Передплата 2025 «Добрий господар»

Гестаційний діабет: невидима загроза для матері та дитини

Згідно з медичною статистикою, у 14% усіх вагітностей спостерігається гестаційний діабет, який загрожує серйозними наслідками для здоров’я та життя дитини. У середньому кількість дітей у таких матерів становить до 18 мільйонів на рік. Усі вони належать до групи ризику щодо ожиріння та розвитку цукрового діабету в будь-якому віці

Гестаційний діабет — це па­тологія, за якої у жінки під час вагітності вперше фіксується підвищений рівень глюкози у кро­ві. Причини розвитку гестаційного діабету на сьогодні остаточно не з’ясовані, проте вважається, що велику роль відіграє генетична схильність. Серед факторів, що можуть спричинити розвиток за­хворювання, виділяють такі:

  • наявність надмірної ваги у жінки до вагітності;
  • значне збільшення ваги під час вагітності;
  • неправильне харчування, вживання фастфуду чи їжі, багатої на жири й вуглеводи;
  • дефіцит вітамінів і мікроеле­ментів до вагітності;
  • пізні пологи (після 35 років) або ранні пологи (до 18 років);
  • спадкова схильність до ожи­ріння чи діабету;
  • синдром полікістозних яєч­ників;
  • великий плід;
  • наявність глюкози в сечі;
  • куріння або вживання алко­голю під час вагітності.

Гестаційний діабет може ви­никати і без явних факторів ри­зику, тому у світі впроваджено обов’язковий скринінг, який про­водиться на 24−28-му тижнях ва­гітності. Цей тест має назву ПТТГ — пренатальний тест толерант­ності до глюкози.

Симптоми гестаційного діабе­ту можуть проявитися вже у пер­шому триместрі, але часто зали­шаються непоміченими, оскільки схожі на ознаки токсикозу. Тому важливо з моменту постанов­ки на облік контролювати рівень глюкози у крові. На прийомі в акушера-гінеколога жінки можуть скаржитися на сухість у роті, час­те сечовипускання, зміну апетиту (зниження або підвищення), слаб­кість, свербіж шкіри, проблеми зі сном. Важливою ознакою є неспо­діване схуднення, не пов’язане зі зміною раціону. Також можливі гнійничкові висипання, прищі, фу­рункули. У деяких випадках симп­томи відсутні, і підвищений рівень глюкози виявляється тільки в ре­зультаті аналізу.

Підозра на ГД може виникнути за багатоводдя, надмірної ваги плода, невідповідній терміну ва­гітності, вадах розвитку. Також можливі симптоми преекламп­сії або еклампсії, що загрожують життю матері та дитини. У подаль­шому у жінки можуть розвинути­ся діабет І чи ІІ типу, ожиріння. У 10% випадків діабет виникає вже в перші 6−12 місяців після поло­гів, у решти — протягом 5−10 ро­ків. Якщо під час вагітності при­значався інсулін, ризик розвитку діабету в майбутньому дорівнює 100%.

За відсутності лікування геста­ційний діабет може спричинити в новонароджених такі проблеми:

  • асфіксію;
  • підвищену в’язкість крові;
  • високий вміст білірубіну;
  • гігантизм;
  • вади серця;
  • патології печінки, селезінки;
  • судоми.

У пізньому триместрі неком­пенсована форма ГД загрожує пе­редчасними пологами, мертвона­родженням. У вагітних з ГД часто спостерігається підвищений ар­теріальний тиск, білок у сечі, що є ускладненнями.

Гестаційний діабет не вва­жається захворюванням, тому специфічного лікування не іс­нує. Рекомендується дотриман­ня дієти, активний спосіб життя, фітнес для вагітних, прийом ві­тамінів за рекомендацією лікаря. Якщо за 2−3 тижні рівень глюкози не нормалізується, призначають інсулінотерапію. Дотримання ре­комендацій позитивно вплине як на здоров’я матері, так і дитини.

Юлія Куриленко, акушер-гінеколог.