Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

росія хотіла нас перемогти, а тепер сама на порозі трагедії

Декілька тижнів назад деякі достатньо специфічні інформканали повідомили про смерть путіна, яка сталася 26 жовтня 2023 року у його резиденції на Валдаї. Потім ця тема почала обростати новими подробицями, навіть була названа причина смерті

Фото ілюстравтине з сайту nta.ua
Фото ілюстравтине з сайту nta.ua

За інформацією цих агенств, смерть путіна була несподіваною і попри інтенсивну реанімацію, врятувати його не вдалося.

Правда, інформація про тяжкий стан здоровʼя путіна і раніше надходила, і що найближче його оточення, з посиланням на лікарів, знало про загрозу його життю. Але попри це, його смерть стала для них несподіваною. На випадок критичної ситуації, як зазначають ці джерела, передбачалось ввести його у стан медикаментозного сну, і в такому стані, формально живого, тримати в реанімації, поки оточення вирішить усі питання з поділом влади і офіційно оголосить про смерть путіна. Але усі максимально можливі реанімаційні заходи не дали позитивного результату, і ввести його у стан медикаментозного сну не вдалося, а тому найближче оточення вимушене зберігати тіло у холодильній камері, а тим часом визначатись з наступником путіна.

Офіційний кремль спростовує цю інформацію, як і деякі незалежні аналітики. Але вона із швидкістю блискавки розлетілася по усьому світу і продовжує набирати оберти. Інформацію цих агенств про смерть путіна повідомили багато світових ЗМІ.

Водночас не можна не звернути увагу на те, що в росії почали відбуватися дивні зміни. Наприклад, риторика головних пропагандистів, поява нещодавно путіна на офіційному заході викликала суперечки, а чи це справжній був путін? Багато хто з аналітиків наводить достатньо переконливі докази, що це був не справжній путін, а його двійник. Несподівано на центральних телеканалах почав з’являтись Микола Патрушев. Відчувається якась нервозність і розгубленість у найвищих посадових осіб росії та оточення путіна.

За словами цих же інформагентств офіційна влада, яка зараз перейшла до Миколи Патрушева, намагається не допустити офіційного оголошення про смерть путіна кимось із чинної влади, поки остаточно не з’ясовані питання наступника.

Крім того, за деякою інформацією передбачалось, що 4 листопада 2023 року путін оголосить про свій намір балотуватись на чергових виборах президента росії в березні 2024 року, але цього не сталося. Тому робиться висновок, що путін або ще остаточно не визначився чи піде на вибори, або він дійсно помер.

Що це може означати для нас, українців, і як це може вплинути на війну, пропоную повернутись до цього в кінці матеріалу, а зараз згадаймо, що знищення України і українського народу — головна справа, яку путін визначив у своєму житті, оскільки реалізація цього його задуму відкривала шлях до відновлення російської імперії в кордонах 1917 року і гарантувала йому трон імператора всея русі, а якби вийшло, то і усієї Європи.
Але не вийшло. Йде важка війна. Але перемогти українців кремль вже не зможе на полі бою, тому останніми днями почали активно циркулювати різні провокативні заяви, припущення, а то і відверта брехня. От це і пропоную докладніше обговорити.

Не можна спокійно спостерігати, яку колосальну кількість песимізму, розчарування, розбрату поширює через усі види ЗМІ ворожа пропаганда. Вплинути психологічно на український народ, щоб він сприйняв зрадницькі пропозиції про перемир’я, які знову звучать в ЗМІ, про затяжну на багато років виснажливу війну, яку через обмеження ресурсів ми не зможемо витримати, про недоцільність загибелі українців у цій війні, яку краще закінчити миром на умовах путіна.

Це — ворожа пропаганда! Це — ворожа диверсія!

Це — яскравий приклад могутності ЗСУ!

Це — брехня!

Немає ніякої втоми від війни ні в українців, ні у наших союзників і партнерів! Якщо хтось втомився від щоденної інформації про війну, може взяти у руки зброю і провітритися на передовій в окопах у бою з нашими ворогами. Навпаки, є потужне бажання повністю розгромити ворога і знищити планетарне зло — путіна і путінізм.

Українці - це потужна європейська нація з тисячолітньою історією, яка більше ніколи не буде частиною варварської російської імперії! Україна — найбільша за територією європейська країна, яка стане невід'ємною частиною європейської спільноти і потужним доповненням механізмів міжнародної безпеки. Зараз саме в Україні відбуваються події, які істотно і навіки змінять історію 21 століття.

