Вибір консерваторів — Ріші Сунак

Консервативна партія Великої Британії б'є усі рекорди політичної коректності. Саме з лав «торі» вийшли усі три жінки-прем'єри (Марґарет Тетчер, Тереза Мей і Ліз Трасс), і саме консерватори «народили» першого в історії главу уряду Сполученого Королівства, який є представником етнічної меншини. Після відставки Ліз Трасс прем'єр-міністром Британії став 42-річний Ріші Сунак, що має індійське коріння. Сунак одним із перших покинув уряд Джонсона, у якому був міністром фінансів, спричинивши хвилю відставок урядовців, яка й «поховала» той кабінет. А згодом Сунак під час партійної виборчої кампанії жорстко критикував економічну політику Трасс… Що ж, тепер Ріші Сунак одержав прекрасний шанс довести, що може бути кращим прем'єром, ніж два його попередники.

Консерватори мають за­раз у Палаті громад одно­осібну більшість, тож мо­жуть обирати нового прем'єра серед депутатів від «торі». (Опозиційні лейбористи праг­нуть дострокових виборів, але не мають владних важе­лів, аби їх призначити). Крім Ріші Сунака, свою кандидатуру в прем'єри висунула спікерка Палати громад Пенні Мордонт, але, на відміну від свого конку­рента, необхідних ста голосів депутатів не зібрала.

Мав бажання поборотися за крісло глави уряду й колишній прем'єр Борис Джонсон (навіть повернувся до Лондона з від­пустки на Карибах). За версією опонентів Джонсона в Консер­вативній партії, ста голосів де­путатів Палати громад він, як і Мордонт, не зібрав. Утім, сам експрем'єр стверджує, що він ці голоси точно мав, і що пере­мога над Сунаком не була для нього проблемою. Якби сто го­лосів депутатів Палати громад набрали два кандидати, то їхню долю вирішували би всі члени Консервативної партії, і у цьому голосуванні, впевнений Джон­сон, він би переміг. «Я здобув би успіх на виборах серед чле­нів Консервативної партії і по­вернувся би на Даунінг-стріт, — заявив Борис Джонсон. — Однак останніми днями я, на жаль, дій­шов висновку, що це було би не­правильно. Ви не можете ефек­тивно керувати без об'єднаної партії у парламенті».

І справді, об'єднання Кон­сервативної партії на підтрим­ку Джонсона не відбулося. Кіль­ка впливових політиків-«торі», на підтримку яких розрахову­вав Борис, виступили за Сунака. Мабуть, вважають Джонсона ви­нним у падінні рейтингу консер­ваторів через Partygate, скан­дал після алкогольних вечірок за участі експрем'єра під час жорсткого ковідного каранти­ну… Не забуваймо, щодо Джон­сона у парламенті досі триває дисциплінарне провадження. «Поки його не визнають винним або не виправдають, Джонсону не можна дозволити повернути­ся до уряду», — вважає депутат-«торі» Роджер Ґейл.

Ліз Трасс вирішила знизити податки, і водночас не поясни­ла, як компенсувати відповід­ний брак коштів у бюджеті. Фі­нансові ринки відреагували на такі ініціативи Трасс негативно, що й спричинило її відставку… Жорстким критиком економіч­них планів Трасс був Ріші Сунак, тож його призначення прем'єр-міністром виглядає логічним. Мовляв, тобі й карти в руки…

«Від перших теледеба­тів (коли Сунак назвав плани Трасс „казоч­кою“) до останніх виборчих днів (коли він говорив, що не бачить, як скорочення податків, які про­понує Трасс, поєднуються з її наміром збільшити державні ви­трати), Сунак бив на сполох, — коментує The New York Times. — Шість тижнів Сунак мовчав, поки його економічні передба­чення збувалися з неймовір­ною швидкістю. Інвестори не прийняли масштабне рішення Трасс скоротити податки і збіль­шити борги. Фунт упав. Вар­тість держборгу зросла… Про­вівши на посаді прем'єра лише 44 дні, Трасс подала у відстав­ку після провалу її економічної програми».

«На наступного прем'єр-міністра Великої Британії чека­ють серйозні економічні викли­ки, — веде далі NYT. — У країні, ймовірно, розпочнеться реце­сія. Крім того, дадуться взнаки старі проблеми, як-от… потря­сіння в сфері торгівлі й на ринку праці після „Брексіту“. На Суна­ка також чекають політичні не­гаразди. Його відставка стала переломним моментом, який призвів до падіння уряду Джон­сона. Це означає, що в Консер­вативній партії досить багато людей, яких новому прем'єру буде важко схилити на свій бік».

Цікаво, що, за даними опи­тування YouGov, Ріші Сунак був зараз єдиним кандидатом у прем'єри, що мав у британських виборців позитивний баланс довіри. 43% опитаних вважали, що Сунак добре впорається з обов’язками прем'єра, а 40% - що погано (решта респондентів не визначилися). Для порівнян­ня, у Мордонт цей баланс був 26 на 35 відсотків, а у Джонсо­на — 34 на 56.

Ріші Сунак народився у Са­утгемптоні (його батьки, що мають індійське похо­дження, емігрували до Брита­нії зі Східної Африки). Навчався в Оксфордському й Стенфорд­ському університетах, депута­том парламенту від «торі» став 2015 року. В уряді Джонсона Сунак був канцлером скарбниці, тобто міністром фінансів.

«У квітні цього року Сунака та його дружину Акшату Мур­ті критикували через її подат­ковий статус. Мурті не сплачу­вала податку у Великій Британії зі своїх заробітків за кордоном, — нагадує gazeta.ua. — Згодом вона сказала, що платитиме… У березні Сунака розкритикува­ли через те, що компанія його тестя, у якій дружина має част­ку в 400 мільйонів доларів, про­довжує працювати у росії. Тоді Сунак відмовився відповідати на численні претензії і заявив, що це не має до нього відно­шення. Згодом компанія нада­ла мільйон доларів на допомогу Україні й згорнула бізнес у рф.

Інші дії та заяви Сунака свід­чать, що він повністю підтриму­вав політику уряду Джонсона щодо тиску на рф після повно­масштабного воєнного втор­гнення. Зокрема, закликав при­пинити інвестувати у фірми, що будь-яким чином підтримува­тимуть режим путіна. Сунак від початку війни підтримував еко­номічні санкції проти рф і біло­русі… У квітні Сунак і міністр зо­внішньої торгівлі заборонили імпорт срібла, лісоматеріалів і високоякісних продуктів із рф".

Надію на те, що уряд Суна­ка підтримуватиме Україну не­згірш від уряду Джонсона, да­ють також такі слова нового британського прем'єра: «Щиро сподіваюся, що Борис Джонсон і надалі робитиме свій внесок у суспільне життя… Він провів нашу країну через деякі з най­складніших викликів, з якими ми коли-небудь стикалися, а потім зайнявся путіним і його варвар­ською війною в Україні».