«В Америці у поліцію скаржаться на тих водіїв, які їздять повільно»

Враження народного депутата Ростислава Тістика від подорожі до CША

“Уперше за океаном. Там, де мріяв опинитись з дитинства. Досі під враженням від масштабів та людей, патріотизму та культури, порядку, поваги до держави та інституцій і свободи водночас, – розповів про свої враження від подорожі за океан народний депутат України Ростислав Тістик. – Там опиняєшся сам на сам із думками: немов художник, що малює картину”... В Америці у колі друзів, вихідців з України, Ростислав відзначив Різдво. Також мав зустріч з українською діаспорою, а також суддею Федерального суду США Богданом Футеєм, владикою, митрополитом УГКЦ, головою Філадельфійської архиєпархії Борисом Гудзяком. Журналістка “ВЗ” запитала у нардепа про його найяскравіші враження від Америки.

- Із дитинства перегля­дав оптимістичні амери­канські фільми про «аме­риканську мрію», – розповідає Ростислав. – І ось випала нагода побачити її на власні очі. Переліт в один бік до Америки обійшовся у 20 тисяч гривень. Приземлився у Маямі й поїхав у Норт-Порт на зустріч із отцем Степаном Сусом. Перші вра­ження – ідеальні дороги. З тра­па літака якраз проїхав зо три сотні кілометрів. У штаті Фло­рида надто переймаються ста­ном доріг. Найменшу тріщинку ліквідовують одразу. В Амери­ці будують дороги завжди, там продумано кожну деталь. Так, на заправці, у супермаркеті чи біля ресторану завжди є парко­місця. Не треба думати, де при­паркуватися. В Америці є пра­вило: хочеш збудувати бізнес – мусиш подбати про інфра­структуру, зокрема паркоміс­ця. Паркінги біля закладів без­коштовні.

Приємно вразила культура поведінки на дорогах. Усі їдуть за правилами! Якщо і порушу­ють, то у допустимих межах де­сяти миль. Єдиний нюанс – не­вдоволення щодо тих водіїв на дорогах, які їдуть надто повіль­но... Якщо хтось так плентаєть­ся, інші водії телефонують у по­ліцію і скаржаться на такого водія. Американці розцінюють це як блокування трафіку на ав­тошляхах.

Американці віддають пере­вагу новим машинам. 90% аме­риканців купують автівки вітчиз­няних виробників. У цьому теж їхній патріотизм проявляється. Машину купують не за техніч­ними характеристиками і скіль­ки вона споживає бензину, а насамперед, щоб була амери­канською. На німецьких авто в Америці їздять зазвичай іммі­гранти.

Вражає величезна повага американців до своєї держави, штату, правоохоронних орга­нів. Правоохоронців там боять­ся. Усі поводяться з ними мак­симально ввічливо. Бояться на них «криво» подивитися. Вже не кажу, щоб хтось відкрито обра­зив поліцейського.

Мені розповіли історію. В од­ному зі штатів жив американець, який за злочин десять років си­дів у тюрмі. Коли він вийшов на волю, поліцейські переговори­ли з кожним жителем кварталу, куди повернувся жити цей чоло­вік. Людей попередили…

– Може, щось розчарову­вало чи дратувало?

– Розчарувало життя друзів з України, які виїхали туди на по­стійне місце проживання. Там вони на чужині... Мені не спо­добалася фінансова система, яка зобов’язує їх до кредитного рабства. Кожен мешкає в орен­дованій квартирі, їздить авто, придбаному у лізинг. В Амери­ці популярно здавати в орен­ду голі стіни. Орендуєш кварти­ру і витрачаєш на «наповнення» власні гроші. Побутову техніку для квартири там теж купують у кредит. Усі живуть на кредитній голці, тож на життя залишаєть­ся дуже мало коштів. Кожен крок – на фінансових зобов’язаннях, і, по суті, ти перестаєш належа­ти собі.

Такий стан речей забирає в людей можливість розвиватися у бізнесі, відкривати власну спра­ву. З одного боку, вони з перших днів живуть у комфортних умо­вах, а з іншого – це зобов’язує до праці заради повернення креди­тів. Кредити для американців – це стиль життя.

– Чи справді всі американ­ці постійно усміхаються?

