Передплата 2024 «Добрий господар»

«Якщо суспільство й опозиція діятимуть разом, то вистоять...»

З настанням «активної» весни активізувалися і політики. Немає дня, щоб вони не стали авторами новин, через які вібрує країна.

У суспільстві, яке все більше розуміє, що так далі жити не можна, наростають протестні настрої. Про сьогоднішні і завтрашні політичні будні України кореспондент «Високого Замку» розмовляв з президентом аналітичного центру «Відкрита політика» Ігорем Ждановим і політологом Олександром Палієм.

— Як зміниться політична ситуація в Україні з виходом на волю Юрія Луценка? Що набувають/втрачають від його повернення у велику політику опозиція/влада?

Ігор Жданов. У словах про те, що Луценко нікуди не йшов з великої політики, тільки частина правди. Перебуваючи у в’язниці, він міг впливати на ситуацію лише через свої думки, листи, статті. Тепер же, перебуваючи у гущі подій, впливатиме й своїми діями.

Влада отримала великий, перепрошую, «гембель» на голову, бо Юрій Луценко на волі не буде мовчати. Там, де бачитиме несправедливість, він діятиме — як один з організаторів масових акцій і масового руху, який назвав «Третьою республікою». Уже зараз Луценко намагається об’єднати громадськість, інтелектуалів. У нього самого є інтелектуальна спроможність, багато організаційних можливостей.

Влада наполегливо просуває думку, що вихід Луценка з тюрми розсварить опозицію. Це не так — Луценко лише підсилить опозиційні ряди.

Олександр Палій. Ситуація зміниться незначно. Влада набула більш пристойного іміджу на Заході, показала хоч якийсь результат своїх власних слів і ціну зобов’язань. Влада не втратила практично нічого. Опозиція єдине, що набула, — досить компетентну людину з досвідом практичної революційної боротьби. Але Луценко і з тюрми опозиції непогано підказував.

— Польові командири Майдану Луценко, Безсмертний Філенко, Стецьків анонсували пошук «розумних голів», які б гуртом написали нову програму будівництва країни і шляхи її втілення. Наскільки здійсненною видається вам ця робота? Бо проектів у нас було вже багато…

Ігор Жданов. Ідея Луценка і його соратників — непогана. Але потрібна копітка інтелектуальна і організаційна робота. Думаю, Луценко з товаришами здатні на таку роботу. Але вони повинні її продемонструвати, донести свою ідею до суспільства. Пам’ятаєте, колись були народники, які йшли з певними думками від хати до хати. Людям потрібно пояснити, що ми будемо робити далі?

Олександр Палій. Опозиції явно бракує візуалізації майбутнього після Януковича. Люди мають бачити, що вони стоять не «за» лідерів і навіть не «проти» когось, а за конкретні зміни.

Опозиція чомусь, при всій молодості своїх лідерів, зовсім не фонтанує ідеями, не демонструє їхнього надлишку. Хоча могла б попросити експертів надати рекомендації: що можна зробити терміново і невідкладно, вже зараз для громадян і країни. Прикладів того, як влада вміє і може працювати на людей (часто навіть без великих ресурсів, а лише маючи добру волю й бажання), — безліч, особливо в Європі. Коли опозиція задасть такий порядок денний, влада не зможе на нього не реагувати. І тоді конкуренція між ними, можливо, зміститься у більш конструктивний, і, головне, безпечний для країни бік.

— Влада демонструє бадьорий тонус: кого хоче — садить, кого хоче — милує. Опозицію бере під ніготь — з одного боку, травмуючи її появою «тушок», з іншого — «висмикуючи» з її рядів діяльних членів. Чи зможе опозиція зберегти єдність до 2015 року, висунути на київські і президентські вибори узгод-женого кандидата?

Ігор Жданов. Влада демонструє, що у неї немає жодних політичних, правових, моральних запобіжників. Останній приклад — історія з народним депутатом Юрієм Одарченком, в якого через надумані причини хочуть відіб-рати мандат. Маразм зашкалює! Цей маразм, на жаль, прогресує…

Що може протиставити опозиція? На мою думку, боротьба законних, легальних методів себе вичерпала. Можна звертатися до прокуратури — результат буде нульовий. Можна звертатися до судів — результат буде таким же. Можна звертатися навіть до Конституційного Суду. Буде теж нуль! Єдина опора опозиції — суспільство. Якщо суспільство і опозиція діятимуть разом, в унісон, то вистоять. Якщо порізно, їх розчавлять.

Олександр Палій. В опозиції просто немає іншого шляху, як узгодити свої дії. Влада загнала опозицію (і країну) в глухий кут, з якого вихід є лише через підвищення ефективності боротьби. А в справжній боротьбі опозиція приречена на виграш. Розпал пристрастей в Україні знову досяг такої межі, що, як і в 2004 році, сотні тисяч людей у країні готові працювати «за ідею». Громада — колосальний кадровий резерв і рушійна сила, яка за правильної організації здатна нівелювати всі переваги влади, включно з грошима, адмінресурсом і силовими структурами.

Схожі новини