Цифрова деменція — недооцінена хвороба інформаційної епохи?

Сучасну дитину важко за­цікавити паперовою книгою — є електронні видання. Без інформації, яку ми отримуємо зі всесвітньої мережі, вже й не уяв­ляємо свою буденність. З одного боку, це цікаво, практично, доступ­но. Проте є й інший бік: людина, а особливо дитина, школяр, не може засвоїти ту велетенську кількість інформації, яку отримує щодня. Вчителі у школах скаржаться, що нинішні школярі набагато гірше да­ють собі раду з розумовими опера­ціями, зокрема обчислювальними. А навіщо, коли помножити і розді­лити можна на калькуляторі, який є у будь-якому телефоні. І це про­блема: люди настільки звикли по­кладатися на ґаджети та всесвітню мережу, що не вважають за потріб­не розвивати пам’ять. А якщо не тренувати пам’ять, розвивається слабоумство, або ж деменція.

Про небезпеку зловживання технологічними благами ще у 2012 році заговорив нейробіолог Манф­ред Спітцер (Manfred Spitzer). Він згадує важливу проблему — «циф­рове слабоумство» серед діток. Цифрова деменція — це гальму­вання формування у дитини пізна­вальних процесів (уваги, пам’яті, мислення), пов’язане зі зловжи­ванням медіа змалечку. Дослідник стверджує, що діти, які проводять за екраном більш ніж 7 годин на добу, отримують ушкодження моз­ку приблизно такого ж рівня, як і люди після поранення в голову.

Яких наслідків чекати?

• Діткам буде все важче і важ­че сконцентруватися, утримувати увагу й не відволікатися.
• Важко щось запам’ятати й утримати в пам’яті навіть на ко­роткий період (страждає коротко­часна пам’ять).
• Надмірний час перед екра­ном може призвести до загальної когнітивної сповільненості, загаль­мованості. З’являється бажання ще довше дивитися на екран.
• Ви не зможете заспокоїти дитинку без ґаджета. Коли вона не дивиться, їй стає неспокій­но, не вдається ніяк відпочити.
• Зменшується потужність мозку. Страждають відділи мозку, які забезпечують людську пове­дінку.

У перспективі людина стає не­здатною планувати, виставляти пріоритети, організовувати своє життя, боротися з миттєвими ба­жаннями, емоційними нападами гніву, а також втрачає здатність співпереживати.

Не забувайте контролювати час, який ваші дітки проводять біля екрана! «Він їсть, спить та хо­дить в туалет із технікою в руках. Що робити?», — у наш час чимало батьків стикаються з такою по­ведінкою дітей. Це невідворотно, але є те, що може зробити кожен, щоб зупинити ймовірну епідемію цифрової деменції у діток. Не за­бувайте, що мозок, як і м’язи, атрофується, якщо його не тре­нувати.

Чи є профілактика?

Батькам слід бути особливо уважними до своїх дітей. На­самперед у сім'ї варто запро­вадити правила користування ґаджетами. Слід обмежувати час сидіння дитини в Інтернеті, роз­вивати пам’ять вивченням поезії, пісень, «лічилок», столиць різних країн чи будь-чого, чим дитина цікавиться. Адже мозок людини найбільше розвивається саме в дитинстві, тоді ми отримуємо по­чаткові знання і формуємо свою точку зору.

• Влаштовуйте сімейні читан­ня, розгадуйте ребуси, загадки, грайте в настільні ігри, які розви­вають аналітичне мислення.
• Перед тим, як спитати у Google, — варто подумати само­му, пригадати, логічно вивести із відомого.
• Спробуйте робити щось по-різному, шукайте інші способи, експериментуйте.
• Зробіть сімейною звичкою відпочинок від екрана. Коли бать­ки забороняють дитині «сидіти в телефоні», а самі зловживають цим — результату не буде.
• Читайте книги, споглядайте природу і обговорюйте побаче­не, діліться враженнями, подо­рожуйте, займайтеся спортом, рукоділлям, спілкуйтеся з людьми офлайн.
• Покажіть найменшим членам сім'ї, що яскравим життя може бути не лише на екрані.

Наталія Соломончик, дитяча неврологиня Медичного цен­тру Maria Kids (м. Хмельницький).