Передплата 2024 «Добра кухня»

Чи вийдуть спецслужби з-під контролю путіна?

Вже багато написано і сказано про те, як і чому провалився план путіна щодо захоплення України. Але це така тема, яка після нашої перемоги стане на багато десятиліть предметом величезної уваги

Фото: slovoidilo.ua
Фото: slovoidilo.ua

І з кожним роком будуть з’являтися все нові і нові матеріали, документи, які багато у чому доповнюватимуть цю подію або змінюватимуть її. Але, за будь-яких обставин, можна не сумніватись, що головну роль в організації і плануванні захоплення України відігравали спецслужби рф. Вони і зараз продовжують бути головним, найбільш важливим елементом путінської влади. Спецслужби рф контролюють всі процеси, які відбуваються в росії на державному і суспільно-політичному рівнях. Але не тільки в росії.

Все, що зараз відбувається в міжнародних справах, є результатом прямої підривної діяльності путіна за останні 20 років. Для когось це може бути перебільшенням, але насправді - так. путін є вихованцем КДБ СРСР і переважна більшість його оточення також є або кадровими співробітниками спецслужб або їх кадровим потенціалом. Потрібно чітко усвідомлювати, що уся державна влада у рф зараз фактично знаходиться в руках спецслужб. Саме спецслужби рф є єдиною гарантією влади путіна.

«Спецслужби росії сьогодні, коли війна в Україні вирує вже понад два роки, позиціонують себе як єдина сила, яка може врятувати путінський режим. путінська команда чекістів, яка утвердила себе як політична сила у пострадянські роки, але не зуміла за три десятки років при владі впоратися з жодною кризою, зовсім не має наміру випускати владу з рук. У неї завжди, у будь-якій критичній ситуації, напоготові версія про іноземний слід, про втручання якихось грізних деструктивних сил з-за кордону, мета яких — зміна влади в росії. Цей наратив дуже зручний, бо допомагає перекласти провину за неефективну політику на когось ще. Кремль вважає своєю головною загрозою «кольорові революції» і колективний Захід, що стоять за ними, в особі НАТО, та іноагентів, в особі внутрішньої опозиції. У протиборстві із цими силами чекістська влада бачить свою історичну місію.

кремль буквально одержимий власною версією історії, але він поки що відкрито не приймає сталінський курс на велике чищення, віддаючи перевагу точковим репресіям, спрямованим на залякування активної частини суспільства. Помітно, що ФСБ, а також СЗР, військова розвідка (ГУ Генштабу ЗС) та інші спецслужби посилили активні операції як усередині країни, так і поза нею. Причому, вони не дотримуються принципу «поділу праці», і часом важко визначити, яка спецслужба відповідальна за ту чи іншу акцію. Події в москві стали більш «нахабними і авантюрними». Йдеться про найширший спектр секретних операцій, терактів проти конкретних осіб, саботажу та кібератак. Не може не турбувати й активізація російських шпигунів у США, країнах Східної та Західної Європи, зокрема у Великій Британії, Італії та Австрії. «Але слід завжди пам’ятати, що в таких тоталітарних країнах, як путінська росія, головне завдання спецслужб зовсім не полювання на шпигунів, а захист політичного режиму», — так зазначав «Голос Америки» у своєму матеріалі за 17 травня ц. р.

Водночас не можна забувати, що основна опора спецслужб рф в інших країнах, це — п’ята колона. Формування своєї агентури в іноземних державах завжди було пріоритетами у роботі російських спецслужб. При цьому треба не забувати, що така агентура формувалась російськими спецслужбами із найбільш освічених, політично активних, перспективних і харизматичних молодих людей, які активно просувались в центральні політичні і державні інституції. Дуже часто для вербування своєї агентури використовувався необмежений фінансовий ресурс.

