«У мене кілька разів була думка кидати політехніку через зарплату… Але спілкування зі студентами — це те, що надихає»

Директорка інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій НУ «Львівська політехніка» Наталія Шаховська, яка перемогла у виборах на посаду ректора НУ «Львівська політехніка», провела брифінг для журналістів.

47-річна Наталія Шаховська трохи хвилювалася, що було помітно… Але дуже швидко опанувала себе та дала журналістам вичерпні відповіді на запитання.

Наталія Шаховська зауважила, що офіційно очолить політехніку після усіх перевірок Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Ймовірно, що це станеться через місяць.

Вперше в історії НУ «Львівська політехніка» універ очолить жінка. Це певною мірою сенсація! Львівська політехніка є найбільшим вишом в Україні. Тут навчається 32 тисячі студентів і близько 4 тисяч викладачів.

Перші кроки на новій посаді нова ректорка розпочне з аудиту та переведення документообігу «Львівської політехніки» у цифру.

Наталія Шаховська зауважила, що з бюджету політехніка отримує приблизно 2,1 млрд грн. Цих грошей, за її словами, недостатньо для утримання усіх навчальних корпусів, гуртожитків тощо.

— Залучення коштів з інших джерел є надзвичайно важливим фактором, — сказала Наталія Шаховська.

За її словами, вже цього року фахівці обстежать усі приміщення університету. Виконати усі ремонтні роботи цього року навряд чи вдасться. Це амбітні плани, але покращення стану вбиралень та збільшення покриття «вайфаєм» корпусів — цього року можливе.

— Щодо зарплати ректора, я, чесно кажучи, хвилююся, — відповіла пані Наталія, коли я запитала її про зарплату, яку отримуватиме на новій посаді. — Я маю на сьогодні непогану зарплату, яка переважно складається з коштів, які надходять за виконання наукових проєктів. Є певні хвилювання, що через перехід на адміністративну посаду, мені не вистачатиме часу для того, щоб займатися цими проєктами…

Також Наталія Шаховська зауважила, що мінімальна зарплата у викладачів навчального закладу — 8 тисяч грн. Зарплата, з її слів, залежить від посади, вислуги років, від наявності вченого звання, наукового ступеня — такі зарплати можуть бути для викладачів «в районі» — 15−18 тисяч грн. Зарплата регулюється тарифною сіткою, яка затверджена і не може бути змінена через несприятливі для нас обставини — війну. Але «Львівська політехніка» має систему надбавок і преміювання. Викладачі, які показали хороші результати в навчальній чи науковій роботі, також мають змогу отримати преміювання за своїм результатом.

Я запитала пані Наталію, чи залучатимуть на лекції штучний інтелект, аби визначати, як студенти, наприклад, реагують під час лекцій на викладача?

— Така практика впроваджена в Принстонському університеті США, — каже вона. — Усі приміщення університету облаштовані камерами, інформація зчитується автоматично з камер і, власне, можна зрозуміти, якими були під час лекцій настрої студентів.

Система розпізнавання настроїв студентів є нескладною. Наші студенти мають певні розробки на рівні курсових та дипломних робіт щодо визначеності задоволеності студентів під час лекції. Це та технологічна революція, у який ми живемо. Головне, правильно використовувати штучний інтелект для підвищення своєї роботи.

Під час брифінгу пані Наталія поділилась своїми інноваційними розробками на посаді директорки інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій.

— Ми, зокрема, розробили 3D модель оперних театрів — у Флоренції й Берліні. Зробили також модель поширення звуку. Впроваджувалось це для того, щоб справжні поціновувачі музики та мистецтва могли визначати, у якій саме точці приміщення найкраще сприймати звук того, чи іншого інструмента.

Працюємо також над проєктом «Вкрадені реліквії». Це один з найважливіших проєктів. У ньому відображені цінності, які викрадені з України, які перебувають в музеях інших країн, в першу чергу йдеться про країну-агресора. Ще один проєкт — це реєстр хворих на імунодефіцит. Кількість таких людей в Україні — близько 1000 осіб. Фіксування перебігу їхньої хвороби — таким є наш проєкт.

Запитали журналісти Наталію Шаховську щодо кадрових призначень.

— Оскільки «Львівська політехніка» гарно себе показала під час проведення цієї кампанії, то і кадрові призначення мають бути прозорими, — каже пані Шаховська. — Тобто охочі очолити ту, чи іншу посаду (таких посад у «Львівській політехніці» є багато), мають подати свою кандидатуру, обґрунтувати, що саме вони планують реалізувати на цій посаді (якою є їхня візія). Тоді буде ухвалене рішення.

Я також запитала Наталію Шаховську про молодих фахівців, чи їх залучатимуть до викладання?

— Старіння кадрів — це проблема усіх університетів. Це не дивно, оскільки молодь, з огляду на ту саму тарифну сітку, не завжди радо йде працювати в університет. Але багато працівників IT-компаній, радо йдуть працювати в політехніку. Чому? Тому що це прямий доступ до студентів — до їхніх майбутніх працівників компаній, у яких вони працюють. Також така робота дозволяє покращити свої комунікативні якості, навчитися комунікувати з величезними аудиторіями.

Залучення нових працівників в першу чергу здійснюється через аспірантуру. Ми маємо багато аспірантів. Я, думаю, завдання кожного керівника — довести якомога більшу кількість аспірантів до захисту. І залучати їх до викладання у «Львівській політехніці».

— Чи будете оновлювати перелік спеціальностей? — запитали журналісти.

— Такий процес завжди відбувається. Підбиваються підсумки кожної вступної компанії і, власне, оцінюється, яким чином відбувався набір. Які освітні програми є більш затребувані, які менш затребувані. Існує цілий ряд спеціальностей, які чомусь не цікавлять наше молоде покоління. Наприклад, хімічні спеціальності, механіка, на які вступає мала кількість вступників. Хоча випускники таких спеціальностей є дуже важливими зараз для відбудови України. Випускники цих спеціальностей можуть отримувати заробітну плату навіть не меншу, ніж в IT.

Щодо нових спеціальностей — мені би імпонувала спеціальність — державне управління, кіберзахист (у нас є кібербезпека). Це те, чим політехніка, як провідний університет, могла би також похвалитися.

— Чи регулює держава кількість спеціальностей, у яких є потреба?

— Ми маємо державне замовлення, яке визначається формулою. Залежно від того, скільки студентів вступило на освітню програму. Скільки не вступило. За цією формулою прогнозується кількість бюджетних місць на наступну вступну кампанію.

Торік почався експеримент щодо надання студентам грантових можливостей. Якщо студент не вступив на бюджет, він може вступати на комерційну форму підготовки. І держава залежно від його прохідного балу компенсує йому якусь частину оплати. Ця грантова можливість — є хорошою для так званих непопулярних спеціальностей. Крім того, наше завдання — роз’яснювати, чому ці спеціальності є важливі.

Наталія Шаховська також зауважила:

— Маємо ідею — створити для студентів додаткові можливості знайти роботу шляхом розроблення порталу, де студентам допомагатимуть шукати першу роботу. Допомагатимуть написати резюме тощо.

Наостанок пані Наталія зауважила, що претендує на один термін ректорства (контракт укладається на 5 років).

— Звичайно, що я залишуся працювати в університеті. Моє завдання — підготувати команду людей, яка б могла продовжити реалізовувати усі починання. У мене кілька разів була думка кидати політехніку через зарплату, не приховую цього. Але спілкування зі студентами — це те, що надихає.

Ректор НУ «Львівська політехніка» Юрій Бобало може стати радником Наталії Шаховської.