Завдяки агресії путіна Україна, Ізраїль і США вже визначили контури майбутнього світопорядку, який призведе до розпаду рф, як останньої світової імперії і створить умови для мирного співіснування Китаю, країн Азії, Африки, Латинської Америки та інших в результаті відмови від агресії, ядерного шантажу і поваги до прав і свобод кожного народу. І це не якісь фантазії, це — реальний наслідок знищення планетарного зла.
Але повернімось в недавню історію.

Безумовно проголошення Україною своєї незалежності 24 серпня 1991 року було історичною подією. Вона багатьма у світі сприймалась з певним скептицизмом, а, може, навіть недовірою, попри те, що було і офіційне міжнародне визнання, а також були встановлені усі необхідні атрибути незалежної держави. Тобто наша незалежність багато у чому сприймалась, як не до кінця завершений процес, оскільки не відбулось остаточного розриву з російською імперією. Вона через своїх агентів впливу, через колосальну за своєю потужністю «п'яту колону», через величезну корупцію, в тому числі політичну, продовжувала утримувати Україну в підконтрольному стані. Не секрет, що ні одна політично значуща особа в Україні не могла зайняти високі державні посади без узгодження з росією. Тобто наша незалежність певною мірою визначалась довжиною ланцюга, яким Україна була прив’язана до російської імперії.

Але український народ, сприйняв свою незалежність, як доконаний факт, і не піддавав її будь-якому сумніву. Проголошення української незалежності відродило потужний процес самоідентифікації українців, які швидкими темпами перетворювались в державницький народ.
Першим серйозним випробуванням для нашої незалежності була Помаранчева революція, яка значно підняла дух українського відродження і згуртувала народ.

Це був період колосального національного відродження. Ми, українці, тоді були багато у чому наївними і безмежно вірили в усе, що нам говорили з трибун лідери.

Багато українців і зараз вважає, що Ющенко не виправдав їх сподівань, а деякі навіть вважають, що зрадив, коли пішов на угоду з Януковичем. Але хай там як — Помаранчева революція була важливим етапом української незалежності. А Ющенко при усіх його недоліках і помилках був історичною постаттю, і оцінку йому дасть історія.

Ще більш вагомим і відповідальним був наступний етап боротьби за нашу незалежність — Революція Гідності, яка знову сколихнула увесь світ і показала, яким потужним є український народ у боротьбі за свою свободу.

Ми в 2014 році розуміли, що війна з росією невідворотня. Але водночас усвідомлювали, особливо ті, хто здійснював на той час владу, що пряма російська агресія тоді могла б бути катастрофою для України. І повномасштабного вторгнення вдалося уникнути не тому, що путін цього не захотів або що українська влада переграла путіна, а тільки тому, що було недостатньо ресурсів у Кремля для того, щоб захопити Україну. Але плани не змінились.

Коли путін зрозумів, що подальше зволікання з агресією вже є неможливим, він отримав благословіння Сі Цзіньпіня і розпочав повномасштабне вторгнення, сподіваючись на те, що швидка і блискуча перемога у цій війні навіки впише його ім'я в історію, як Імператора відродженої російської імперії.

Насправді друга армія у світі була розбита ЗСУ і під Києвом, і під Харковом, і під Херсоном. Характер війни змінився, але не змінилось наше прагнення і наша абсолютна впевненість в Перемогу.

У нас «розвелося» надзвичайно багато експертів, аналітиків та інших спеціалістів військової і невійськової справи, які постійно розповсюджують відомості, що не відповідають ні характеру, ні результатам бойових дій на окремих ділянках фронту. Безпідставно поширюють неперевірену інформацію, не завжди об'єктивно оцінюють події, формуючи зневіру українців.

Але є і ворожа агентура, яка навмисно дискредитує ЗСУ, становище на фронті, спотворює результати бойових дій, применшує успіхи ЗСУ. Тобто продовжується психологічна атака на українців, головна мета якої створення політичного підґрунтя для початку переговорів з агресором.

Ніяких переговорів про можливі якісь мирні угоди чи зупинення бойових дій Україна не веде, як про це запевняє наша влада. Підстав не вірити у ці запевнення у нас немає. Поширення вказаної інформації в деяких західних ЗМІ необхідно розцінювати як диверсію путіна. Ніякої зневіри чи стомленості від війни в Україні наші західні партнери і союзники не відчувають, і немає ніяких підстав вважати, що допомога, яка надходить в Україну, буде зупинена.

