Влада у спадок

Центральна виборча комісія Туркменістану призначила на 12 березня 2022 року дострокові президентські вибори. Рішення ЦВК стало наслідком заяви 64-річного президента Туркменістану Гурбангули Бердимухамедова, який 11 лютого на позачерговому засіданні верхньої палати парламенту розповів, що хоче “відкрити шлях до державного управління молодим керівникам”. Гурбангули Бердимухамедов мав на увазі тільки одного такого “керівника” – свого 40-річного сина Сердара. 14 лютого правляча Демократична партія оголосила Сердара Бердимухамедова своїм кандидатом у президенти.

Своє рішення піти з посади пре­зидента Гурбангули Бердимуха­медов обгрунтував тим, що вже досяг “віку Пророка”

Мовляв, можна й відпочити... Тим паче, вже є кому прийти на зміну: торік у вересні, нагадує “Радіо Свобода”, Сердару Бердимухамедову виповнилося 40 років, і тепер він, згідно з конституцією країни, може обійняти по­саду президента Туркменістану.

11 лютого (саме тоді відбулася поза­чергова сесія верхньої палати парламен­ту, коли Бердимухамедов-старший роз­повів про “молодих керівників”) – дата не випадкова, оскільки пан Гурбангу­ли захоплюється нумерологією. Саме 11 лютого 2007 року він уперше переміг на президентьких виборах, набравши, як підрахувала туркменська ЦВК, понад 90 % голосів виборців. (У грудні 2006-го раптово помер перший президент Турк­меністану Сапармурат Ніязов. За кон­ституцією, якщо президент не здатен ви­конувати функції голови держави, його в.о. мав стати голова парламенту. Але тодішнього його спікера заарештували за звинуваченням у розпалюванні між­кланової ворожнечі, і наступником Ніязо­ва невдовзі був обраний міністр охорони здоров’я Ґурбанґули Бердимухамедов). 11 лютого 2022 року також виповнився рік із дня призначення Сердара Берди­мухамедова головою Вищої контрольної палати, членом Ради державної безпеки й віцепрем’єр-міністром Туркменістану.

Уже кілька місяців, відзначає “Радіо Свобода“, туркменські ЗМІ “були пере­повнені згадками й обговореннями про “генія” Сердара”. Його зображали як лі­дера, що “дбає про людей”. Бердимуха­медов-молодший неодноразово їздив у регіони від імені свого батька, – щоб ознайомитися з цінами на продукти хар­чування й дати цінні вказівки місцевим чиновникам... На думку експертів, обі­знаних із реаліями Туркменістану, Сер­дар мав би зайняти пост спікера верх­ньої палати парламенту (тепер саме він має стати в.о. президента, якщо той не може виконувати свої обов’язки). Однак Бердимухамедов-старший вирішив, що син має сісти у президентське крісло уже зараз.

Вас може зацікавити: На уроки Емблу повів сам президент!

Можливо, рішення Гурбангули Берди­мухамедова пов’язане з недавніми ма­совими заворушеннями у сусідньому Казахстані?

Антивладні протести, спри­чинені підвищенням цін на природний газ, відбувалися, зокрема, у Мангіста­уській області, яка межує з Туркменіста­ном. У якому ціни на пальне й харчі протя­гом останніх років також не знижувалися. Зовсім навпаки: деякі товари подорож­чали у кілька разів... Немає сумніву, що повторювати долю казахстанського “Єл­баси” Нурсултана Назарбаєва, клан яко­го внаслідок січневих подій у Казахстані практично повністю усунутий від реаль­ної влади, Гурбангули Бердимухамедов аж ніяк не хотів.

Імовірно, прихід у крісло президен­та “молодого керівника” має стати таким собі клапаном, крізь який вийде пара на­родного невдоволення. Мовляв, “геній Сердар” розбереться зі зловживаннями деяких чиновників, через недопрацюван­ня яких зросли ціни, і швидко наведе лад... У Туркменістані, де відсутні незалежні ме­діа, немає політичних партій, які не під­контрольні влади, а інтернет перебуває “під ковпаком” спецслужб, такий “вінт вухами” цілком можливий. Випустивши “пару” народного гніву, Гурбангули Берди­мухамедов, хоч уже не буде президентом, збереже у своїх руках усі важелі влади.

До туркменського парламенту Сер­дар Бердимухамедов, нагадує “Ра­діо Свобода”, був обраний у лис­топаді 2016 року. Перед тим працював заступником міністра сільського госпо­дарства й керівником Державної агенції використання вуглеводневих ресурсів, а потім у туркменському МЗС.

У січні 2019 року Сердара призначили заступником хякіма (губернатора) Ахаль­ського велаяту (області), на території якого розташована туркменська столи­ця, Ашгабат. У червні того ж року Бер­димухамедов-молодший очолив той ве­лаят, а у лютому 2020-го став міністром промисловості й будівництва Туркменіс­тану.

Екскерівник цієї держави Сапармурат Ніязов запровадив у ній жорсткий культ особи. Коли до влади прийшов Гурбан­гули Бердимухамедов, були сподівання, що той порве з цією традицією. Однак, попри зміну особи у президентському кріслі, її культ зберігся. Ба більше, роз­квітнув із новою силою…

Читайте також: Був татом, а став мамою!

Яким президентом буде Сердар Бер­димухамедов? Коли очолить держа­ву, буде майже на 10 років молодшим від свого батька, коли той став прези­дентом. Можливо, “юний” вік схилить Сердара до бодай трохи прогресивні­шої системи влади? Виключати цього не можна, але надій на такий розвиток по­дій малувато.

Діяльність Сердара на посту віцепрем’єра свідчить радше про його повну готовність “вписатися” у своєрід­ні туркменські реалії. Як нагадує “Радіо Свобода”, минулого року Сердар Бер­димухамедов жорстко розкритикував... черги біля державних продуктових крамниць, які, мовляв, дискредитують його батька-президента. Місцеві чи­новники миттєво відреагували на кри­тику: у багатьох містах поліціянти за­боронили людям створювати черги з понад чотирьох осіб. За правилами, за­провадженими після критики з боку Сердара Бердимухамедова, “попере­дньо зареєстровані громадяни можуть прийти у магазин за товарами тільки у призначений час, після дзвінка продав­ця”…

Більше матеріалів у рубриці «Світ»