На Сицилії пильнуйте, щоб не вкрали гаманець!

Етна не спить, а дрімає...

Люди, що живуть біля аеропорту, звикають засинати під звук турбореактивних двигунів. Ті, що живуть біля залізничної колії, не реагують на гуркіт вагонів. Сицилійці, які живуть біля вулкана Етна, не поспішають переїжджати в інший населений пункт попри те, що ніхто не може їм гарантувати, що Етна не поховає їхні домівки під твердим шаром попелу.

Висота вулкана – понад 3 км, але піднятися можна максимум до відмітки 2 км. Далі не пускають, бо Етна продовжує час від часу «плюватися» гарячою рідкою лавою і димом, що «виїдає» очі. Коли почнеться виверження, ніхто не знає. Перед черговим виверженням навіть земля не тремтить... Етна – найвищий і найактивніший вулкан Європи. Місцевих таке небезпечне сусідство не лякає. Вулканічний ґрунт доволі плодючий. У цій місцевості активно розвивається сільське господарство (фермери збирають по 2-3 урожаї на рік). А ще тут виготовляють відоме на весь світ вино.

Якщо вирішите піднятися на Етну, тепло одягніться і прихопіть зі собою зручне взуття. Біля підніжжя вулкана знайдете маленькі сувенірні крамнички, де можна придбати щось на згадку. Порада: під ногами валятимуться шматки застиглої магми. Можна покласти їх до кишені і не витрачати гроші на магнітики.

Катанія – місто «у пащі дракона»

Біля підніжжя Етни – місто Катанія. 1444 року потоки лави хлинули на нього. Місто було зруйноване. У 1669 році повторилася та сама історія. Вулкан прокинувся і «попросив» місцевих забратися з обжитої території. Їхні нащадки не злякалися «вогнедишного дракона» і повернулися на спустошену батьківську землю.

Сьогодні Катанія приваблює туристів з цілого світу. Люди приїжджають сюди заради екстриму провести відпустку поблизу діючого вулкана і сфотографуватися на тлі узбережжя, всіяного застиглими шматками вулканічної лави. Ці чорні камені гарячі на дотик.

У Катанії слід бути обачним – місцеві злодюжки бачать туристів здалеку і частенько їх обкрадають. Коли виходите на прогулянку, не одягайте прикрас і дорогі годинники. Не забувайте, що ви – на батьківщині італійської мафії! Злочинна сицилійська організація «Коза Ностра» (з італійської «Наша Справа») була заснована на початку XIX століття. Кожен мафіо­зо зобов’язувався дотримуватися своєрідного кодексу честі. Головне правило – тримати язик за зубами, коли йшлося про справи організації. Базік не просто знищували, а застосовували до них жорстоку смертну кару – «сицилійську краватку». Тим, хто забував, що мовчання – золото, розрізали горло і через нього діставали язик назовні. Така сама кара чекала і на членів сім’ї патякала – дружину, стареньких батьків і навіть дітей. У дітях члени «Коза Ностри» вбачали потенційну небезпеку, усунути яку не вважалося гріхом. На початку другої частини культової трилогії «Хрещений батько» є такий епізод: мати приводить до дона, який убив її чоловіка, їхнього сина і просить помилувати його. Але дон непохитний у своєму рішенні: хлопчик виросте і почне мстити, тому наказує знищити малого...

Мафіозі «дахували» власників апельсинових плантацій та великих земельних угідь і так міцно засіли на острові (до південної частини країни у центральної влади не доходили руки), що залишалися непереможними протягом століття. Проте з часом «Коза Ностра» перестала бути монолітною. З’явилися окремі кримінальні угруповання, які розбрелися по світу (основна частина мафіозі осіла у Нью-Йорку, США).

Слідами «Хрещеного батька»

«Нічого особистого. Тільки бізнес». Ця фраза, яка давно стала крилатою, запозичена з кримінального роману Маріо П’юзо «Хрещений батько». Якщо витратили на перегляд кінотрилогії майже півдоби, не полінуйтеся витратити ще одну годину на дорогу, щоб дістатися місць, де знімали епізоди легендарного фільму.

Зйомки проходили у двох сусідніх селах, розташованих за 50 км від Катанії, – у Форца-д’Агро, де багато закинутих будинків (через тиф, який колись тут бушував, а не внаслідок активної діяльності мафії), і мальовничій Савоці. За сценарієм, у Савоці жила перша дружина Майкла Корлеоне, Аполонія. Там же екранна пара відгуляла весілля. Від творців фільму село отримало гроші, які витратило на відновлення населеного пункту і створення музею його історії, в якому можна ознайомитися з генеалогічним деревом родини Корлео­не (роман та фільм були створені на основі реальних подій).

Дівчата носили бікіні… 1700 років тому?

П’яцца-Армеріна недарма називають містом мистецтва. Її символом є Вілла дель Касале – один із об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Розкішна будівля свого часу належала впливовій римській сім’ї (багатому римському сенатору або навіть члену імператорської родини). Славиться Вілла дель Касале своїми мозаїками, які вважаються найгарнішими у світі і такими, що найкраще збереглися. Її загальна площа вражає – 8,92 га! Мозаїкою прикрашена майже кожна кімната Вілли: стіни, стеля, підлога.

Найбільшу увагу туристів привертає мозаїка, де зображено десятьох дівчат-спортсменок, одягнутих у купальники, дуже схожі на ті, які зараз носять жінки. Це зображення, викладене з кольорових камінців, було створено 17 століть тому! Жартома його називають «Дівчата у бікіні»...