Воду у Криму «випивають» російські кораблі…

Російська влада Криму повідомила, що у Криму почали перекидати воду з Тайганського в Сімферопольське водосховище. Спеціально сформований батальйон трубопровідних військ з більше, ніж 300 військовиків зладнали тимчасовий трубопровід. Вся траса подачі води довжиною близько 60 кілометрів складається з 15 ниток металевих труб діаметром 150 міліметрів. Вона підходить до правого берега водосховища, недалеко від гирла річки Салгир. Для цього військові знищили багато дерев, прорубали широку просіку в балці лісозахисної зони, що оточує водосховище зі східного боку.

Труби безпосередньо перетинають дороги, шляхи уздовж берега водосховища, дороги у селах, по яких жителі Сімферополя їздять на велосипедах, конях, легкових і вантажних машинах. Військові заборонили кому-небудь близько наближатися до трубопроводу.

Водночас місцеві жителі завалили окупаційні органи влади скаргами на те, що траса трубопроводу перекрила дороги і проїзди, що вона екологічно шкідлива, бо багато труб дають протіки, дороги розмокли, утворились непроїзні ділянки, є будинки, які підтоплюються.

Російський глава Криму весь час розповідає, що все це робиться для блага кримчан. Насправді за статистикою за минулий рік більше 50 відсотків наявної у Криму води використано на роботу промислових підприємств, більшість яких переведені на воєнні рейки, введені до складу російських військово-промислових комплексів, випускають зброю, військову електроніку, торпеди, будують і ремонтують воєнні кораблі різних типів. Обсяги води для промисловості і для військових потреб насправді приховуються.

Дещо раніше окупанти перекинули більше води у Міжгірне водосховище під Сімферополем. Вже оголошено, що з Тайганського водосховища в Сімферопольске буде будуватися не тимчасовий, а постійний трубопровід. Все це робиться для того, щоб мати змогу більше води подавати для Севастополя. Для чого?

А ось для чого. Як повідомили Glavcom.ua., «Флот-2017», та інформаційна агенція QHA, однією з істинних причин, чому окупанти поспішають з подачею води в Сімферополь, є ремонт крейсера «Москва», який поставлений на Севастопольському заводі у квітні цього року.

Окупанти в Криму перебільшують масштаби катастрофи, яку вони спровокували на півострові. Москва скаржиться на брак питної води. Однак проблема нестачі питної води викликана не тільки тим, що тепер вона не надходить з України, а йтим, що окупанти почали активно заселяти півострів громадянами Росії. А тому багато новобудов підключені до водогонів, отже, витрати води значно зросли за рахунок переселенців з Росії. За неофіційними даними, кількість населення у Криму за роки окупації зросла приблизно на 1 млн. осіб. Це і військові, і переселенці, і чиновники, яких привезли в Крим, та члени їх сімей, і вахтовики.

Одночасно ще більше, ніж нове житло, зросло використання води військовими заводами. Робітники приступили до ремонту крейсера «Москва», а для фарбування і гідроструменевого очищення корпусу цього корабля потрібна величезна кількість прісної води, якої вистачило б на забезпечення декількох населених пунктів.

Більше того, на Севастопольський кораблеремонтний завод регулярно прибувають кораблі, які беруть участь у військових діях у Сирії та Лівані, і вони також потребують для очистки величезної кількості води.

Тому справжню статистику реальних обсягів витрачання води окупаційна адміністрація півострова ретельно приховує. Як здогадуються у Криму, влада Росії готується у недалекому майбутньому, як пише «Флот-2017», «звернутися до міжнародних організацій з „сенсацією“ про те, що на Крим несподівано звалилася „гуманітарна катастрофа“ з водопостачанням населення. І щоб крик Кремля про допомогу до ООН або Папи Римського приніс найбільш корисний для окупантів ефект, проблему з водою можна загострити і навмисно. Головне ж під час цієї кампанії — приховати дані про те, що в 2019 році більше 50% води, спожитої півостровом, було використано в промисловості, переважно військовій».

Один із севастопольських сухих доків в ході ремонту крейсера використовує на ці цілі десятки мільйонів кубометрів води, що дорівнює річному водопостачанню кількох середніх та великих (за масштабам Криму) населених пунктів. Морська вода для технічних цілей судоремонту не використовується. Для піскострумних агрегатів та апаратури гідроочистки корпусів суден від постійно наростаючої іржі потрібна виключно прісна вода, бо морська сприяє корозії та псує обладнання.

