Стамбульські переговори: як вони можуть відбуватися і на що вплинуть

Зазвичай процес припинення вогню має два етапи — політичний і технічний.

Політичний етап — це прийняття самого рішення. Україна та коаліція United Europe in Ukraine таке рішення вже ухвалили. У росії ж є лише одна людина, здатна його прийняти — путін. Тому його присутність у Стамбулі — це, по суті, єдиний формат, у якому подібні переговори мають сенс. Якщо він не приїде — подальші розмови стануть марною тратою часу.

Проте навіть якщо путін погодиться на припинення вогню, далі все може забуксувати на технічному рівні, і ні миру, ні навіть перемир’я не буде.

Після політичного рішення треба вирішити три технічні питання:

1. де проходитиме лінія розмежування,
2. яка буде ширина демілітаризованої зони,
3. який порядок вирішення суперечок у разі порушення умов перемир’я.

Ці питання складні, а при лінії фронту в понад тисячу кілометрів — надзвичайно складні.

Жодні “денацифікації”, “припинення поставок зброї” чи “визнання територій” не мають стосунку до припинення вогню. Теоретично, подібні теми можуть з’явитися вже на наступному етапі — під час мирних переговорів, якщо вони взагалі розпочнуться. Висування цих вимог зараз — лише спроба путіна імітувати готовність до миру.

путін не відмовився від планів знищення України. Його вимоги припинити постачання зброї — це спосіб послабити нас, щоб за кілька місяців, після формального перемир’я, знову атакувати, але вже з перевагою.

Саме тому Україна та її союзники наполягають: припинення вогню має бути безумовним. Це єдиний спосіб перевірити, чи справді кремль хоче миру, а не лише виграти час для нової війни.

Джерело