Ця робота не була розрахована на якийсь короткий період. Навпаки, завербовані агенти за допомогою російської агентури активно просувались по владних щаблях і могли досягти найвищих державних чи політичних посад в державі. Інколи на це було потрібно десятиліття. Безумовно, російські спецслужби використовували різні методи у своїй діяльності - вербування агентури, це лише один із видів такої діяльності, хоч і дуже важливий.

Вже багато сказано і написано, що в Україні перед війною майже офіційно функціонувала велика і потужна п’ята колона. Саме на цю п’яту колону і був розрахований план захоплення України. Але за таким же принципом російські спецслужби формують п’яті колони у багатьох країнах світу. Це вони створюють різні сепаратистські, релігійні, політичні і громадські структури, опозиційні чинній владі. Це вони, у разі наявності таких інтересів у російських спецслужб, створюють у іноземних країнах громадянські конфлікти, дестабілізують суспільно-політичну ситуацію. І ця робота проводиться російською агентурою постійно, але особливо під час виборчих процесів. Для путіна надзвичайно важливо, щоб його агент через демократичну процедуру виборів отримав якомога вищу посаду в ієрархії державної чи політичної влади у країні, де проводяться вибори.

Можна не сумніватись, що зараз для путіна і його спецслужб головною метою є вибори президента США. Тільки перемога визначеного ним кандидата на цих виборах може забезпечити путіну не тільки збереження його влади в росії та життя, але й значне підсилення його міжнародної ваги у світі. Давайте згадаємо, як один відомий політолог заявив про те, що він переконаний: Дональд Трамп є агентом Кремля, який був завербований ще КДБ СРСР. Таку думку висловив в ефірі телеканалу «Еспресо» політолог, громадянин США Юрій Фельштинський. «Я думаю, що Трамп був завербований ще КДБ СРСР. Він був і є агентом кремля та путіна. Про це говорять багато фактів, однак завжди було важко довести агентурну співпрацю будь-якої людини. Доказом того, що Трамп — агент кремля є те, що він ніколи не говорив нічого поганого про путіна. В це важко повірити, однак це є однією з умов вербування агентів російських спецслужб», — пояснив він.

ФСБ привела володимира путіна до влади в росії в 2000 році, а сьогодні в структурі держбезпеки побоюються, що вся вона може впасти разом із нинішнім режимом. Про це вже в ефірі Радіо НВ сказав Юрій Фельштинський, американський історик.

«Понад два десятиліття держбезпека досить міцно контролює російську федерацію, це потужна організація, яка привела до влади свого ставленика володимира путіна і завжди мала на меті відновлення Радянського Союзу. Проте перебіг війни проти України поставив усю структуру ВЧК-КДБ-ФСБ під загрозу», — зазначив Ю. Фельштинський.

«росія розв’язала війну, внаслідок якої розвалиться створений путіним режим. А в основі цього режиму стоїть чи лежить держбезпека. І можна припустити, що держбезпека, вся ця структура, завалиться разом із цим режимом. Я підозрюю, що ці ризики для них є реальними. Напевно, якісь люди всередині держбезпеки розуміють, що путін підставив їх», — сказав він.

Історик погодився, що сама ФСБ і підштовхувала диктатора до збройного вторгнення в Україну, але йшлося про переможну війну тривалістю максимум місяць.

«Війна просто пішла не за тим сценарієм. І, звісно, з їхньої точки зору, тепер правильніше було щось змінювати з метою зовнішньої російської політики або, принаймні, у термінах реалізації цих цілей. Але цього не зробили», — наголосив експерт із російської історії.

«У результаті з вини режиму та спецслужб втрачено всю російську армію, зруйновано частину України, загинуло багато мирних українців, а зовнішньополітичні цілі рф не досягнуті», — констатував Ю. Фельштинський. Однак, за його словами, не варто недооцінювати міцність позицій путіна і вважати, що він уже списаний з рахунків.

