), приправленої, як і завжди, бездоганною технікою і синхронністю її вихованок, український шабаш (181,8483 бала) стане інтернаціональним. Першими заплановано стали росіянки Дарія Коробова та Світлана Колесніченко (188,0391): на своєму дебютному чемпіонаті континенту вони відпрацювали свою програму так, що не дали приводу говорити про подаровану перемогу. Іспанки Она Карбонель та Паула Кламбург (181,2331) змушені були задовольнитися “бронзою”.

У соло ніхто не наважився зазіхнути на авторитет російської Мерилін Монро — триразової олімпійської чемпіонки, 15-разової чемпіонки світу Світлани Ромашиної (189,6584). Берлінська перемога стала для неї сьомою на першостях Європи. Она Карбонель (185,4774), яка сама вигадує костюми для всієї команди, також тиснула на арбітрів своїми досягненнями: сім нагород останнього чемпіонату світу не давали приводу сумніватися в її чарівності. Танець нашої Анни Волошиної, сповнений ніжності і пристрасті, виглядав щонайменше не гірше (181,8341). Тепер залишається ще трішечки попрацювати на авторитет.

У групі найвищий титул знову дістався російському “Загубленому світу” (189,7601). А друге місце і неофіційний приз глядацьких симпатій здобув ніжний і романтичний український “Лускунчик” (181,1484). Разом з Лолітою Ананасовою, Оленою Гречіхіною, Сашею Сабадою, Катериною Садурською, Анастасією Савчук та Анною Волошиною, у команді виступали Ольга Кондрашова — перша русалонька, якій вдалося повернутися у спорт після декретної відпустки, а також титулована Ксенія Сидоренко — попрацювавши тренером у Москві, харків’янка відновила активні виступи за українську команду.