Сокільницькі «кам'яні джунглі»: без доріг, без бруківки, без тротуарів…

Населення Сокільників може зрости з 8 до 50 тисяч мешканців

Коли у 2020 році сокільчани влаштовували «революцію» під стінами Львівської ОВА, вимагаючи створення окремої Сокіль­ницької територіальної громади (разом із селищами Басівкою і Годовицею), основним аргумен­том спротиву було — «не хоче­мо бути у складі Львівської МТГ, бо Садовий забудує Сокільники хмарочосами». І що натомість? Девелопери масовано забудо­вували територію Сокільницької громади! Таким чином сокільча­ни, на жаль, за що боролися, на те і напоролися…

У квітні цього року між вла­дою Львова і Сокільників спалах­нув «соцмережевий конфлікт». Тригером стало бажання забу­довників звести п’ять кварталів багатоповерхівок неподалік ае­ропорту «Львів». Міський голо­ва Львова Андрій Садовий на­звав це «найбільшою земельною аферою за останні десятиліт­тя». Внаслідок цієї «афери» насе­лення Сокільників може зрости з 8 до 50 тисяч мешканців.

«Це фактично новий район­ний центр — але абсолютно без жодної необхідної інфраструк­тури! — обурювався Андрій Са­довий. — Нові мешканці ново­будов користуватимуться всіма благами Львова. Весь тягар інф­раструктури ляже на нашу гро­маду: перевантажені дороги, інженерні мережі на межі техно­генних аварій, транспортний ко­лапс — усе це стане неминучою реальністю Львова, якщо рішен­ня ухвалять».

«Хтось вирішив одним ударом вдарити у спину — забудувати те­риторію поруч з аеропортом, — писав пан Садовий. — Будь-яка дія сокільницького генплану з та­кими намірами вбиває розвиток львівського летовища. І знищує перспективу Львова як мегапо­лісу. Ми з міста перетворюємось на велике село. Користуючись тим, що в країні війна і всі спец­служби зайняті фронтом, дея­кі ділки вирішили нажитися. Уже йдуть торги — хто і скільки має заплатити за землю під забудо­ву. Це — не про розвиток. Це про знищення. Це — злочин».

Голова Сокільницької сіль­ської ради Тарас Сулимко у боргу не залишався і відповідав розло­гими дописами у своїх соцмере­жах. Він нагадав, як Сокільники допомогли Львову розбудувати аеропорт перед чемпіонатом з футболу Євро-2012, виділивши потрібні земельні ділянки. «Вне­сок Сокільницької громади вла­да Львова призабула, — написав Тарас Сулимко. — Спостерігає­мо, як мер Садовий обирає шлях тиску та маніпуляцій замість до­бросусідства і співпраці. Напе­редодні сесії Львівської місь­кої ради в окремих медіа знову з’явилися неправдиві повідо­млення щодо розвитку Сокіль­ницької громади».

Тарас Сулимко поскаржився, що його не запросили на сесію Львівської міськради 1 травня, де мали розглядати питання щодо Сокільників. На самій же сесії виступила мешканка села Со­кільників та голова ГО «Зручна громада» Уляна Солонюк.

«Є ряд рішень Верховно­го суду, ініційованих особисто мною, де ми скасували будівни­цтво багатоквартирних будинків та інших об'єктів, які шкодять ін­тересам громади, — наголосила Уляна Солонюк. — Коли я дізна­лась про проєкт чергових змін до генплану, була шокована тим, що 50 га землі впритул до злітної смуги планують забудувати ба­гатоповерхівками. У найбільшу зону шуму перенесли садочок та школу».

На сесії наголошувалося, що затверджений генплан Со­кільників пропонує розміщен­ня кварталів багатоквартирної житлової забудови площею по­над 50 га із майбутнім населен­ням близько 14 тисяч мешканців безпосередньо в зоні шумового впливу аеропорту. Це, за слова­ми міського голови Львова, шко­дить як інтересам аеропорту, так і розвитку Львівської громади загалом.

Колись тут забороняли будувати навіть двоповерхові будинки

Журналістка «ВЗ» відвіда­ла Сокільники, аби подивитися, що там робиться. Дістатися до цього населеного пункту (а по­тім і виїхати з нього) виявилося неабияким квестом. Неподалік Стрийського автовокзалу чоти­рирядна траса настільки «закор­кована» машинами, що швидше було би дійти пішки, ніж їхати. І то не була «година пік»! А що буде, коли тут з’явиться новий житло­вий квартал на 14 тисяч мешкан­ців?

Оглянувши селище, отримала «культурний шок»! Особливо по­рівняно зі сусідніми громадами — Зимною Водою, Пустомитами та й тією ж Солонкою. Там усе чис­тенько, впорядковано. А у Со­кільниках — квартали «кам'яних джунглів», де немає ні деревця, ні парковки, ні дитячого чи спор­тивного майданчика. Всередині цих однотипних житлових комп­лексів є маленькі подвір'ячка з лавочками і газончиками. Але це хіба для пенсіонерів. А де ж дітям поганяти у футбол?