У свою чергу, The Washington Post випустила цікавий матеріал про прорахунки російської спецслужби перед війною. Ось його короткий переказ:

ФСБ розраховувала на швидке взяття Києва. І підготувала для путіна два варіанти підконтрольного уряду. Підрозділ ФСБ в Україні, за даними українських чиновників, почав розширюватися з 2019 року — його чисельність збільшилась із 30 до 160 осіб. Його співробітники вербували колабораціоністів, а також складали списки принципових ідейних супротивників в українському керівництві. Спочатку в Україні сприймали це як план, спрямований на «повернення російського впливу в Україні», проте зараз вважається, що це були перші кроки в рамках підготовки до вторгнення. У силових відомствах України російська спецслужба мала велику мережу платних агентів. Як пише WP, після вторгнення вони діяли по-різному: багато хто з них саботував посадові обов’язки, як того і вимагали домовленості з ФСБ, тоді як інші припинили виконувати накази з москви — незважаючи на те, що вже отримали за це гроші.

За кілька днів до вторгнення, пише видання, ФСБ почала облаштовувати конспіративні квартири у Києві — спецслужба була настільки впевнена у швидкому захопленні міста, що розраховувала найближчим часом значно збільшити свій персонал там. Згідно з початковими планами, російська армія мала швидко захопити Київ, після чого, як очікувала ФСБ, це призвело б до ефекту доміно і падіння регіональної влади по всій країні. У рамках цього плану у ФСБ було підготовлено два склади маріонеткового уряду, який мав отримати владу після повалення Зеленського. Незрозуміло, навіщо їх було два — як пише WP, ймовірно, путіну просто хотіли дати можливість обирати. Одним із кандидатів був колишній президент України Віктор Янукович, який утік до росії у 2014 році. Він очолював групу, яка після початку війни вирушила до Мінська — і, за даними української розвідки, звідти перебував на зв’язку з українським осередком ФСБ. Друга група складалася з колишніх членів проросійської Партії регіонів, які були на південному сході України, окупованому російськими військами. На початку 2022 року українські спецслужби отримали інформацію, що оперативники ФСБ перебувають на прямому зв’язку з російськими повітряно-десантними військами — така взаємодія є вкрай незвичайною, і розвідка розцінила це як пряму ознаку вторгнення, що готується. Однак на тлі інших розвідувальних даних, зокрема повідомлень від агентів української розвідки в росії, які спостерігали за військовими частинами і рапортували про їхню неготовність, цьому не надали особливого значення.

В українських спецслужбах було багато проросійськи налаштованих працівників. Це спричинило звільнення голови СБУ. Вже після вторгнення СБУ, як і ФСБ, є прямим нащадком КДБ, нагадує WP, і багато хто в керівництві української спецслужби обіймав посади ще в радянських відомствах, що завжди викликало занепокоєння з приводу лояльності до росії навіть серед високопосадовців. Україна неодноразово робила спроби очистити лави СБУ від проросійськи налаштованих співробітників, проте через великий розмір штату зробити це було непросто. Після початку війни стало ясно, що в українських спецслужбах залишилося чимало російських агентів, причому як тих, хто працював на москву за гроші, так і тих, хто «завжди ненавидів Україну та чекав на повернення СРСР».

Як пише WP, спецслужби практично всіх країн, залучених у конфлікт, допустили серйозні прорахунки. Так, американські спецслужби, які мали інформацію про вторгнення, недооцінили можливість України протистояти йому, через що США на перших етапах не наважувалися відправити в Україну важке озброєння, вважаючи, що це не має сенсу.

Українські спецслужби у свою чергу недооцінили готовність російських військ до бойових дій, всупереч попередженням Заходу про підготовку вторгнення. Так, в Україні вважали, що нарощування збройних сил на кордонах перед вторгненням було значною мірою психологічними хитрощами. Допускалося, що москва може за допомогою ракетних ударів та обмеженої висадки десанту спробувати повалити уряд, владу якого вона вважала нестійкою на тлі вкрай низьких рейтингів Зеленського.

