Шведи багатіють. Щоправда, багаті…

Ми звикли вважати Швецію такою собі вітриною загального добробуту, де «справжній» соціалізм гарантує громадянам не лише процвітання, а й соціальну справедливість… Але, судячи з останнього звіту шведського статистичного управління (SCB), соціальної нерівності у цій скандинавській країні також не бракує. Виявляється, матеріальний розрив між жителями Швеції з найвищими й найнижчими доходами є нині найбільшим із 1975 року.

Як зазначив у пресрелізі SCB експерт Йоган Лінд­берг, «2021 року 10% жи­телів Швеції, які заробляли найбільше, одержали 28% су­купного доходу всього її насе­лення». З урахуванням інфляції, доходи 10% найбідніших жи­телів Швеції зросли 2021 року менш ніж на 4%, водночас до­ходи 10% найбагатших — аж на 16%.

Те, що матеріальне розша­рування шведського суспіль­ства прогресує, підтверджують і експерти професійної спілки LO. У своїй доповіді дійшли ви­сновку, що «різниця між серед­німи доходами еліт і заробітка­ми працівників промисловості є найбільшою за останні 70 ро­ків». Зокрема, сьогодні серед­ня зарплатня директора вели­кої шведської компанії дорівнює майже 70 зарплатам промисло­вого робітника. Для порівняння: 2019-го цей показник становив 60, 1950-го — 26, а найнижчим був 1980-го — лише 4,9.

За даними звіту міжнарод­ної неурядової організації Oxfam, Швеція є однією з країн-членів Організації економічної співпра­ці й розвитку, де за останні деся­тиліття соціальна нерівність по­глибилася найбільше. «Сьогодні п’ять найбагатших шведів одер­жують більше, ніж п’ять мільйонів інших шведів разом узятих, — кон­статує звіт. — За останній рік най­більше збагатився один відсоток найбагатших шведів, а ті, що ма­ють найнижчі доходи, свого ма­теріального становища не покра­щили».

Чому багатіють у Швеції нині головно багаті? Голова швед­ського відділення Oxfam Сюзан­не Страндфаст вказує на осо­бливості податкової системи. «У Швеції маємо високі подат­ки, але активи оподатковують­ся слабше, ніж в інших країнах», — зазначає Страндфаст. У Шве­ції скасували податки на майно й спадщину, та й податок із осо­бистого доходу зменшили свого часу у кілька разів, що принесло найбільшу користь насампе­ред тим, хто заробляє найбіль­ше. (На думку багатьох екс­пертів, зниження податків було необхідним, а то найбільші ба­гатії просто втекли би зі Швеції). Поза тим, на початку 1990 років унаслідок фінансової кризи со­ціальні витрати були скорочені.

За останні два десятиліт­тя найбагатші шведи вигра­ли також через дешеві кредити й зростання вартості нерухо­мості, насамперед у Стокголь­мі. Наприклад, придбану 2012 року в столиці Швеції кварти­ру площею 50 «квадратів» мож­на було продати 2017-го на 60% дорожче. Зрозуміло, скориста­тися цим могли насамперед ті, хто мав гроші, аби ту квартиру купити…