Передплата 2024 «Добре здоров’я»

«Пишіть, бо напишуть за вас»

4 травня у Львові стартував V Всеукраїнський форум військових письменників

Фото автора
Фото автора

Форум військових письменників, який стартував 4 травня у місті Лева, не можна порівнювати з Форумом цивільних авторів книжок, тобто з Форумом видавців, який щороку проводять у Львові. Тут нема павільйонів і стелажів з книжками, нема натовпів люду, що з'їжджається з усієї України і світу. На Форумі військових письменників, як правило, збираються ті, хто — так вони про себе кажуть — не вважають себе письменниками.

Бо «просто описують те, що бачили на власні очі». Зауважте, те, що бачили на власні очі на «нулі»… А тому, як під час своїх виступів на відкритті казала більшість з них, вони записують події і видають їх, щоб потім ніхто не перекрутив подій, щоб діти і онуки знали, як усе відбувалося насправді. І при цьому не вважають себе героями.

До прикладу, Андрій Кириченко про себе сказав, що він — не Герой. І Героєм себе ніколи не вважав, хоча і захищає Україну і не раз дивився у вічі смерті. Але вважає своїм завданням писати про Героїв.

Цьогорічний Форум військових письменників не просто ювілейний. Він став першою літературною подією у часі війни не лише для Львова, а й країни. Форум об'єднає авторів, серед яких є чинні військовослужбовці Збройних сил України, волонтери, цивільні та військові журналісти, представники пресслужб військових частин ЗС України, а також українські літератори, які з початком широкомасштабного вторгнення взяли до рук зброю, щоб захищати Батьківщину.

Та що казати, і навіть не літератори. До прикладу, Рустам Дмитрук — бармен.

Рустам Дмитрук
Рустам Дмитрук

«Я приїхав 2019 року до міста Лева з Одеси, привіз зі собою ще двох барменів, щоб працювати в одному з львівських ресторанів. Місто мені настільки сподобалося, що я відразу захотів тут жити. І працювати. Але, щоб тут жити, місто треба захистити». І у перший же день повномасштабного вторгнення Рустам пішов захищати не лише Львів від загарбників, а й всю Україну. «Я — не письменник. Але як тільки видав свою першу збірку віршів, відразу ж став письменником» (Сміється. — Г.Я.). А на Форум приїхав з Харкова. «Ми мусимо писати історію яскравими барвами. Бо робити нам темно і боляче є кому», — додав Рустам Дмитрук.

Або колишній вчитель, поет-бард Олег Бородай, автор книжки «Відлуння окопів», який 2015-го пішов на фронт добровольцем. Він також — людина скромна і не вважає себе письменником, як сам зізнається, «просто пише про війну для майбутніх поколінь». Пан Олег — «зустрів» повномасштабне вторгнення на Луганщині. Він — мінометник. Півтора місяця тому був у Бахмуті. Часто звертається до засновниці Форуму військових письменників, надійного друга, волонтера з великої літери, прекрасної людини і красивої жінки — директорки Львівської бібліотеки для юнацтва імені Романа Іваничука Тетяни Пилипець про допомогу. Так, пану Олегу не зошит і ручка потрібні для нотаток, а шолом, бо він, насамперед, фронтовий мінометник! «Кожні три тижні він мені телефонує і просить шолом. Кажу: покажи свою голову. Олег відповідає, що голова ціла, а шолому знову нема».

Олег Бородай
Олег Бородай

Взяв участь у відкритті Форуму і Петро Билина, який добровольцем пішов ще 2016 року. Але, як каже про себе, «вже списаний» через поранення. Видав свій перший життєпис-нотатник, хоче досліджувати нашу історію.

Петро Билина
Петро Билина

Цікаву історію розповіла видавець Ірина Білоцерковська. Їхнє видавництво «Білка» видає книжки на військову тематику. І якщо раніше книжки видавали українською і російською мовами, то з початку повномасштабного вторгнення «Білка» видає книжки лише українською!

Ірина Білоцерковська
Ірина Білоцерковська

Про війну, творчість і своє «не письменницьке» життя (багато хто наголошував, що не є письменником. — Г.Я.) розповіли і В’ячеслав Раєвський, Андрій Гуменюк з позивним Кельт, Олена Лотоцька та Олена Мокренчук.

Андрій Гуменюк
Андрій Гуменюк

Автор книжки «Військовий непотріб» Василь Паламарчук закликав побратимів розповідати у нових книжках про ті жахіття, які переживає сьогодні український народ: «Пишіть, бо напишуть за вас».

Василь Паламарчук
Василь Паламарчук

Взяв участь у Форуму військових письменників вчитель історії та правознавства, колишній військовослужбовець ЗСУ, захисник Донецького аеропорту, Народний Герой України, автор книги «Життя після 16.30» Олександр Терещенко. Герой втратив на війні обидві руки та око, але не втратив почуття гумору, людяності, оптимізму. «Та що ви мене так вітаєте? Я ще живий…», — жартував пан Олександр, коли зал аплодував йому стоячи.

Олександр Терещенко
Олександр Терещенко

Вже 5 травня військові письменники роз'їдуться у райони на зустрічі з читачами.

Схожі новини