Усі ці «хмарочоси» однаково­го сіро-чорного кольору. Пере­фразовуючи Шевченка, можна сказати: «Село неначе почор­ніло…». Автівки мешканців сто­ять на газонах під цими будин­ками. Про цивілізовані парковки не йдеться… Хто хоче жити у цих «кам'яних джунглях», де, умов­но кажучи, нема де розвернути­ся? Мені підказали: молоді сім'ї, які купляться на дешевше житло.

Далі - більше. У Сокільниках немає нормальних доріг, бру­ківки, навіть тротуарів немає! Люди йдуть по проїжджій части­ні. На центральній вулиці Січових Стрільців один із забудовників за свої кошти будує Хресну до­рогу. Чи вона конче потрібна за­раз, коли війна? Чому б цьому за­будовнику не зробити тротуари?

Поблизу вулиці Героїв Майда­ну мені показали засипану ще­бенем дорогу. Виявляється, це траса, яка мала сполучати львів­ську вулицю Стрийську із Сокіль­никами ще до Євро-2012! Від­тоді і стоїть. А сокільчани пішки пробираються через манівці і хащі до вулиці Стрийської.

Не видно у Сокільниках і дитя­чих садочків. Торік тут відкрили один дитячий садок, який буду­вали понад дванадцять років. Це не вирішує проблему, бо біль­шість малечі батьки відвозять до львівських садків. Не бачила я в Сокільниках і великих продук­тових магазинів. Таке вражен­ня, що місцеві завантажуються продуктами у Львові чи на в'їзді у село. Зате бачила дві руїни ко­лишніх шкіл на центральній вули­ці Січових Стрільців.

Бачила я і скандальну тери­торію поблизу аеропорту, ту, що хочуть забудувати. Зараз там суцільні чагарники. Сокільча­ни розповідають, що тут здав­на були людські землі, але деве­лопери протягом декількох років по шматочках скуповували їх. Усіх запевняли, що там буде «ло­гістика».

Мій співрозмовник розповів, що мав ще батьківський шматок землі на цій території. Свій пай не збирався продавати. Але його почали вмовляти. На запитан­ня «Навіщо земля?» відповідали, що хочуть побудувати там вели­кі промислові склади, здавати їх в оренду, від чого буде прибу­ток і для села. «Мені б у голову не прийшло, що там хтось хоче бу­дувати житло, — розповідає пан Іван. — Якби я знав їхні справжні наміри, ніколи б не продав зем­лю». Коли скупили всі землі, ста­ло відомо, що там планують бу­дувати величезний житловий квартал!

Усе селище — у межах шумо­вої зони аеропорту. Навіть те­пер, коли аеропорт не працює, над хатами час від часу низько летять вантажні літаки. Колись тут забороняли будувати навіть двоповерхові будинки. А зараз «ліплять» хмарочоси…

«Колапс для Львова зробив сам Львів»

Ми поспілкувалися з сіль­ським головою Сокільників Тарасом Сулимком.

Про будівництво біля аеропорту

— Якщо ми щось зробили неза­конно, то нехай подають до суду. Не є повноваженням місцевої вла­ди впливати на забудови. Це не комунальні землі Сокільницької сільської ради. Це приватні землі мешканців, пайові землі, які люди отримали в 90-х роках минулого століття після розпаювання кол­госпів. Сільська рада логічно має стати на бік жителів нашої грома­ди. Ми хороші сусіди зі Львовом, готові вислухати сусіда, виступає­мо за конструктивний діалог.

Про транспортний колапс

— Ще немає ніякого будів­ництва, тільки розмови йдуть. Скільки себе пам’ятаю, з Сокіль­ників завжди було важко виїхати чи заїхати. Там завжди страшен­ні «корки». Ми пропонували вирі­шення цього питання: хотіли зро­бити транспортний хаб, який би «перехопив» громадський тран­спорт, який в'їжджає у Львів. Ба більше — ми виділили для Льво­ва кошти на трамвайний парк, щоб своє депо могли перене­сти ближче до Сокільників. На сьогодні ми не зробили жодно­го транспортного колапсу для Львова. Колапс для Львова зро­бив сам Львів. Колишні заводські території вони мали би перетво­рювати на зелені громадські про­стори, парки. Натомість забудо­вують їх багатоповерхівками.

У нас є спільні проєкти з Льво­вом, які б ми хотіли реалізову­вати. Це очистка озера Глинна Наварія, облаштування там від­починкової зони. У генеральному плані Сокільників передбачено три великі парки і декілька неве­ликих зелених зон. Це десятки гектарів землі, які ми відвели під майбутні парки.