Найкращим вчителям Каунаса мер щороку вручає премію — 3 тисячі євро!

У Литві з перших років відновлення незалежності особливу увагу приділяють освіті. І нині «збирають плоди» — вищі навчальні заклади цієї найбільшої країни Балтії є одними з кращих у Європі, а дипломи її університетів визнаються у всьому світі. Про те, що освіта є пріоритетом з пріоритетів для Литви, свідчить навіть такий красномовний факт, що ця країна вже побудувала в Україні, на звільнених територіях сучасну гімназію у Бородянці і дитячий садок в Ірпені.

Після широкомасштабного вторгнення у Литву приїхало близько 70 тисяч біженців з України. Українські діти пішли у садки і школи. Це стало своєрідним викликом для влади, яка намагалась максимально сприяти адаптації українців. Найбільшою проблемою є литовська мова, яка є досить складною, аби її швидко вивчити. Тож довелося думати, як з мінімальними психологічними травмами інтегрувати дітей до освітнього процесу.

Про це, а також про особливості освіти у Литві, я поговорила з керівницею відділу освіти Каунаса Онуте Гуцявичене. До речі, саме каунаську систему освіти вважають однією з найкращих у Литві.

Пані Онуте каже, що останнім часом у школах та садках Каунаса дещо зменшилась кількість учнів з України. Ще рік тому у навчальних закладах міста було 1339 українців, зараз — 1074 (815 — у школах і 228 — у садках). Припускає, причин може бути декілька. Можливо, частина повернулася додому, частина переїхала в інші країни ЄС. Крім того, з першого вересня цього року в Каунасі відкрилася приватна українська школа.

Зазвичай школу батьки обирають за принципом чим ближче до місця проживання, але якщо з якихось причин заклад далеченько від дому учня, місцева влада оплачує доїзд. Також українських дітей безкоштовно годують і у садках, і у школах. Вони не доплачують за додаткові гуртки. Подбала влада і про батьків. У литовських школах є посада — помічник вчителя. Щоб піти на таку роботу, не треба педагогічної освіти. Навіть не обов’язково мати вищу освіту. Така людина зазвичай допомагає дітям, які мають спеціальні потреби. І таку роботу було запропоновано українським жінкам у тих школах, де вчаться їхні діти. Зарплата помічника вчителя — близько 700 євро (це приблизно половина від середньої зарплати вчителя). Хоча українці працюють і вчителями. Наприклад, в одну з гімназій, де вчаться старші діти, на посаду вчителя англійської мови взяли українку, яка в Україні викладала у вищій школі.

Запитую пані Онуте, як допомагають українським учням чимшвидше опанувати литовську мову. Каже, радять батькам віддавати дітей на різноманітні гуртки. Наприклад, на танці. Там діти швидше звикають до мовного середовища. Також до таких дітей прикріплюють куратора (це може бути як доросла людина, так і учень цієї школи), який знає українську чи російську мови, і він допомагає за будь-яких потреб. Одне слово, сам на сам дитину зі своєю проблемою не залишать.

Чи трапляються випадки булінгу українських учнів, бо завжди знайдеться категорія дітей, які будуть цькувати інших. Такі випадки, на жаль, непоодинокі в інших країнах Європи. Пані запевняє, що у Каунасі таких прикрих історій не було. Принаймні вона про них не знає. І дуже здивувалась би, якби такі випадки трапились. «росія біля нас, і також може на нас напасти. Тому литовці дуже близько до серця прийняли трагедію України. Рівень емпатії до українців величезний. А діти відображають настрої батьків», — каже Онуте.

Запитую пані Онуте, що вважає найбільшою перевагою у системі освіти Литви. «Високий рівень компетенції директорів шкіл. І те, що ми, чиновники від освіти, працюємо з ними у команді. Бо розуміємо, що без них ми нічого нового чи унікального не впровадимо. Наша спільна мета — щоб дітям у школах і садках було комфортно. І, як наслідок, результати навчання мають бути максимально добрі. Звучить банально, але в цьому суть нашої спільної роботи. Наприклад, останнім часом результати з математики учнів литовських шкіл дещо просіли. Тоді ми „вибили“ додаткові бюджетні гроші, аби у всіх школах Каунаса відкрити математичні лабораторії. Відтак учні 9 класів наших шкіл після уроків ходили на додаткові заняття. І це спрацювало. Прогрес вже був після першого року, а після другого результати підсумкових іспитів стали відчутно кращими». Вже кілька років у Каунасі діє міська програма для обдарованих дітей. Щороку з бюджету на неї виділяють 300 тисяч євро. Наступного року відділ освіти буде просити у мерії пів мільйона.

«Велику увагу приділяємо вчителю. Бо, за великим рахунком, результати учнів залежать від вчителя. А його робота значною мірою залежить від мотивації. Тож намагаємося наших педагогів усіляко заохочувати. Зокрема, є премія від мера міста для пʼятьох кращих вчителів — по 3 тисячі євро, які вручає на День вчителя.

До речі, одна з найбільших проблем освіти у Литві — це брак вчителів. Особливо критична ситуація у маленьких містах та селах. Попри те, що за українськими мірками їхні зарплати виглядають цілком пристойними, для Литви це невеликі гроші. Молоденький вчитель, який щойно закінчив університет і прийшов у школу, отримає 800 євро. Це скромно. Особливо з огляду на те, що останнім часом ціни у Литві відчутно виросли. Нещодавно вчителі навіть вийшли на протести, аби їм підняли зарплатню. Уряд пообіцяв з нового року підняти зарплати педагогам на 10 відсотків, а загалом протягом наступного року вони мають вирости на 21 відсоток.

Тож основне завдання чиновників — заохотити молодь йти вчитися на педагогів. Найбільше бракує вчителів математики, фізики, хімії.
Відтак влада закликала викладачів вищих навчальних закладів також йти вчити дітей у школах.

Один з викликів для освіти у Литві — інклюзивне навчання. Наприклад, дітей-аутистів. Батьки таких дітей хочуть, щоб вони навчалися у звичайних школах. Для цього потрібні і спеціальні умови, і відповідні фахівці. Або ж треба підвищувати кваліфікацію вчителів, аби могли працювати з такими учнями. Влада виділяє гроші, щоб у школах були обладнані спеціальні кабінети, де такі учні могли б перебувати за потреби. Наприклад, раптом такій дитині стало важко висидіти весь урок — 45 хвилин. Вона втомилася, вже не може концентрувати свою увагу, тоді помічник вчителя чи соціальний педагог відводить його у таку кімнату, де він надалі займається зі спеціальним вчителем.

Ще одна проблема для країни — відтік найздібнішої молоді. Країна з дитячого садочка до вищої школи інвестує у дитину, дає якісну освіту, а потім молода людина шукає роботу в Німеччині чи Англії, де зарплати наразі все ще вищі.

Запитую свою співрозмовницю, чи думає влада від освіти як втримати найкращих, аби вони згодом розвивали економіку своєї, а не чужої країни. Пані Онуте каже, що така проблема є, але як її вирішувати — не компетенція відділу освіти міста. Їхня задача — навчати дітей. При цьому, коли мер міста вручає дипломи найкращим учням шкіл, які планують далі здобувати освіту за кордоном, він завжди наголошує: «Здобувайте найкращу освіту у світі, а потім зі своїми компетенціями повертайтеся додому. Тому що ви потрібні Каунасу».