«Ми не припускали класичного вторгнення у стилі Другої світової війни, з танками та піхотою. А вони не очікували жодного опору і чекали, що хтось відчинить ворота», — заявив високопоставлений співрозмовник WP у керівництві українських сил безпеки. «Збої» російської розвідки, зазначає видання, здаються набагато більш систематичними — зокрема це було пов’язано з поганим вибором джерел, які з власних політичних та фінансових причин були зацікавлені у вторгненні та могли передавати некоректну інформацію.

Є досить цікавим також інший матеріал. Британський оборонний аналітичний центр стверджує, що після повномасштабного вторгнення в Україну російські служби безпеки та розвідки досягли значно більших успіхів, ніж армія. Однак у роботі спецслужб є й фундаментальні недоліки, які значною мірою сприяли провалу планів російського вторгнення в Україну, вважають експерти Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (Royal United Services Institute). Один із таких недоліків — бажання всіляко догодити президентові росії, вважає BBC.

У доповіді «Попередні уроки неконвенційних операцій росії під час російсько-української війни, лютий 2022 — лютий 2023 рр.», яку підготували експерти RUSI, стверджується, що ФСБ та іншим спецслужбам, завдяки ретельному плануванню, вдалося швидко налагодити роботу на зайнятих армією РФ територіях і досягти помітних успіхів у організації окупаційних режимів. Автори документа зазначають, що при плануванні вторгнення москва покладалася на розгалужену мережу агентів російських спецслужб в Україні. Однак при цьому структури російських спецслужб, які багато в чому наслідують радянські доктрини, мають ряд серйозних недоліків, які не дозволили російській армії реалізувати передвоєнні плани, продовжують вони. Як основний механізм операції російські військові покладалися на внутрішню дестабілізацію та дезорганізацію України, яка мала вивести з ладу систему управління та військового командування та контролю, підірвати довіру населення до державних інститутів, знизити стабільність країни та мінімізувати допомогу Україні з боку міжнародних партнерів. У цих умовах москва не розраховувала на серйозний опір, про що свідчать і провали у логістиці на першому етапі операції, вважають автори доповіді. Невелика група планувальників розраховувала повторити успіх кримської операції 2014 року, яка також не мала сенсу з військової точки зору і була спланована, з огляду на відсутність військового опору.

За даними авторів, у плануванні вторгнення була глибоко задіяна ФСБ, яка, мабуть, отримала завдання підготувати плани окупації України у липні 2021 року. Це вимагало підготовки розгалуженої агентури ФСБ, тому восени 2021 року російські агенти в Україні почали вирушати до короткострокових відпусток на курорти Туреччини, Кіпру та Єгипту, де вони зустрічалися зі своїми кураторами. Автори доповіді приділяють значну увагу методам роботи російських спецслужб, підкреслюючи, що ті воліють мінімізувати роботу агентів із росії, натомість вербуючи агентів на місцях, які керують своїми власними мережами.

«Якщо ці люди займають політичне, економічне чи бюрократичне становище в цільовій країні, то вони можуть вербувати людей не як російських агентів, а як своїх особистих клієнтів, які таким чином починають мимоволі просувати російські інтереси, — наголошується у доповіді. — Це одна із форм вербування під чужим прапором, коли агент може вважати, що йому дають завдання від імені посадової особи його власної країни, навіть якщо зрештою завдання придумано у москві. У випадку з Україною цю роль виконували кілька високопосадовців та політиків, які мали зв’язки з російськими спецслужбами протягом десятиліть, сказано у доповіді. Агенти російських спецслужб намагалися здійснити внутрішню дестабілізацію в Україні, у тому числі в українській розвідувальній спільноті, правоохоронних органах, інших органах державної влади, політичних партіях, громадських організаціях та кримінальних структурах. Агенти, які обіймали високі посади в українському уряді, мали власний великий апарат, який використовувався для вирішення найрізноманітніших завдань — від переміщення готівки до організації конспіративних квартир. Серед цих низових агентів зустрічалися як лояльно налаштовані до росії українці, так і прості платні агенти, найчастіше з кримінальних спільнот. Хоча для планів вторгнення цей апарат був не надто великою цінністю, він виявився надзвичайно важливим для дій росіян на окупованих територіях.

