Коли «Оду сучасниці» пише… художник

На виставці представлено 40 робіт, більшість з яких — портрети наших сучасниць, відомих жінок, які сказали своє слово e мистецтві, культурі, політиці тощо… Серед них є дві найдорожчі жінки художника — мама Оксана Сапеляк і донечка, яка зараз захищає нас від навали московитів.

Портрети доволі впізнавані: Софія Федина, Ірина Фаріон, Лідія Данильчук, Наталя Крісман, Тетяна Пилипець…

Розпочалося все з виступу театрально-співочого проєкту Першого театру «Джерегеля», який дуже любить Олег Денисовець. Дівчата заспівали кілька старовинних українських колядок.

Модерував подію завідувач сектору експозиції Музею етнографії та художнього промислу Андрій Колотай, який привітав Олега Денисовця не тільки з відкриттям десятої персональної виставки, але й зі вступом у лави Національної спілки художників України.

«Олег розвивається, шукає нові ходи, — сказав Андрій Колотай. -Складається враження, що він не спить вночі, бо людина, яка працює вдень на роботі, не мала б часу ще й так активно творити і брати участь у великих проєктах». Проте Олег Денисовець знаходить час на все.

«Місяць тому ми приймали Олега в Спілку художників України, — зазначив доктор мистецтвознавства, професор Ростислав Шмагало, — але тільки сьогодні я довідався, що він не має професійної освіти художника. І це йому як комплімент звучить, тому що, аби бути художником, не обов’язково мати мистецьку освіту, і ми знаємо багато таких прикладів в історії. Олег рухається своїм власним шляхом, позбуваючись академічних стереотипів, і виробляє свій власний стиль. Сьогодні ми бачимо викристалізуваний плакатно-живописний стиль цих робіт — „Ода сучасниці“, але не тільки, ми бачимо тут й історичні образи, які перекладені на мову етнографії, етнографічної фотографії, яка колись мала лише сімейну цінність, потім вона була цінна серед істориків й етнографів, а нині ця історична фотографія різних часів нашої історії набуває особливої естетичної цінності. У кожному з цих портретів є збірний образ нашої культури, яку у великій мірі будують жінки — і мисткині, і політикині, і воїни. І це Олег зробив, можливо, вперше. Я не знаю художника, який створив би такий збірний образ в Україні. Видно, що ця тема Олега хвилює».

Про художника Олега Денисовця і його творчість говорили також жінки, чиї портрети прикрашають виставку, зокрема, кандидатка історичних наук, мама Олега Оксана Сапеляк, директорка Львівської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Романа Іваничука Тетяна Пилипець, поетеса Наталія Крісман, а також відомий іконописець Лев Скоп, графік і скульптор Руслан Романишин, провідний зберігач фондів Музею етнографії та художнього промислу Мар’яна Сеньків.