– У тій частині Америки, де те­плий клімат, де є океан і завжди гарна погода, усі справді щиро усміхаються. Бо усе, на що ди­вишся, тішить – пальми, сонце, усе охайне і чисте, все продума­но до деталей. Тут ніхто не дозво­ляє собі смітити. Комфортні ви­ходи на пляж, є умови для занять спортом чи просто можливість пробігтися по берегу океану.

Та коли приїжджаєш в інші місця, наприклад, у Філадель­фію, там інша картина – по­хмура погода, настрій людей сумний. Усміхаються хіба що туристи, яким цікаво пізнавати країну.

Так виглядає міська рада Філадельфії. Це найбільша у США муніципальна будівля, зведена на фундаменті з твердого граніту. Будівля підтримує 548-футову вежу, на її вершині – 27-тонна статуя і оглядовий майданчик.
Так виглядає міська рада Філадельфії. Це найбільша у США муніципальна будівля, зведена на фундаменті з твердого граніту. Будівля підтримує 548-футову вежу, на її вершині – 27-тонна статуя і оглядовий майданчик.

– Як в Америці перевіря­ють туристів щодо Covid-19?

– У теплому штаті Флорида наче не визнають коронавіру­су. Таке враження, що його там немає. За весь час перебуван­ня мене жодного разу не спи­тали про вакцинацію. Як тільки прилетів у Філадельфію, одра­зу просили показати сертифікат про вакцинацію. У Нью-Йорку на кожному кроці треба було бути в масці, всюди питають про вакци­націю. Зауважив, питання щодо перевірки ковідних документів залежить від політики кожного штату. Хтось ставиться спокій­ніше, хтось дуже серйозно. Ко­ронавірус там прогресує: ста­тистика – понад мільйон хворих у день.

– Чи люблять американ­ці тішити себе маленькими дрібничками?

– Мені сподобалося життя українців в Америці, яким понад 60 років. На святкуванні Різдва були присутні дві 90-річні жінки. Одна з них сіла за кермо у но­веньке авто… Пенсіонери там тішаться життям.

Різдвяна ялинка Рокфеллер-центру, на вершечку якої красувалася величезна зірка від Сваровскі.
Різдвяна ялинка Рокфеллер-центру, на вершечку якої красувалася величезна зірка від Сваровскі.

– Які знакові історичні міс­ця Америки справили на вас найбільше враження?

– Туристам варто відвідати знакові хмарочоси у Нью-Йорку, зокрема Емпайр Стейт білдинг і Рокфеллер-центр. З них від­кривається вид на південну частину Мангеттена, де видні­ються Мангеттенський та Бру­клінський мости. З іншого боку видно статую Свободи. Квиток на екскурсію на хмарочос треба бронювати заздалегідь, коштує 20 доларів. Квиток не обмежує час перебування туриста. На вершині хмарочоса є кафе, де можна повечеряти. У ліфті по­казують історію, як будувалося місто.

Серед знакових “музейних” місць Америки – хмарочоси. Один з найвищих оглядових майданчиків – на 102-му поверсі.
Серед знакових “музейних” місць Америки – хмарочоси. Один з найвищих оглядових майданчиків – на 102-му поверсі.

Серед культових місць Аме­рики – знаменитий Централь­ний парк у Нью-Йорку, Таймс сквер – традиційне місце ма­сової зустрічі Нового року. Про­гулявся по П’ятій авеню. Раджу сходити у храм Святого Патріка – неймовірно гарний католиць­кий храм. Сподобалася різдвя­на ялинка Рокфеллер-центру, на вершечку якої красувалася величезна зірка від Сваровскі. Перед ялинкою – ковзанка, де на катання треба реєструвати­ся за кілька тижнів. Декорують не лише ялинки, а й кожне де­рево світиться сучасною ілюмі­нацією. Краса на кожному кроці.

– Вам засмакувала амери­канська кухня?

– Це ключове питання, яке мене дуже турбувало усю ман­дрівку Америкою. Мені там було несмачно. Не вміють готувати, не вміють обслуговувати... Гос­тинність, сервіс там просіда­ють... Складається враження, що офіціанти не проходили на­віть профільних курсів. Це про­блема ледь не кожного закладу, де я був. При тому, що чайові в Америці є обов’язковими – 10-18% від суми замовлення. За жахливе обслуговування...

Там немає національної кух­ні як такої, а швидке харчування. У Львові в ресторанах і кухня, і сервіс набагато кращі. Я би від­правив американських рестора­торів на навчання до Львова…

Читайте також: У кожній сукні бренду Olena Dats’ є елементи української вишивки

Схожі новини