«Так виглядає, що в університеті не хочуть змін…»

22 квітня відбулись вибори ректора Львівського національного університету імені Івана Франка. Жоден з дев’яти кандидатів не зміг набрати 50% плюс один голос. Тож відбудеться другий тур виборів. Участь у ньому, за результатами голосування, візьмуть Роман Гладишевський і Віталій Кухарський, які у першому турі отримали найбільше голосів. Про це повідомив пресцентр Університету.

Результати першу туру виборів є такими:

• Роман Гладишевський — 26,8%;
• Віталій Кухарський — 12,46%;
• Володимир Качмар — 11,84%;
• Володимир Бурдін — 10,44%;
• Ольга Осередчук — 7,12%;
• Ярослав Гарасим — 6,95%;
• Юрій Раделицький — 4,14%;
• Андрій Бойко — 3,05%;
• Олег Столярський — 0,21%.

Ще 0,79% учасників голосування не підтримали жодного кандидата.

66-річний Роман Гладишевський — доктор хімічних наук, професор та проректор ЛНУ з наукової роботи. З 2021 року — академік Національної академії наук України.

52-річний Віталій Кухарський — кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри прикладної математики, один зі засновників та член правління громадської організації «Лабораторія Ідей». З 2014 року — проректор ЛНУ з науково-педагогічної роботи та інформатизації.

Участь у виборах брали 2477 виборців з приблизно трьох тисяч, що становить понад 83%. Участь у виборах взяли представники викладацького і наукового складу, студентства і допоміжного персоналу університету. Квота між ними розподілялась так — не менше 75, 15 і 10% відповідно.

Другий тур виборів ректора ЛНУ має відбутися за тиждень — 29 квітня.

Журналістка «ВЗ» поспілкувалась після першого туру виборів з однією з кандидаткою на посаду ректора ЛНУ 38-річною Ольгою Осередчук. Вона — професор кафедри загальної педагогіки й педагогіки вищої школи.

— На жаль, виглядає, що люди в університеті не дуже готові до змін, не хочуть змін, — каже Ольга Осередчук. — І це прикро. Більшість — за стабільність, але, на жаль, ця стабільність може привести університет у зовсім нестабільну сторону.

Здивував достатнього високий відсоток за одного з кандидатів, проти якого було багато шуму, в тому числі про харасмент (Йдеться про Володимира Качмара — 11,84%. — Авт.).

— Розрив між першим і другим місцем дуже великий. Чи є шанс в другого місця?

— Залежатиме від того, чи задумаються люди над тим, що в університеті варто щось змінювати. Я за зміни! І я, як кандидат, пропонувала найбільш кардинальні зміни.

— Чи буду голосувати за Кухарського?

— Наразі не знаю… Можливо. Якщо переможе Гладишевський, буде застій-застій… Він — ставленик нинішнього ректора Володимира Мельника. Гладишевський буде продовжувати його політику.

Від весни були призначені всі декани, був використаний адмінресурс. На зустрічі з Гладишевським зганяли людей… І це була зовсім інша кількість людей, ніж на зустрічах з іншими кандидатами.

Наприклад, коли у мене була зустріч, мені сказали: «Вибачте, зараз на факультет прийшов Гладишевський, ми мусимо піти до нього».

— Ви засмутилися щодо результату за вашу кандидатуру — 7,12%?

— Не засмутилася. Розумію, що треба працювати. Для мене це була можливість показати, що університет може мати іншого керівника (менеджера). В університеті можуть бути зміни, вони мають бути!

Я вперше була кандидаткою на посаду ректора… Стартувати з позиції проректора, чи декана, звісно, простіше, ніж з позиції професора кафедри. Але надія є. Є люди, які хочуть змін.

Розумію над чим ще потрібно працювати. Буде шкода, якщо втратимо ще пʼять років. Я сподіваюсь, що на другий термін він не піде, зважаючи на його вік. Йому 66 років… Він був 10 років проректором по науці, ми бачимо в якому стані є наука. Людина не є менеджером. Можливо, прекрасний науковець, академік, але не менеджер.

Кандидати, які були опозиційними, напевно, будуть схилятися до того, хто хоч трішки опозиційний.

— Чи було багато зіпсутих бюлетенів?

— Близько 30. Я була на одній дільниці, то там до 10 зіпсутих бюлетенів. Вибори пройшли без ексцесів, маніпуляцій не було. Були спостерігачі, за всім дивилися. Був нюанс, наприклад, що один з кандидатів, який, слава Богу, не пройшов, ще намагався «в останню путь», так би мовити, схиляти на свою користь студентів. Розсилати студентам різні повідомлення — про підтримку конкретного кандидата. Загалом до організації виборів у мене зауважень немає.

— Була інформація, що на кандидатів надходили різні анонімки, хто бере хабарі тощо. На вас теж така анонімка надходила?

— Не цікавилась цим… Але скажу, що бруду за останні два місяці було вилито багато… Це робили окремі кандидати — ті, які якраз сильніші. Вони намагалися одне одного втопити. Витягали «брудну білизну». З мене, на щастя, немає що витягнути…

Тішуся, якщо 10 років тому був один опозиційний кандидат, то зараз є щонайменше четверо — ті, які активні. Ми між собою спілкуємося. І це класно!

Коментар для «ВЗ»

Голова організаційного комітету виборів завідувач кафедри політології професор Анатолій Романюк

Вважаємо, вибори пройшли добре. Показовим є те, що всі голоси були враховані. Немає жодного зауваження на жодній дільниці від спостерігачів. Це є період Великодніх свят, тому були побоювання щодо явки. Явка була добра: 2444 виборців (84,5%).

Для перемоги у другому турі необхідно мати 50 плюс 1 голос від тих, що прийдуть на вибори. У першому турі було понад 50% від списку. Розрив між кандидатами є відчутний, він відображає настрої, які є в університеті. Але шанси є у двох кандидатів.

— Була інформація, що пан Мельник буде радником нового ректора…

— Це буде вирішуватися у перспективі. Володимир Мельник був гарантом того, що відбудуться демократичні вибори. Людей з таким досвідом шкода втрачати, вони можуть дати користь для спільноти. Незалежно від посади, пан Мельник залишиться в університеті і ми будемо використовувати його досвід.

А тим часом…

Нагадаємо, з 2014 року Львівський національний університет імені Івана Франка очолював доктор філософських наук 72-річний Володимир Мельник. Згідно з українським законодавством, одна людина не може бути ректором університету більше двох термінів — понад 10 років.