У Фінляндії готуються зустріти агресора. Але не на кордоні

На жаль, Україна поки що не в НАТО, тож змушена покладатися на двосторонні безпекові угоди з нашими партнерами — членами Північноатлантичного альянсу. Зокрема, у червні Київ планує підписати таку угоду з Вашингтоном. В Україні такі безпекові угоди часто критикують, мовляв, членства в НАТО не замінять… Це справді так. Але, як виявляється, на безпекову угоду зі США розраховує також країна, яка нещодавно приєдналася до НАТО. Йдеться про Фінляндію, уряд якої наприкінці травня представив на розгляд парламенту американо-фінську Угоду про оборонну співпрацю (Defence Cooperation Agreement, DCA).

Угода про оборонну співпрацю, яку міністри оборони США й Фінляндії підписали у Вашингтоні у груд­ні 2023 року, передбачає надан­ня в користування армії США 15 об'єктів і теренів, зокрема військово-повітряних і військо­во-морських баз, розташованих від Лапландії на півночі країни до Фінської затоки на півдні. Армія США зможе зберігати на тих ба­зах техніку, зброю і боєприпаси. «США є ключовим стратегічним союзником Фінляндії», — заявила Рада міністрів Суомі, і підтрим­ка Штатів «зміцнює безпеку Фін­ляндії, зокрема у рамках член­ства в НАТО».

Нагадаю, сусідка рф Фінлян­дія, яка після Другої світової війни була нейтральною, після на­паду росії на Україну вирішила приєднатися до НАТО (офіцій­но Суомі прийняли до Альянсу 4 квітня 2023 року). Але, схоже, покладатися тільки на безпекову «парасольку» НАТО Гельсінкі на­міру не має. «DCA є „планом Б“ для Фінляндії. Це життєво важ­лива угода, важливіша навіть від НАТО», — стверджує Iltalehti.

При цьому оглядач фінсько­го видання звертає увагу на ускладнену процедуру прийнят­тя рішень в Альянсі. Мовляв, хтозна, чи бомбардування росі­єю невеличкого фінського міс­течка чи селища «стопудово» ак­тивізує Статтю 5 статуту НАТО (згідно з нею, напад на одного з членів Альянсу є нападом на всіх, і союзники повинні прийти на до­помогу). Ймовірна перемога До­нальда Трампа на президент­ських виборах у США, зазначає Iltalehti, оптимізму щодо ефек­тивності НАТО також не додає. Так, зараз Трамп уже не гово­рить, що виведе Штати з Альян­су, але все одно залишається не­передбачуваним…

За ратифікацію Defence Cooperation Agreement мають проголосувати не менш ніж дві третини депутатів парламен­ту Суомі. Усе через те, що дея­кі положення цієї угоди, зокрема щодо розміщення на території Фінляндії військ або озброєння іншої держави, суперечать фін­ській конституції.

На США й НАТО надійся, а сам до роботи берися!

Саме так фіни й роблять: ак­тивно готуються до ймовірної агресії путінської росії. При цьо­му, розповіла фінська телеком­панія Yle, на відміну від країн Бал­тії і Польщі, у Суомі вирішили не будувати на кордоні з рф (про­тяжністю 1300 км) нові оборонні фортифікації.

Фінська стратегія полягати­ме не в тому, щоб зупинити ро­сійських агресорів на кордоні, а в тому, щоб у глибині країни про­вести ефективні оборонні опе­рації, мета яких — оточити й роз­громити ворожі війська.

Yle нагадала про так зва­ну Балтійську лінію, тобто укрі­плення східних кордонів Литви, Латвії та Естонії (остання хоче спорудити близько 600 бунке­рів і протитанкові загороджен­ня), і про так звану Лінію Тус­ка (прем'єр-міністра Польщі) — план зміцнення польського кордону з лукашенківською біло­руссю. Водночас видання наво­дить думку фінських військових фахівців, які переконані: немає таких оборонних фортифікацій, які в сучасній війні не можна про­рвати — за умови відповідної кіль­кості артилерії і снарядів та літа­ків із ракетами «повітря-земля».

Фіни точно знають, про що го­ворять. Під час радянсько-фін­ської війни 1939−1940 років червона армія врешті-решт про­рвала так звану Лінію Маннер­гейма — комплекс потужних укрі­плень протяжністю близько 130 км на південному сході Фін­ляндії. За оцінками тодішніх вій­ськових експертів, прорвати Лінію Маннергейма було неможливо… Як же це було зроблено? Автор цих рядків свого часу спілкувався з радянським ветераном — очевид­цем тих кривавих штурмів. Жод­ної сенсації не розповів. За його словами, на Лінію Маннергейма танкісти червоної армії наступали буквально по трупах радянських солдатів. А точніше, по багатьох шарах тих замерзлих трупів…

«Фінська воєнна думка пе­редбачає, що треба втягнути ворога у глиб країни, оточити його, а потім завдати йому но­каутувального удару», — розпо­вів Yle військовий експерт, пол­ковник Югані Піх'яямма. Це означає створення певної «гли­бини оборони», тобто у разі ро­сійської агресії на сході Фін­ляндії буде район інтенсивних бойових дій, пояснює Yle. А від­так жителі сіл і міст у прикор­донні мають бути готовими до швидкої евакуації. Влада міс­та Лаппеенранта (20 км до кор­дону з рф) плани такої евакуації вже розробила, інформує Yle.

А тим часом…

Німеччина планує відновити призов на строкову службу

У середу, 12 червня, міністр оборони Німеччи­ни Борис Пісторіус презентуватиме в Бундес­тазі нову модель військової служби. Як інформує видання Die Welt, за словами Пісторіуса, ця мо­дель передбачає «обов'язкові компоненти», тоб­то повернення призову на строкову службу.

Більшість депутатів партій урядової коалі­ції (соціал-демократів, «Зелених» і ліберальних вільних демократів) до повернення обов’язкової строкової служби ставлятьcя негативно. Вод­ночас більшість громадян Німеччини, кажуть соціологи, відновлення призову підтримує.

За результатами опитування YouGov, які оприлюднило видання Welt am Sonntag, за від­новлення обов’язкової строкової служби висту­пають 60% німців, а проти — 32% (8% не визна­чилися).

Щоправда, серед німців віком 18−29 років (тобто тих, кого може торкнутися призов до Бун­десверу), за повернення строкової служби тіль­ки 47%. Із віком підтримка відновлення призову зростає. Серед німців віком 30−39 років «за» вже 49%, а у віковій категорії «70 плюс» — аж 77%. Загалом, запровадження обов’язкової строко­вої служби в армії підтримують у ФРН 64% чоло­віків, 54% жінок, 61% жителів села й 56% містян.

Як нагадує Die Welt, призов на строкову вій­ськову службу в Німеччині скасували 2011-го. Тоді здавалося, великої війни в Європі більше не буде… Але часи змінилися. Як заявив нещо­давно Пісторіус, до 2029 року Німеччина мусить бути готовою до війни з рф. А значить, Бундесве­ру треба набрати більше людей. За інформаці­єю видання Der Spiegel, за оцінками міноборони ФРН, плани командування НАТО передбачати­муть збільшення штату Бундесверу з 203 до по­над 272 тисяч осіб. Рекрутів-добровольців бра­кує, от і згадали про призов…