«Цей законопроєкт передбачає штучне створення «мовних ґетто»

«Ніхто не заперечує потребу розумних компромісів з різними державами, чи тим більше за­хисту прав меншин, — каже Во­лодимир В’ятрович. — Але шлях постійних бездумних поступок, які закладають міни сповільне­ної дії, особливо на Закарпатті, — це шлях у нікуди».

Опозиція закликала народ­них депутатів не голосувати за цей законопроєкт і повернутися до узгодженої профільним комі­тетом версії, котра відповідає як українському законодавству, так і міжнародним зобов’язанням. Проте більшість депутатів Верхо­вної Ради не дослухалася до за­стережень і проголосувала в пер­шому читанні за законопроєкт № 13 107-д «Про професійну осві­ту».

«Це той самий законопроєкт, який передбачає штучне ство­рення „мовних ґетто“ — з на­вчанням мовами меншин за­мість української, — коментує В’ятрович. — Тепер виправити негативні наслідки цього рішен­ня можна лише через поправки до другого читання. Безумовно, будемо вносити такі поправки й пропонувати освітньому коміте­ту повернутися до редакції мов­них норм, які цей комітет уже підтримав на своєму засідан­ні 8 квітня. Але потім під тиском уряду дав задню. Сподіваюся, те саме зроблять і ті колеги, які голосували „за“, але закликали виправити мовні норми законо­проєкту до другого читання».

Народ­ний депу­тат Микола Княжицький так прокоменту­вав законо­проєкт, який депутати на­магаються протягнути через парламент:

— Погоджуюся з В’ятровичем. Цей законопроєкт сто­сується навчання у професій­но-технічних закладах. Закон про мову і Закон про освіту усі ці процеси регулюють. Але у законопроєкті запропонова­но, що фактично будь-яка гру­па може вибрати для себе будь-яку мову навчання і взага­лі не вивчати, наприклад, укра­їнську мову. Це означає: якщо ці фахівці потраплять у публіч­ну сферу, де закон жорстко ре­гулює обслуговування, напри­клад, українською мовою, то будуть профнепридатними. Очевидно, це абсолютно дис­кримінаційний закон, і тому ми виступили проти нього.

— Небезпека, зокрема, є на Закарпатті, де у профтехос­віті можуть обирати угорську мову для навчання…

— Я не хотів би називати якісь окремі мови. Але, безумовно, ті країни, які хотіли би знищити міжнаціональний, міжконфесій­ний мир, спекулювати на темі мови і продовжувати звинувачу­вати Україну в порушенні прав, — вони лише чекають ухвален­ня законів, які допоможуть їм це робити.

— Директор ліцею на За­карпатті Юлій Імре вшосте не склав іспиту з української мови. Уповноважений із за­хисту державної мови Тарас Кремінь сказав, що серед очільників освітніх закладів Закарпаття «Імре далеко не один такий». Чи є загроза, що іспит, який підтверджує віль­не володіння українською мо­вою, можуть скасувати?

— Соромно не знати держав­ної мови… Очевидно, що з та­кими людьми мають бути про­писані трудові відносини. Тому маємо діяти відповідно до чин­ного законодавства. Але не ду­маю, що хтось буде скасовувати іспит з української мови. Це нор­ма Закону про мову, і держав­ні службовці повинні володіти українською. Окрім того, Закон про мову непросто відмінити. Хоча росія цього вимагає… І те, що рф називає денацифікацією, насправді - скасування Закону про мову і дозвіл на російську церкву. Це якраз і є наші «черво­ні лінії»…