«Прикладна розробка»: гроші беруть, нічого не дають

Проект Державного бюджету на 2016 рік викликав у Верховній Раді бурхливу реакцію депутатів. Зокрема його освітня частина після обговорення у профільному Комітеті ВР з питань освіти і науки не знайшла підтримки - проект було вирішено відправити в уряд на доопрацювання. Другу версію бюджету у ніч на 25 грудня депутати все ж затвердили разом з пакетом супроводжувальних змін у Бюджетний кодекс і соціальне законодавство. Про аналіз освітянського бюджету, про те, що чекає освіту і науку у новому році, розповів виконавчий директор Аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний.

Освітня субвенція, з якої, власне, фінансуються школи, стала на 2% (а це понад мільярд гривень) більшою, ніж торік — 44,8 мільярда гривень. На проведення ЗНО додали 1,7 мільйона гривень (загалом 122,3 мільйона гривень), і УЦОЯО отримає на 26% більше фінансування, ніж минулого року. Переважну більшість дрібних статей видатків, які стосуються середньої освіти, залишили у тому ж обсязі, який був у проекті бюджету, або збільшили на кількасот тисяч гривень. Сенсаційних змін, які стосуються саме шкільних фінансів, бюджет не приніс. Відмовилися законодавці і від іншої пропонованої у проекті змін до Бюджетного кодексу новації — розподіляти залишки освітньої субвенції на здійснення визначених Кабміном “централізованих заходів” (закупівлю шкільних автобусів, фінансову підтримку опорних шкіл у сільській місцевості тощо).

“Як відомо, президент підписав новий Закон “Про наукову та науково-технічну діяльність”. Проте прийнятий бюджет фактично не враховує потреб на його впровадження. Всього на видатки, пов’язані з дослідженнями, у 2016 році виділять 5,3 мільярда гривень, які розподілені між 25 розпорядниками, - розповів Єгор Стадний. - Левова частка цих коштів спрямовується до НАН, МОН та галузевих академій. Порівняно з минулим роком, усі академії, окрім медичної, отримують менше фінансування. Водночас планується збільшення витрат на дослідження у системі МОН, а також для Державного космічного агентства. Окрім цього, понад 185 мільйонів гривень розпорошені між різними відомствами та міністерствами на оплату прикладних досліджень та наукових експертиз. Ці кошти, на відміну від обсягів фінансування НАН та національних галузевих академій, ніколи не потрапляють у поле зору прихильників аудиту та скорочення державних видатків на науку. Ці понад 180 мільйонів гривень розходяться поміж різними органами влади на проведення різноманітних прикладних розробок. Це нонсенс! Невідомі центри просто дублюють функції Академії наук або й узагалі нічого не досліджують. Хоч хтось чув хоч про одну прикладну розробку Державного комітету телебачення та радіомовлення?! Я, до прикладу, не чув. А вони отримують вісім мільйонів! І таких органів влади, на яких витрачають фінансування, понад двадцять... Таке розпорошення витрат і в освіті, і в науці викликає у мене невдоволення. Їх потрібно концентрувати”.

“Обсяг бюджетних коштів, передбачених для Міністерства освіти і науки на 2016 рік, не цілком задовольняє потреби галузі, але МОН використає весь потенціал для якісних змін як в освіті, так і в науці”. Про це йдеться у повідомленні Міністерства освіти і науки щодо розвитку освітньої галузі у 2016 році. У міністерстві повідомляють, що протягом 2016 року в Україні двічі відбудеться підвищення соціальних стандартів. Зокрема у травні та грудні заплановано збільшення розміру мінімальної заробітної плати, відповідно до 1450 та 1550 гривень. Загалом освітянський бюджет-2016, порівняно із минулим роком, збільшено на 0,6 мільярда гривень. Він становить 17,4 мільярда гривень.

Уряд ухвалив рішення, що у 2016 році фінансування вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, підпорядкованих МОН, не передадуть на утримання місцевих бюджетів, а залишать за бюджетною програмою з обсягом фінансування 4 мільярди гривень, що на 0,2 мільярда гривень більше, ніж торік. “Питання, чому фінансування коледжів і технікумів не передали на місцевий рівень, дуже цікаве, - впевнений Єгор Стадний. - Ще 12 років тому коледжі та технікуми були закладами навіть не професійної освіти, а середньої спеціальної. Стан ПТНЗ плачевний, багато з них просто простоюють. Апріорі коледжі та технікуми не дотягують до рівня вищої освіти. Коли говорять про потребу так званих менеджерів середньої ланки, то тут треба зазначити, що понад 60% випускників коледжів та технікумів вчаться далі на бакалавраті в університетах. Це міф, що ПТНЗ покривають значну частину ринку у потребах фахівців середньої ланки”.

За словами Єгора Стадного, потрібно проаналізувати регіональні потреби у кваліфікованих робітниках, професійних фахівцях і змоделювати “дизайн” навчальних програм на покриття цих потреб. “Такої аргументації я не чую, - продовжив розмову експерт. - Чую лише нарікання, що десь хтось хоче закривати заклад. Та аргументів, чому цей заклад потрібен, немає”.