Киця-рятівниця

Працівники Державної служби з надзвичайних ситуацій у Львівській області повідомили, що серед ночі загасили пожежу в одному із приватних будинків містечка Хирова на Самбірщині. І додали цікаву деталь: те, що господарі цього помешкання залишилися живими, значною мірою було заслугою… домашньої тваринки.

— Нас розбудила наша киця, яка спа­ла на своєму улюбленому місці, на шаф­ці у кухні, — розповіла кореспондентові «Високого Замку» Надія Шкодич, яка кілька днів тому, у прямому значенні слова, позбулася даху над головою. — Саме біля киці, швидше за все, і зайня­лося, полетіли іскри. Вона почала голо­сно нявкати, бо вже було багато диму. Зі своєї спальні я почула, як щось грюк­нуло, пішла подивитися, що сталося. Відчинила двері - а з кухні валить дим. Світла вже не було… Миттю розбудила чоловіка, зателефонували пожежникам. Найперше взяли зі собою документи, почали виносити найнеобхідніше. А от документи сина-фронтовика, його ре­чей врятувати не встигли — кімната Оле­га була вся у вогні. Разом із майном зго­ріли його військова нагорода і протез на ногу. На щастя, у той час сина не було вдома, ночував у бабусі. Якби відпочи­вав у своїй кімнаті, міг би вчадіти…

Виносив побратимів із поля бою…

32-річний Олег Писаренко — учасник російсько-української війни. У Хирові розповідають, що до 24 лютого 2022 року він був на заробітках у Чехії. А коли розпочалося повномасштабне вторгнення, без вагань приїхав захищати рідну країну. Воював на багатьох напрямках, був у найгарячіших точках. Останній його бій відбувся біля Білого­рівки. Виносив у безпечне міс­це поранених побратимів. Ви­тягнув одного, повернувся за другим. А тут — «скид» із воро­жого дрона. Вибухом пошмату­вало все тіло. Був поранений у живіт, у ноги. Ліву відірвало, а праву медикам вдалося вряту­вати. Реабілітацію і протезуван­ня проходив у Франції. Через інвалідність з військової служби Олега недавно звільнили. Його друзі розповідають, що, попри проблеми зі здоров’ям (даєть­ся взнаки контузія), він волон­терить. У Facebook ми прочи­тали відгук однієї читачки: «Цей хлопчина допомагав нам у па­куванні різдвяних подарунків для дитячого містечка «Зати­шок»…

"Наша господинька"

Ця чорна кішка із гарними зеленкуватими очима спочат­ку належала старшій приїжджій жінці, внутрішньо переміщеній особі. Господиня померла, і тва­ринка опинилася на вулиці, ста­ла бездоглядною…

— Вона прибилася до нас у магазин, мабуть, шукала собі нових господарів, — згадує мати воїна, пані Надія. — Була голо­дна, просила їсти, тулилася до нас. Було видно, що це — дуже добра киця. Ми забрали її до себе додому. Мала у нас все. Їла ковбасу, шинку, магазин­ний корм. Хотіла спати на ліж­ку — там і спала. Ввечері ми ходили із собакою гуляти вули­цею — йшла за нами. А переваж­но любила бути у хаті, сидіти на підвіконні. Дивиться через ві­кно, як ходять люди, порпають­ся кури, як літають птахи. Така наша господинька… Любить іти на руки наша муркотунка. Вар­то нам лише прилягти на ліж­ко, вона відразу до нас, сидить на мені або на чоловікові і мур­коче… Чи віддячили ми їй? Аяк­же! Накупили їй цілу купу всяких смаколиків. Хоча і раніше вона у нас не бідувала.

Жартома називаємо нашу кицю Маруською. А свою соба­ку-лабрадора так само жартів­ливо кличемо Леською. Ці тва­ринки — наша радість…

Тварини рятують людей

Дізнавшись про те, як до­машня кішка на Самбірщи­ні допомогла врятувати жит­тя людей, багато користувачів соцмереж розповіли про ана­логічні пригоди, що сталися з ними. Ось деякі з цих відгуків:

Маргарита Мошенська. Наш кіт відчув обстріл за де­кілька хвилин до його початку. Ми давно знаємо: якщо він бі­жить до ванної кімнати, незаба­ром буде щось страшне. Завдя­ки своєму відчуттю він вижив в окупації. Тепер цей котик знову з нами…

Світлана Башта. Нас з донь­кою врятувала моя собачка, яка, сама будучи тяжко хворою (від­мовили задні лапки), на пере­дніх приповзла до нас та розбу­дила.

Вікторія Шуба. Кілька років тому наша кішка нас так само врятувала. Приблизно о четвер­тій ранку, як тільки сталося ко­ротке замикання у розетці, вона почала голосити…

Олександра Шніцер. Мене колись мій котик розбудив, коли сусіди зверху заливали кухню.

Наталія Пукас. Любите сво­го пухнастого друга — маєте оберіг!

Допомогти воїну і його сім'ї!

Люди розповідають свої при­годи за участі тварин — і водно­час допомагають сім'ї постраж­далих.

— Кошти на відновлення на­шого будинку збирають сусі­ди, друзі, знайомі і незнайомі, — розповіла автору цих рядків Надія Шкодич. — Дякую всім! Моя подруга живе зараз в Аме­риці. Прочитала про мою біду — допомагає чим може…

Збитки, завдані вогнем, — ве­ликі, відновити будинок ця сім'я самотужки не в змозі. Тому й оголосила збір коштів на від­будову. Допомогти цій родині можна, переказавши кошти на картку Монобанку з такими рек­візитами:

https://send.monobank.ua/jar/4gedg959ye

Номер карти банки

4441 1111 2484 3487

Окремої допомоги потребує і вчорашній воїн Олег, у якого ра­зом з особистими речами зго­рів протез на ногу. Свої донати на новий протез слід надсила­ти сюди:

https://send.monobank.ua/jar/3WtpWz4inT

Номер карти банки

4441 1111 2486 4616

Насамкінець — невеличкий щемливий нюанс цієї драматич­ної історії. Як і його батьки, Олег важко пережив той факт, що за­лишився без дому. Але знайшов у собі сили віддячити тій, що врятувала життя його рідним. Після пожежі узяв на руки кицю-рятівницю і довго-довго обіймав та розціловував її…