Автори також наголошують на важливості російської православної церкви, як єдиного органу підтримки ідеологічно відданих агентів російського впливу. Оскільки відносини держави та релігійних інститутів — це досить чутлива матерія, навіть після вторгнення українська влада не одразу змогла обмежити роботу цих частин російського апарату підтримки.

російські агенти також мали спровокувати повномасштабні протести. Причому цей план включав не лише провокації, а й спроби вплинути на найвище керівництво України та змусити його відмовитися від курсу на приєднання до НАТО та зайняти нейтральну позицію напередодні вторгнення. За задумом російських спецслужб, це мало спровокувати масові протести, схожі на Революцію гідності у 2014 році, та полегшити дестабілізацію країни, паралізувавши силові структури та військове командування. Нічого цього насправді не сталося.

Автори доповіді зазначають, що високопосадовці російської розвідки рекомендували відкласти вторгнення до літа 2022 року — на їхню думку, необхідні умови для швидкої перемоги на початку року ще не склалися. Однак у москві вирішили діяти, бо в кремлі вважали, що розуміються на українській політиці. Можливо, цю думку підкріплювали українські колишні високопосадовці, які живуть у москві. За інформацією СБУ, з російськими спецслужбами на регулярній основі співпрацюють такі представники режиму Януковича: екс-міністр оборони Павло Лебедєв, екс-глава СБУ Олександр Якименко, екс-міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко та екс-глава адміністрації президента Андрій Клюєв. Поспішне і не до кінця підготовлене вторгнення автори доповіді розглядають як свідчення того, що російські агенти перебільшили рівень свого впливу, а самі спецслужби отримали наказ сприяти окупації у встановлені терміни, а не оцінювати її життєздатність. Цю інституційну культуру виконання наказів автори вважають однією із причин провалу початкових планів вторгнення в Україну.

Хоча повна капітуляція Києва була б для москви бажаною, фактично росія розраховувала окупувати Україну шляхом паралізації центрального державного апарату у поєднанні з капітуляцією окремих ізольованих українських підрозділів.

Декому може здаватися, що цей аналіз діяльності спецслужб більше стосувався першого періоду війни, однак це не так.

Спецслужби рф завжди діяли надзвичайно активно і не тільки в Україні, а й у всьому світі. Зараз для путіна настав кульмінаційний момент для його правління і життя. Саме тому єдина державна інституція, яка за його задумом, повинна забезпечити реалізацію усіх його планів і намірів, як в Україні, так і в США і взагалі по усьому світу — є спецслужби рф і перш за все — ФСБ.

Останніми днями путін несподівано для багатьох почав робити багато різних заяв політичного характеру і які стосуються війни. Звертає на себе увагу той важливий факт, що якщо раніше путін, або сам особисто, або за його дорученням інші наближені особи, робили заяви, головним змістом політичного характеру яких, були зухвалі, інколи навіть нахабні погрози застосування ядерної зброї - тактичної, нестратегічної, стратегічної. Він без будь-яких натяків погрожував, застосувавши ядерну зброю, знищити будь-яку європейську країну, чи взагалі повністю Європу, а також постійно погрожував відкрито США наявністю у нього такої ядерної зброї стратегічного характеру, яка знищить США.

Тепер путін кардинально змінив риторику і почав пропонувати різни варіанти завершення війни шляхом мирних переговорів. Але кожний цей шлях, який пропонує путін, обов’язково ґрунтується на його ультимативних вимогах, які фактично вимагають від України і Заходу — капітуляції.

