Вас обслужили недержавною мовою? Пишіть скаргу мовному омбудсмену

Зокрема, має відбутися остаточний перехід сфери обслуговування на державну мову. «На практиці це означає, що український споживач нарешті отримає право на обслуговування державною мовою за замовчуванням — у супермаркеті чи в інтернет-магазині, у кав’ярні чи ресторані, в банку чи в аптеці, на АЗС чи на вокзалі, у спортзалі чи бібліотеці тощо.

Винятків небагато: лише на про­хання клієнта його персональне обслуговування може здійснюва­тися іншою мовою, прийнятною для обох сторін", — пояснив Упо­вноважений із захисту держав­ної мови Тарас Кремінь.

Вимога щодо обслуговуван­ня державною мовою стосуєть­ся не лише сфери торгівлі. Йдеть­ся також про освітні послуги (у тому числі, гуртки і секції), медичне об­слуговування, надання соціальних послуг тощо. Пан Кремінь зазна­чив, що українською має подавати­ся інформація у цінниках, інструк­ціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо. При цьому інформація державною мовою про товари та послуги може дублюватися іншими мовами.

Якщо ж цей закон буде поруше­но, пан Кремінь пропонує діяти так (про це Уповноважений написав на своїй сторінці у соцмережах):

1. Спробувати владнати ситуа­цію на місці та попросити праців­ника обслуговувати вас держав­ною мовою.
2. У разі відмови працівника звернутися до керівництва закла­ду або на «гарячу лінію» установи: торговельної мережі, АЗС, аптеки тощо.
3. У разі відмови або незабезпе­чення надання інформації (послуг) державною мовою, необхідно за­фіксувати факт відмови (за допо­могою аудіо-, відео-, письмового підтвердження очевидців тощо) та дані суб’єкта господарювання (на­зву, місцеперебування, контакти суб’єкта).
4. Подати скаргу до Уповнова­женого на поштову адресу: 1 001, м. Київ, провулок Музейний, 12, на електронну скриньку [email protected], або за­повнити відповідну форму на сай­ті Уповноваженого mova-ombudsman.gov.ua/.
5. У скарзі обов’язково має бути зазначено: прізвище, ім’я, по бать­кові, місце проживання особи, ви­кладено суть скарги, який саме суб’єкт/працівник суб’єкта, коли, за якою адресою, яким чином порушив право скаржника. Бажано також до­дати докази на підтвердження.

Письмова скарга повинна бути підписана заявником із зазначен­ням дати. В електронній скарзі та­кож необхідно вказати електронну поштову адресу, на яку заявникові може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Скарги подаються Уповнова­женому протягом шести місяців з дня виявлення заявником пору­шення.

Коментар для «ВЗ»

«На тридцятому році Незалежності вже час штрафувати за відмову обслуговувати українця українською мовою у своїй державі»

Святослав Літинський, мовний активіст, доцент кафедри програмування ЛНУ імені Івана Франка

— Тішить те, що, врешті-решт, набуде законної сили ця стаття. Хоча і раніше ба­гато людей в Україні дома­галися, аби їх обслуговува­ли українською мовою. А цією статтею вже чорним по біло­му написано, що обслугову­ти, як у магазинах, так і в ін­тернет-магазинах мають українською. Я є у групі, де організовуються змагання на мотоциклах, — таких, що їз­дять по болоті, і 12−13 січня хтось звернув увагу: «Друзі, у вас на сайті нема тексту укра­їнською». За день уся інфор­мація з’явилася українською! З ухваленням цієї статті та з відповідним інформаційним супроводом у багатьох лю­дей відкладеться в голові, що є така вимога у законі, і вони будуть обслуговувати укра­їнською і менше йти на кон­флікт, як це часом було рані­ше.

— Якщо на заході Украї­ни з обслуговуванням дер­жавною мовою і до закону все було гаразд, то у Києві і на сході України ситуація була катастрофічною. Там більшість все ж таки у сфе­рі обслуговування спілку­ється російською…

— Не погоджуюся, що всі тотально розмовляють ро­сійською. Однак проблема, звісно, є. Але тепер є закон­на вимога, і людині буде на­багато легше захищати свої права.

— У першій редакції за­кону було запропоновано ввести так звану мовну по­ліцію. Однак в останньому варіанті мовна поліція зни­кла. Чому?

— Не було такого — «мов­на поліція». Це, радше, були вигадки антипропаганди, яку підтримувала держава-агре­сор. І сателіти, які і далі про­бують торпедувати цей за­кон. Серед них, зокрема, ті, кого США були визнали аген­тами впливу Росії на амери­канську політику, хоч вони є громадянами України і навіть народними депутатами. Є нормально створений орган — секретаріт Уповноважено­го захисту державної мови. Там 50 осіб за штатним роз­писом, і вони вже починають розглядати заяви і скарги. З 16 січня роботи у них побіль­шає: вони даватимуть попе­редження суб’єктам господа­рювання, які відмовляються обслуговувати українською. І якщо таке порушення не буде усунено протягом міся­ця, буде повторна скарга, по­рушники отримають штраф від 3600 грн до близько 7000 гривень. І це правильно! На тридцятому році Незалеж­ності вже час штрафувати за відмову обслуговувати укра­їнця українською мовою у своїй державі.