Будинок, у якому «живе» історія

Якщо сказати, що у мандрівника і письменника Олександра Волощука з Чернігова є хобі - це не буде зовсім правильна характеристика. Таких хобі у чоловіка є дуже багато, що давно стали сенсом його життя. Насамперед, найбільшою любов’ю у пана Олександра є, звісно, рідна країна. Він обожнює мандрувати, привозити з різних країн їхні герби, а ще збирати старовинні речі. Оскільки таких речей у чоловіка за 43 роки колекціонування назбиралося ой, як багато, пан Олександр відкрив у власному будинку інтерактивний музей.

Пан Олександр переконаний, що кожен українець має знати свою історію. Тому і з величезним задоволенням приймає гостей у музеї, який облаштував у дерев’яному будинку, про який мріяв усе своє життя.

— Це — дубовий зруб, обшитий дубовими дошками, — каже Олександр Волощук. — Його у ХІХ столітті начебто збудував знатний залізничник, а за іншими джерелами, будинок належав чернігівському поліцмейстеру. Я ж завжди мріяв жити у власному домі, тому й придбав частину цього старовинного будинку.

З чого усе почалося? З любові до мандрівок. Ще зовсім юним захоплювався туризмом, а згодом почав їздити автостопом. Побував у понад 60 європейських країнах, а також в Азії, на Близькому Сході і навіть у Південній Америці. Враження від подорожей викладав на папері і видавав книжки. Першу книжку «Автостопом на край світу» видав 2008 року. А далі були «Парагвайське щастя», «Північна одіссея», «Кавказький щоденник» та багато інших. Загалом 12 книжок.

Мабуть, і далі би продовжував подорожувати світом і Україною, але рашисти поперли на Україну війною. У Чернігові поповнив ряди Тероборони, а далі пішов захищати Батьківщину на донбаському напрямку.

Лише коли повернувся додому, вирішив втілити свою мрію у життя — оселитися у власному дерев’яному будинку, про який мріяв ще з юнацьких літ. Придбав частину будинку, у якому жив перший директор Чернігівського учительського інституту Олексій Фльоров. І помаленьку Олександр Волощук почав облаштовувати свою оселю-музей…