Ясно, що така зміна риторики путіна не від гарного життя. Він чудово усвідомлює, що його правління добігає кінця і навряд чи він зможе передати владу одній із своїх дочок, а спецслужби вже його не врятують.

росія невпинно наближається до зміни влади. Мирні переговори і завершення війни на його умовах — це зараз єдине, що може не зупинити його повний крах, а тільки відтермінувати. Усі його сподівання на Трампа теж безпідставні, оскільки рано чи пізно американські виборці віддадуть перевагу щасливому життю, ніж хаосу, який може їх чекати після виборів.

Немає ніякого сумніву, що путін докладав значних зусиль у виборчі компанії у Великій Британії, де в результаті виборів, вже змінився уряд, у Франції, де реальні шанси на перемогу мала кумирка путіна, але, на щастя, напевно вона разом з її сателітами не отримають абсолютну більшість у Франції, а також — США. Ці вибори — головний інтерес путіна і його спецслужб.

Разом з тим і в росії вже розпочалися процеси, які можуть призвести до краху путіна. Значно обмежуються і без того обмежені права і свободи російського населення, обговорюється питання повернення смертної кари, розпочалася дискусія про необхідність восени провести додаткову мобілізацію, ростуть ціни, інфляція, значно погіршується життєвий рівень населення. Але при цьому, як показують останні соціологічні дослідження, 34% росіян підтримують застосування путіним ядерної зброї, що ще більше на 5% як було у минулому році. Пропаганда свою справу робить. росія все активніше перетворюється у Північну Корею.

В таких умовах навантаження на спецслужби путіна значно зростає, оскільки зростає невдоволення російського населення падінням рівня життя. Починають виникати міжрелігійні і міжетнічні конфлікти. Але при цьому путінські спецслужби активно діють і на міжнародній арені, як у США, розганяючи неможливість за станом здоров’я Джо Байдену балотуватись на другий термін президента США. Напевно, це вони організовують негативну реакцію проти Джо Байдена та різні петиції з вимогою зняти свою кандидатуру. Та і у Європі продовжують свою диверсійну діяльність, поширюючи необхідність припинення війни з Україною і проведення мирних переговорів. Задіються усі засоби. Головне — зупинити війну і посадити путіна за стіл переговорів з Україною і антипутінською коаліцією. Це на даний час є головним завданням спецслужб. Хіба візити у Київ і москву Віктора Орбана не є результатом їх активних дій?

Але ми, українці, повинні памʼятати, як можна проводити переговори про мир з агресором, який головною метою війни ставить знищення нашої держави і нашого народу.

Його місце на лаві підсудних нового Нюрнбергського процесу (якщо доживе), а не на саміті миру.

Таким чином, особлива надія путіна була завжди і такою залишається — це спецслужби. Вони багато що можуть, їхні можливості величезні, але навіть вони вже не здатні врятувати путіна. Водночас все більш актуальним стає питання, а чи справді спецслужби рф бажають такої ж своєї участі, як те, що чекає путіна, адже вони зараз мають все, що хочуть, а можуть це все в один день втратити.
Хто пам’ятає як розвалився СРСР в 1991 році. Тоді це була найбільша країна у світі і найпотужніша, яка в жодне порівняння не йде і не може йти з сучасною росією. Але ця країна, в якій була багатомільйонна радянська армія, величезні і набагато професійніші спецслужби — розпалася без будь-яких конфліктів і воєн за три дні. Сучасна росія вже вступила в процес свого розпаду. Він вже йде, і його неможливо зупинити. Путіна ніхто не буде захищати. Але безболісно, безконфліктно цей розпад вже не відбудеться. Першими жертвами путінського режиму будуть спецслужби. За таких обставин, є висока ймовірність, що спецслужби будуть рятувати себе, а не путіна.

Процес пішов. Скоро побачимо.

Схожі новини