Чимало французів відчули себе «не вдома»…

Минулої неділі у Франції відбувся перший тур ініційованих президентом Макроном дострокових парламентських виборів. Як і прогнозувалося, найбільшу підтримку здобули праві популісти із «Національного об'єднання», здобувши 33,14% голосів. Другими стали ліві із «Нового народного фронту» (27,99%). Центристський пропрезидентський блок «Разом» із 23% - на третьому місці. Що означають ці цифри? Куди і чому хитнулися французи? Про це ми запитали в українського політика, журналіста Андрія Шкіля, який десяток років живе на берегах Сени.

— Французи хитнулися не стільки вправо, скільки у консер­вативний простір. Напередод­ні першого туру дочасних вибо­рів було проведено опитування, згідно з яким 68% респондентів дали зрозуміти, що «почуваються у Франції не вдома». Таке ж гасло писали на своїх виборчих плака­тах партія Марін Ле Пен і ще ради­кальніші політсили, які представ­ляли ультраправий табір.

Крайні праві політичні сили на­рікали на засилля іноземців, від­чуття іншого культурного про­стору, в якому живуть, — все це і породжувало відчуття «недо­машності». На тлі зниження купі­вельної спроможності французів і війни в Європі (саме так сприй­мається російська агресія проти України) відчуття небезпеки по­троїлося. До страху французів пе­ред іноземцями додалися страх інфляції і війни, невизначеності, що буде завтра. 68% - це потен­ційний електорат тих політичних сил, які сповідують гасла «Ми не вдома», «Повернемо Франції ко­лишню велич!» тощо. Половина з них віддала свої голоси за Ле Пен.

І все ж серед французів є до­статньо високим страх, що їхні проблеми вирішуватимуть пра­ві екстремісти. Тому у другому турі цих дочасних виборів є хо­роші шанси, щоб не допусти­ти до влади у парламенті Марін Ле Пен та її політсилу. На розста­новку сил вплине специфіка дру­гого туру. Після першого в окру­гах було утворено дуже багато «трикутників» — коли у фінал ви­йшли не два кандидати від партій, а три. Для того, щоб потрапити у друге коло виборів, у Франції в першому потрібно набрати бодай 12,5% голосів. За рекордної явки на цих виборах приблизно у 300 із 577 округів утворилися такі «три­кутники»… Найважливіше зараз — домовитися про об‘єднання сил. Лівий «Новий народний фронт» і макронівський блок «Разом» ве­дуть перемовини про те, щоб знімалися їхні кандидати з тре­тіх місць — на користь сильніших. Такі заяви від лівих уже є. Партія ж Макрона вустами експрем‘єра заявила таке: «Будемо знімати свої кандидатури на користь тих, хто обстоює національні ціннос­ті Франції».

— Спрогнозуйте розклад сил після другого туру виборів 7 липня. Чи вдасться збалан­сувати перевагу соратників Ле Пен?

— Я не бачу перспектив для ле­пенівців отримати необхідні для абсолютної більшості у французь­кому парламенті 289 голосів. Так, є округи, де кандидат цієї політ­сили має беззаперечну перева­гу. Але є округи, де лепенівський кандидат посідає третє й навіть четверте місця. Або ж посідає друге, а перший і третій кандида­ти, які представляють конкурентні для Ле Пен сили, сумарно наби­рають 60−70 відсотків… За моїми підрахунками, лепенівці можуть взяти від сили 261 депутатський мандат. Це було би на 10 депу­татів більше, ніж партія Макрона мала раніше, але ультраправі не мали б абсолютної більшості.

Широку коаліцію опонентів Марін Ле Пен може бути створе­но. Сумарно можуть набрати при­близно 250 мандатів. Є ще 30−35 депутатів з різних політичних сил, які є палкими противниками бло­ку Ле Пен. При об'єднанні мож­на буде розраховувати на них. Не виключені тактичні компроміси. Але жодних небезпек для фран­цузького бюджету не бачу — він закінчується у квітні наступного року. Водночас не бачу перспек­тив голосування восени за бю­джет 2025 року! Через крайніх лі­вих — ніколи не голосуватимуть за той бюджет, який підтримають помірковані праві. Відтак буде заблоковано роботу всієї соціаль­ної сфери і, швидше за все, сфе­ру безпекову. Крайні ліві виступа­ють проти національної безпеки, проти армії, проти озброєння… Французька криза триватиме рік, тоді Макрон згідно із законом може оголосити наступні вибори. Чи піде на це? Подивимося.

— Чого Україні чекати від Франції, якщо до її керма все ж прийде ультраправе «Національне об'єднання»? Напри­клад, чи дадуть французи нам свої літаки «Міраж 2000» для захисту від росії?

— Літаки — питання пройде­не. Це ухвалене рішення, яке не має зворотної сили. Ми з вами не знаємо деталей закритих угод між Україною і Францією. Але всі ці угоди буде виконано! Фінансува­тимуть їх щонайменше до квітня 2025 року. Можу порадити нашим пілотам швидше освоювати ан­глійську мову, а механікам — кра­ще вчити технічні інструкції. Треба прискорено навчатися і прискоре­но отримувати замовлені літаки.