Бандерівська Богородиця
Божій Матері у вишиванці молилися вояки УПА
![](https://img.wz.lviv.ua/TKkCj2SLcOcuC9mrQOC4jxHzF6g=/428x285/smart/filters:format(webp)/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/378750/benduk1.jpg)
Український іконопис вражає самобутніми образами. Неповторною серед них постає Матір Божа у… вишиванці. До неї за волю України молилися вояки УПА й разом із найціннішим ховали ікону з таким зображенням у криївці. Тож і зажила вона слави як «Бандерівська Богородиця». Одна з таких унікальних ікон нині зберігається на Рівненщині.
![](https://img.wz.lviv.ua/xQTI6_1S-RFoqpDA98wIBppCVj8=/0x0/filters:format(webp)/wz.lviv.ua/images/articles/2018/10/Bogorodyca.jpg)
Духовний скарб лежав у криївці
Власником «Бандерівської Богородиці» є відомий мистецтвознавець та колекціонер Микола Бендюк. Каже, реліквію йому потайки принесли ще в радянські часи.
— Десь у 60-ті роки біля села Плоского Острозького району люди в лісі натрапили на повстанську криївку — балган, — розповідає науковець. — Там і знайшли ікону, на якій Богоматір з Немовлям художник зобразив у вишиванках. Образ був написаний на полотні олійними фарбами, проте зберігся погано. І люди, які його знайшли, вирішили переховати святиню на горищі. Пролежала ікона у сховку не одне десятиліття, й десь наприкінці 80-х років один чоловік зважився й приніс її мені.
Микола Бендюк почав цікавитися історією створення святині.
— Цей образ датований початком ХХ століття. Ймовірно, він належить пензлю львівського художника Осипа Куриласа. Саме його Богородиця у вишиванці була відомою у той час, коли у Львові йшла хвиля національного піднесення (Осип Курилас був легіонером Українських січових стрільців. — Авт.). Мені відомо про чотири відтворення такого образу. Автор трішки змінював риси обличчя, орнамент. Але загалом вони були дуже подібні.
Друковані листівки розліталися великими накладами
Ікона вмить стала популярною. Її розтиражували у формі листівок формату А-3. Люди із захватом їх купували. А інші художники-іконописці копіювали ідею Осипа Куриласа й створювали такі образи в церковних іконостасах.
Та влада мінялася. Знищувалися одні тиражі листівок — виходили друком інші. Остання партія побачила світ у 30-х роках. А от писані ікони Куриласа почали переховувати.
— Як «Бандерівська Богородиця» могла потрапити на Рівненщину? — запитую мистецтвознавця.
— Вояки УПА в роки Другої світової війни проходили вишкіл у Львові. Найімовірніше, хтось з них і привіз ікону сюди, — пояснює Микола Бендюк. — До речі, мій дядько теж був в ОУН.
Родинна реліквія
Микола Бендюк вдихнув у «Бандерівську Богородицю» друге життя. Після реставрації вона стала родинною реліквією. Відомий сучасний художник Юрій Нікітін написав на замовлення Миколи Миколайовича у подібному стилі Спаса — і вийшла вінчальна пара. З нею брала шлюб донька пана Миколи. Під цією іконою були охрещені онуки Бендюка. Інші ж три відтворення «Бандерівської Богородиці» зберігаються у музеях.
— Чи справді цей образ, знайдений у криївці біля Острога, належить Осипу Куриласу? — запитую мистецтвознавця.
— На сьогодні встановити це стовідсотково складно, бо нижня частина ікони втрачена і дізнатись, чи був на ній підпис автора, вже неможливо. Але, аналізуючи стилістичні особливості живопису і порівнюючи з іншими творами митця, можна говорити про Осипа Куриласа як вірогідного на 90 відсотків автора ікони. Якщо це не так, то інший майстер копіював дуже професійно, — пояснює Микола Бендюк.
Фото з сімейного архіву Миколи Бендюка.
Рівненська область.