Передплатити Підтримати

Україна святкує Великдень: що прийнято робити у цей день

Сьогодні, 2 травня, християни східного обряду відзначають Світле Христове Воскресіння, або Великдень

В основі свята Великодня — біблійна історія про те, як Син Божий воскрес із мертвих після того, як був після розп’ятий на хресті.

Як розповідається в Євангелії, Ісуса зрадив за 30 срібняків один із учнів — Юда. Син Божий знав про відповідний намір учня. Сталося це невдовзі після того, як Христос прибув до Єресалиму, де його радісно зустрічали мешканці міста.

Ісуса Христа було звинувачено в бунтарстві та підбурюванні й засуджено до розп'яття на хресті. Стратили його на Голгофі. Хрест, на якому його було розп’ято, Христос сам виніс на гору.

Віддані учні поховали Ісуса в печері неподалік Голгофи, вхід до якої завалили величезним каменем. Через три дні він воскрес. Про це жінок-мироносиць, які прийшли до Гробу Господнього із запашною олією, щоб за звичаєм того часу намастити нею тіло померлого, сповістив ангел. З нагоди цієї важливої події й святкується Великдень.

Безпосередньо святкування Світлого Воскресіння Христового починається з участі в великодньому богослужінні, яке відбувається у ніч на свято.

Віряни йдуть до храму, беручи кошики з різними смаколиками, щоб освятити їх до святкового столу. Обов’язково у кошиках мають бути паски, писанки та крашанки. Також люди освячують різноманітні наїдки, які були під забороною впродовж Великого посту, аби великоднього ранку розговітися ними.

Відразу після великоднього богослужіння й упродовж наступних декількох днів люди вітають один одного словами «Христос воскрес!». На них прийнято казати у відповідь «Воістину воскрес!».

Уже другий рік поспіль святкування Великодня відбувається в умовах пандемії коронавірусу. Через це вірянам радять не йти масово до храмів й залишитися вдома. Великодні богослужіння натомість можна подивитися онлайн, адже святкові служби транслюватимуться по телевізору та інтернету.

У свято Світлого Христового Воскресіння та ще декілька наступних днів категорично не можна займатися важкою роботою. Йдеться, зокрема, про прибирання, прання, прасування, шиття та іншу домашню роботу.

Цього дня не можна сумувати, сваритися, сперечатися, лихословити або засуджувати будь-кого іншого.

Особливих обмежень в їжі або алкогольних напоях на Великдень немає, однак усе має бути в міру, стосується це, зокрема й розговіння.

Залишки освячених продуктів не рекомендовано викидати. Шкаралупу від писанок і крашанок, наприклад, краще спалити або закопати, а крихти зі столу — згодувати птахам.

Великдень — радісне свято, тому цього дня не варто йти на кладовище. Відвідати могили рідних краще у Батьківську суботу вже після свята. Звісно ж, у це свято не можна ворожити або робити різні ритуали та обряди, що не пов'язані з православ'ям.

Кожне з православних свят має кілька пов’язаних із ним прикмет, в які свято вірили наші предки. Є народні прикмети та повір’я й на Великдень.

Якщо у Велику неділю прокинутися з першими променями сонця, то весь рік будуть супроводжувати удача й достаток.

Багатий і пишний великодній стіл приверне успіх та процвітання в дім.

Якщо небо похмуре, але дощ так і не пройшов — літо буде прохолодним.

Гроза на Великдень — до пізньої й теплої осені.

Ясна ніч перед Великим Воскресінням, що аж зірки видно — чекайте приморозків.

Великодній день ясний і сонячний — до теплого літа й гарного врожаю.

На Великдень можна змити з себе всі хвороби, вмившись водою з річки або колодязя.

Щоб людина була здоровою та її не брав пристріт увесь рік, треба покатати по обличчю крашанку.

Читайте також: Літнє тепло та грози: прогноз погоди на Великдень