Як пише QHA, «у квітні окупаційна адміністрація Сімферополя ввела тимчасове обмеження на водопостачання населення. Як було заявлено «владою», мешканцям столиці окупованого Криму прийдеться потерпіти всього один тиждень, протягом котрого вони будуть отримувати воду двічі на день. Але у те, що регулярної подачі питної води не буде лише тиждень, сімферопольці не повірили, бо з кожним роком ситуація з водопостачанням на півострові стає все гіршою. До того ж, протягом січня-березня окупаційна «влада» іншого захопленого Росією українського міста — Севастополя — змінила режим оплати води населенням, готуючи його до подорожчання. Обсяги гуртового промислового споживання води Севастополем з початку окупації суворо засекречені від севастопольців. А щодо роздрібних розрахунків за воду, які оплачують цивільні мешканці міста, то їх на початку весни було виведено з єдиного комунального платежу в окреме платіжне зобов’язання.

Переведення жителів Севастополя на окрему форму оплати води означає, що відтепер мешканці міста платять за водопостачання не «муніципальному підприємству», а безпосередньо банку РНКБ. До активів цього державного банку належить «державна ГУП РК „Вода Криму“. Банку набагато легше, ніж ЖЕКам чи „муніципальній владі“, слідкувати за тим, щоб населення використовувало воду за призначенням — не на „промислові“ потреби обслуговування туризму, а суто на власне споживання, бо вода подається в побутових цілях. Все йде до того, що малі приватні готелі та квартироздавачі будуть отримувати воду в дорожчій ціновій категорії. І якщо в Севастополі цей експеримент пройде вдало, його досвід почне переходити до інших частин Криму».

Використання води у промисловості характеризується такими напрямами. Найбільші промислові об’єкти — це три великі хімічні комбінати північного Криму: завод-виробник брому (в Росії йому немає альтернативи), завод титанових білил та содовий завод. Друге місце після них у водоспоживанні окупованого півострова займають судноверфі. Сухі доки Севастополя, Феодосії та Керчі є надзвичайно водовитратними через використання технології піскоструменевої гідроочистки корпусів військових кораблів. Вона потребує витрат води, які є велетенськими у порівнянні з потребами населення. Так, в 2019-му році на виробничі та побутові потреби населення та комунально-побутового сектору Криму використано 39% води. Використання води на зрошення сільгоспкультур з 77% в 2013 році скоротилося до 6%. Отже — лише 45%. А решта? Решта використана військовими підприємствами на цілі, зв’язані з війною і агресією Росії.

Росія спеціально загострює проблему води у Криму ще для того, щоб на випадок оголошеної «гуманітрної катастрофи» здійснити «для захисту населення» військовий напад на Україну. Військові аналітики НАТО говорять, що велика ймовірність нової агресії Росії проти Укераїни можлива вже восени цього року після навчань «Кавказ-2020». У свою чергу командувач Військово-морських сил Збройних сил України контрадмірал Олексій Неїжпапа нещодавно заявив, що Україна готується до відбиття повномасштабної війни Російської Федерації проти України. В цілому, за даними української розвідки, до військових навчань країна-агресор залучить три тисячі броньованих машин, не менше пів тисячі танків, кілька сотень літаків, 50 кораблів і підводних човнів. Запрошені також збройні сили 17 країн-партнерів Росії. Дуже важливо розуміти, що ці навчання безпосередньо пов'язані і з Україною. Їх проводять на території Південного військового округу Росії, куди входить тепер і окупований Крим з нашпигованим зброєю Чорноморським флотом. Взагалі, за останній рік Росія тричі організовувала навчання для десантників, і двічі вони відбувалися саме на окупованому півострові. Проведені вже навчання фактично всіх підрозділів і спеціальностей. А повітряно-десантні війська — це війська наступальні, які використовуються для бліц-кригів та захоплення плацдармів. Це сили, з використанням яких, скоріш за все, почнеться військова операція проти України або країн Балтії.

Це тим небезпечніше, що, як повідомив на днях у своєму Фейсбук відомий кримський аналітик, редактор сайту «Блек-си-Ньюс» Андрій Клименко, «транспортний перехід через Керченську протоку віднесений у Росії до списку об’єктів транспортної інфраструктури, яка використовується для транспортування ядерних матеріалів.» Це говорить про те, що через протоку в Крим вже доставлена ядерна зброя, яка може бути використана в ході агресії Росії проти військ, які будуть обороняти Україну. І це при тому, що Росія свого часу підписала Будапештський меморандум про гарантії недоторканості кордонів України та невикористання навіть загрози ядерною зброєю.

Восени головне завдання, у першу чергу міжнародної спільноти, витримати загрози і не допустити повномасштабної війни з боку Росії…