Будинок священника став прихистком для переселенців

Тут є кімнати для прожи­вання шести осіб, кух­ня-студія, санвузол, про­стора зала для проведення зустрічей, у цокольному примі­щенні - пральня з двома праль­ками і сушарнею. Будь-хто з внутрішньо переміщених осіб у зручний для нього час може скористатися послугами цього «парафіяльного хабу». Нові по­стояльці у будинок священника вселяться наступного тижня…

На початку «великої війни» Устя прийняло 138 біженців з районів бойових дій, серед них — пів сотні дітей. Найпершим новий дах над головою дав гос­тям отець Петро — відвів їм пер­ший поверх плебанії, а сам пе­реїхав жити у родинне село…

Дехто з переселенців жив у хатах старої забудови, де не було комунальних вигод — ван­ни, туалету, не було де випра­ти одяг. Допомагали, звичайно, сусіди, але певний диском­форт все ж таки існував…

Вирішити ці клопоти і взяв­ся отець Петро, який, до сло­ва, ще є фацилітатором (дослі­джувачем проблем у громадах) благодійного фонду «Стрий-Карітас». Устянці розроби­ли відповідний проєкт, пода­ли його у «Карітас», який мав програму швидкого реагуван­ня на виклики війни. Там і виді­лили для реалізації згаданого проєкту 261 тис. грн. Це була третина необхідного. Решту коштів зібрали устянські пара­фіяни. Вони ж працювали на спорудженні хабу.

— Я вражений нашими людь­ми, які виявляють дивовижну солідарність з тими, хто потре­бує допомоги, — каже о. Петро Верхоляк. — Мені часто дово­дилося бувати з паломниць­кими поїздками за кордоном. Дивувався, що іноземці відва­жуються на три дні прийняти у своїх домівках чужих людей. А українці, виявляється, ще кру­тіші! Ми приймаємо на міся­ці, а якщо потрібно буде — то і надовше готові відчинити две­рі своїх домівок, готові відкри­ти їм свої серця!

Тим часом отець Петро ду­має над здійсненням іншого задуму: хоче облаштувати сан­вузли і у тих будинках, де зараз живуть внутрішньо переміще­ні особи.

Завдяки зусиллям священ­ника і з допомогою ЮНІСЕФ та Українського католицько­го університету в Усті реалізу­вали ще один проєкт -«про­стір, дружний для дітей». Біля церкви облаштували намет, де є все необхідне для проведен­ня розвиткових ігор. Малю­ки сюди приходять з батьками, проводять там вільний час. На осінь-зиму цей «дитячий про­стір» перемістили у «парафі­яльний хаб».

Цей незвичний центр на­дання соціальних послуг освя­тив владика Тарас Сеньків. Стрийська єпархія УГКЦ з пер­ших днів повномасштабно­го вторгнення багато робить для підтримки внутрішньо пе­реміщених осіб. В єпархійно­му управлінні облаштовано та­кий же, як в Усті, соціальний простір, де переселенці отри­мують продукти, одяг. Єпархій­ний «Карітас» з благословення єпископа по всій області роз­возить місячні продуктові на­бори.