«Писанка — це любов і добро, це — енергія, яка дає нам силу у житті»

10 квітня у Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові було людно. Львів'яни і гості міста зібралися, щоб першими побачити неймовірну красу — писанки, які з «писанкової столиці» — Коломиї тимчасово перебралися до міста Лева.

Це авторські роботи майстрині, яка народилася у Коломиї - місті, що славиться своїми традиціями і єдиним у світі Музеєм писанкового розпису. Пані Галина опанувала як традиційні техніки розпису, так і популярну останніми роками техніку витравлювання орнаментів на курячому, гусячому та страусовому яйцях. На виставці у Львові переважають писанки, виконані на основі гуцульської та покутської писанкової орнаментики.

Про «Писанкові коники» розповіла гостям завідувачка відділу народного мистецтва Музею Любава Собуцька.

Майстриня дотримується того способу писанкарства, який був поширений на теренах Гуцульщини та Покуття. Вона наносить віск за допомогою традиційного ручного писачка. Електричного не використовує. Останніми роками розписує видуті яйця, а фарбує писанки яскравими аніліновими барвниками.

Писанки Галини Сиротюк представлені у приватних колекціях в Україні, Сполучених Штатах Америки, Канаді, Німеччині, Індії та у країнах Африканського континенту.

На відкритті виставки можна було не лише помилуватися красою, яку створює і сама майстриня та її сини Віктор і Володимир, а й придбати від 500 грн і більше писанку. Усі кошти, виручені з продажу писанок, перерахують на підтримку українських захисників.

До речі, Галина Сиротюк охоче передає традиції писанкарства всім, хто прагне навчитися писанкувати. Від мами-майстрині успадкувала любов до створення писанки. Пані Галина ділиться власним досвідом — проводить майстер-класи — і не тільки у передвеликодній час.

У відкритті виставки взяв участь нащадок графського роду Шептицьких граф Ян Шептицький. Ян Шептицький переїхав до Львова і живе у двох країнах — в Україні та Польщі. Його прадід — Леон Шептицький — був рідним братом митрополита Андрея Шептицького. Тож граф Ян Шептицький став першим Шептицьким, який майже через 100 років повернувся до Львова. «Я радий усіх вітати у Музеї мого стрийка», — сказав граф.

— Моя місія, моя любов і щирість — усе передано у моїх роботах, — сказала на відкритті пані Галина. — У дитинстві я лише захоплювалася писанкарством. А те, що ви бачите зараз — це не лише любов, а й наполегливість. Я намагалася завжди творити, хоча, коли стала мамою і багато часу довелося приділяти дітям, ніколи не забувала про писанку. Те, що я привезла до Львова — це не вся моя колекція, бо насправді вона у 5 разів більша. Багато моїх робіт є у власності шанувальників писанки у різних країнах світу. Маю амбітні плани — видати книгу для майбутніх поколінь. А ще проводжу майстер-класи не лише для діток, а й для дорослих.

Галина Сиротюк каже, що дітям треба прививати дух любові. Але й дорослим потрібна любов. І терпіння. Тому на майстер-класи запрошує, насамперед, дорослих. «Я не лише майстриня. Я вчитель-майстер, — каже писанкарка. — Понад 15 років майже щодня проводила майстер-класи, тому можу сміливо назвати себе не теоретиком, а практиком. Бачу, як поводяться люди на таких уроках, бачу, що їм це потрібно. Бо писанка — це любов, добро. А це нам дуже потрібно, бо це — енергія, яка дає нам силу у житті».

Писанкарка ніколи не творить писанок на замовлення. Тому у її колекції нема повторів. Бо пише від душі і для душі.