Литвин, який шкодував за Росією і ганьбив ЄС, хоче бути ректором
У пасиві кандидата – «справа Гонгадзе» й ратифікація Харківських угод
Колишній спікер парламенту і ексглава канцелярії президента Кучми, 64-річний Володимир Литвин, хоче спробувати себе у ролі керівника найпрестижнішого українського вишу, Київського національного університету ім. Шевченка. Подав документи на участь у відповідному конкурсі, який відбудеться наступної середи, 17 березня.
На посаду ректора претендують шестеро науковців. Литвин теж зараховує себе до них — є доктором історичних наук. Але найбільше запам’ятався українцям як політичний функціонер, не у всіх випадках із високою репутацією. З одного боку, сприяв врегулюванню гострого політичного протистояння під час Помаранчевої революції (згодом Кучма дав йому звання Героя України — «за утвердження ідеалів громадянської єдності та злагоди в суспільстві»). А з іншого, був фігурантом гучного касетного скандалу з «плівками Мельниченка», на його адресу звучали закиди щодо причетності до зникнення журналіста Георгія Гонгадзе.
Литвин очолював Верховну Раду у 2010 році, коли там під тиском Росії ухвалили сумнозвісні Харківські угоди, які продовжили перебування Чорноморського флоту РФ у Криму. Ратифікація цього документа відбулася з шаленим спротивом демократичної опозиції (Литвина тоді закидали яйцями). Експерти вважають, що ухвалення цих угод згодом, у 2014 році, сприяло російському вторгненню на півострів.
Політична сила Володимира Литвина підтримувала скандальний мовний закон Ківалова-Колесніченка, Литвин підписав його. Сам ексспікер завжди «нерівно дихав» у бік Росії і доволі критично оцінював зближення України з Євросоюзом. Восени 2016-го, у розпал російсько-української війни, він заявляв: «…Від відносин з Євросоюзом ми нічого не отримуємо, а від того, що розірвали їх з Росією, багато чого втрачаємо».
Литвина не раз звинувачували і у науковому плагіаті. Думається, це пригадають йому, коли обиратимуть нового ректора Шевченкового університету. Щоб стати ним, треба набрати більше половини голосів. У першому турі, який відбувався торік у листопаді, одному з нинішніх кандидатів, проректору з науково-педагогічної роботи КНУ Володимиру Бугрову, вдалося набрати лише 42,75%.