Харківські переселенці стали у Бережанах… акторами

У час війни, здається, мало би принишкнути життя осередків культури — людям не до видовищ. Так думає багато хто — і помиляється. Навіть у лиху годину можна (і треба!) підтримувати живий вогник творчості. Він зігріває, згуртовує, додає сил, надії. І допомагає обороні країни. У цьому можна переконатися на прикладі роботи драматичної студії «Натхнення», яка працює у Центрі дитячої та юнацької творчості при Бережанській міській раді на Тернопільщині. Не так давно у цьому мінітеатрі з’явилися нові і доволі несподівані актори — люди, яких війна змусила втікати з рідного Харкова…

Приїхати у Бережани цих наших співвітчизників запросила сім'я рогачинського священника Лева Кметка (до 2014 року служив в одному з храмів Донецька, а після його окупації переїхав із сім'ю на малу батьківщину). Дружина душпастиря Євгенія, його сини Анатолій і Дмитро, нині студенти Києво-Могилянської академії, не один рік займалися у драматичній студії під керівництвом Лариси Васютенко. Хлопці захотіли урізноманітнити життя харківських гостей у Бережанах — і привели їх до свого наставника у «Натхнення». Разом з ними Лариса Григорівна почала працювати над новою постановкою — виставою «Сватання на Гончарівці». Напевно, харків'янам (серед них працівниця міжнародної фірми медичного обладнання, співробітник станції мобільного зв’язку) — було особливо приємно вживатися у виділені їм ролі, адже автор п'єси Григорій Квітка-Основ'яненко — їхній краянин, виходець зі Слобожанщини…

Репетирували аж до комендантської години

По кілька вечорів на тиждень, аж до початку комендантської години, тривали репетиції. І вже невдовзі відбулася прем'єра — вона з великим успіхом пройшла на сцені Бережанського будинку культури, у сільських клубах Жукова, Волощини, Саранчуків. На День Незалежності збиралися їхати у Потутори, але через загрозу ракетних ударів влада скасувала всі масові заходи (пересторога була недаремною — того дня сирена повітряної тривоги звучала сім разів!). Минулої п’ятниці самодіяльні артисти завдяки підтримці благодійного фонду «Хесед-Ар'є» і міжнародної громадської організації Центр «Джойнт» їздили на гастролі у трускавецький санаторій «Весна». З початку вересня театральні тури продовжаться — за артистами дзвонять, запрошують їх, чекають з нетерпінням…

Тепловізор для колеги-воїна

Очевидці пригадують, як тепло приймали аматорів у Жукові, на батьківщині знаменитого письменника Богдана Лепкого. Коли вистава закінчувалася, переповнена зала піднялася і довго аплодувала. Були квіти, вдячні усмішки і сльози. Не в одного глядача защеміло серце, коли дізнався, що своїми виставами бережанські і харківські артисти збирають кошти на потреби Збройних сил України. У тому ж селі Жукові за один «театральний» вечір місцеві жителі пожертвували 14 600 грн. А загалом самодіяльні артисти за кілька своїх виступів у районі набирали 51 тисячу гривень. 30 тисяч з них передали у всеукраїнський благодійний фонд «Повернись живим». Решту віддали, щоб придбати тепловізор для свого колеги, працівника Центру дитячої та юнацької творчості Михайла Слабодуха з Жукова, який пішов захищати країну.

Ми запитали у Лариси Васютенко, чим приїжджі харків'яни мотивували свій прихід у драматичну студію галицького містечка.

— Найперше, що вони сказали мені при зустрічі: чи можемо ми працювати з вами, щоб зробити свій внесок у підтримку Збройних сил, щоб наблизити нашу Перемогу? — каже бережанська мисткиня. — Ці талановиті, Олександр, Володимир, Оля та інші гості з Харкова — дуже щирі люди. Зробили нашій студії приємний сюрприз. Щоб наші вистави були більш видовищними, напередодні поїздки у Трускавець подалися у Тернопіль і виготовили там банер-декорації із зображенням сільської хати…

Схід і Захід разом!

Для Бережанщини, яка дала їм тимчасовий притулок, вимушені переселенці зробили багато добрих справ. Пригадую, коли місцеві активісти реставрували джерело біля фігури Святого Яна, вони закупили і встановили біля цієї реліквії кілька тумб із жовто-синіми братчиками.

Величезний букет квітів від своєї спільноти «внутрішньо переміщені особи» піднесли на могилу Героя України — бережанця Віталія Скакуна, який, щоб зупинити ворога, у перші дні війни підірвав разом на зі собою міст, по якому намагалися проїхати окупанти. У День Незалежності переселенці одягнули у вишиванку пам’ятник Великому Кобзареві у Бережанах. А тепер ось наближають нашу Перемогу участю у благодійних виставах…