Але недооцінювати масштаби підступності путіна не потрібно. Саме підривна диверсійна діяльність путінської агентури і призвела до ускладнень з виділенням Україні величезного пакета допомоги з боку США в Конгресі.

Багато проблем завдає путін і єдності європейських країн щодо засудження агресії проти України з боку Угорщини, а тепер і Словаччини. Але особлива загроза для України — це напад ХАМАСу на Ізраїль і можливість повномасштабної війни на Близькому Сході. Сподіваюсь, що США цього не допустять. В Конгресі США з’являються обнадійливі позитивні ознаки того, що відповідальність за безпеку своєї країни і американського народу переважать вузькопартійні інтриги. Це буде ще одним доказом неспроможності путіна змінити хід історії на свою користь. Його час завершився.

путінська влада і росія, як федеративна держава, стоять на порозі грандіозних перетворень, які можуть відбутися мирним, цивілізованим шляхом, але найбільш вірогідно — це загальнодержавна смута, яка призведе до геополітичних змін, приблизно таких, які відбулись після розпаду срср. Але якщо розпад срср відбувався мирним, ненасильницьким шляхом, то розвал російської федерації може відбутись в результаті масового громадянського протистояння на величезній території, яку центральна влада не зможе контролювати, як тільки розпочнуться перші ознаки протистояння.

Ми не знаємо достеменно чи живий путін, чи ні. Чи справжній путін (чи група осіб, які діють як «колективний путін»), здійснює повноваження президента росії, чи двійник, але, якщо путін помер, а його владу здійснює двійник — це державний заколот.

Знаючи традиції кремлівської влади, будь-який варіант не можна відкидати. Якщо путін помер, влада росії не зможе цей факт довго тримати в секреті. Рано чи пізно, якась незадоволена частина цієї влади розподілом владного пирога, оголосить про смерть путіна, і це стане початком кінця росії. путінська влада тримається виключно на стержні путінізму, як тільки він випаде — влада і путінізм надзвичайно швидко розпадуться.
Є ще одна важлива обставина — вибори президента росії, які повинні відбутися в березні 2024 року. Висування кандидатів повинно розпочатись в кінці року. Зважаючи на те, що інформація про смерть президента путіна з кожним днем набуває більшого значення, виставити двійника на вибори кремль не зможе, оскільки потрібні будуть докази справжності путіна. Зрозуміло, що російське суспільство може сприйняти будь-які докази, але в кремлі знають, що ДНК справжнього путіна є не тільки в США. Тому усі ці сумніви повинні бути розвіяні до початку виборчої компанії, оскільки це може вплинути на стабільність внутрішньополітичного життя в росії, особливо якщо буде підтверджена смерть путіна.

Уся суспільно-політична і економічна ситуація дуже швидко почне нагадувати період розпаду російської імперії в 1917 році. В росії може не бути такої політичної фігури і такої сили, яка здатна буде зберегти громадський спокій і не допустити громадянської війни.

Це закономірний результат путінської авантюри — війни проти України і його хворобливого бажання стати імператором нової російської імперії.
Замість цього росію чекає крах і катастрофа.

Правда, є і більш оптимістичний фінал путінської влади. У разі приходу до влади поміркованих і прагматичних сил, росію, мабуть, можна буде утримати від громадянського протистояння. Все буде залежати від того, хто замінить путіна.

Але для того, щоб росія зберегла якісь шанси на свою державність, нова влада повинна негайно припинити війну, вивести усі війська з України. Підписати з Україною мирний договір про відновлення українського суверенітету над усією територією України в кордонах 1991 року, визнати ці кордони, як державні кордони між росією і Україною.

Взяти на себе усі зобов’язання з відшкодування Україні всіх заподіяних агресією збитків. Разом з Україною і росією цей мирний договір, як гаранти його виконання, повинні будуть підписати США, Велика Британія, Франція, Китай і Індія. Ядерний потенціал росії повинен перейти під міжнародний контроль.

Саме такий варіант можливих подій і наближають ЗСУ.

Ми добре пам’ятаємо прислів'я: «Немає диму без вогню», так і ця інформація про начебто смерть путіна.

Якщо вона розповсюджується шаленими темпами, і кремлівська пропаганда активними заходами її не спростовує, значить це комусь в росії потрібно, щоб підготувати населення до того, що путін помер.

Як довго це буде? Чим це все завершиться. Знову революцією? Виглядає так, що росія на порозі великої трагедії.

Схожі новини