«Цей законопроєкт передбачає штучне створення «мовних ґетто»
16 квітня у Верховній Раді народні депутати розглянули законопроєкт № 13 107-д «Про професійну освіту». Його подали як євроінтеграційний. Як вважає народний депутат Володимир В’ятрович («Європейська Солідарність»), нова редакція документа містить норми, що суперечать освітньому й мовному законодавству
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/531531/osvita.jpg)
«Ніхто не заперечує потребу розумних компромісів з різними державами, чи тим більше захисту прав меншин, — каже Володимир В’ятрович. — Але шлях постійних бездумних поступок, які закладають міни сповільненої дії, особливо на Закарпатті, — це шлях у нікуди».
Опозиція закликала народних депутатів не голосувати за цей законопроєкт і повернутися до узгодженої профільним комітетом версії, котра відповідає як українському законодавству, так і міжнародним зобов’язанням. Проте більшість депутатів Верховної Ради не дослухалася до застережень і проголосувала в першому читанні за законопроєкт № 13 107-д «Про професійну освіту».
«Це той самий законопроєкт, який передбачає штучне створення „мовних ґетто“ — з навчанням мовами меншин замість української, — коментує В’ятрович. — Тепер виправити негативні наслідки цього рішення можна лише через поправки до другого читання. Безумовно, будемо вносити такі поправки й пропонувати освітньому комітету повернутися до редакції мовних норм, які цей комітет уже підтримав на своєму засіданні 8 квітня. Але потім під тиском уряду дав задню. Сподіваюся, те саме зроблять і ті колеги, які голосували „за“, але закликали виправити мовні норми законопроєкту до другого читання».
Народний депутат Микола Княжицький так прокоментував законопроєкт, який депутати намагаються протягнути через парламент:
— Погоджуюся з В’ятровичем. Цей законопроєкт стосується навчання у професійно-технічних закладах. Закон про мову і Закон про освіту усі ці процеси регулюють. Але у законопроєкті запропоновано, що фактично будь-яка група може вибрати для себе будь-яку мову навчання і взагалі не вивчати, наприклад, українську мову. Це означає: якщо ці фахівці потраплять у публічну сферу, де закон жорстко регулює обслуговування, наприклад, українською мовою, то будуть профнепридатними. Очевидно, це абсолютно дискримінаційний закон, і тому ми виступили проти нього.
— Небезпека, зокрема, є на Закарпатті, де у профтехосвіті можуть обирати угорську мову для навчання…
— Я не хотів би називати якісь окремі мови. Але, безумовно, ті країни, які хотіли би знищити міжнаціональний, міжконфесійний мир, спекулювати на темі мови і продовжувати звинувачувати Україну в порушенні прав, — вони лише чекають ухвалення законів, які допоможуть їм це робити.
— Директор ліцею на Закарпатті Юлій Імре вшосте не склав іспиту з української мови. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь сказав, що серед очільників освітніх закладів Закарпаття «Імре далеко не один такий». Чи є загроза, що іспит, який підтверджує вільне володіння українською мовою, можуть скасувати?
— Соромно не знати державної мови… Очевидно, що з такими людьми мають бути прописані трудові відносини. Тому маємо діяти відповідно до чинного законодавства. Але не думаю, що хтось буде скасовувати іспит з української мови. Це норма Закону про мову, і державні службовці повинні володіти українською. Окрім того, Закон про мову непросто відмінити. Хоча росія цього вимагає… І те, що рф називає денацифікацією, насправді - скасування Закону про мову і дозвіл на російську церкву. Це якраз і є наші «червоні лінії»…