Передплатити Підтримати

Як отримати якісний часник

Зараз часник вирощують фак­тично у всіх областях нашої дер­жави


Оскільки під час карантину навчання у Львівському національному аграрному університеті відбувається дистанційно, то висаджували часник самі працівники кафедри технологій у рослинництві – старший науковий співробітник Тарас Багай, молодший науковий співробітник Оксана Волинець та доцент Володимир Борисюк (зліва направо). Фото Людмили ДИКОЇ, Львівський аграрний університет.

У Львівському національному аграрному університеті функціонує лабораторія часниківництва, де зібрано генетичну колекцію часнику української та зарубіжної селекції. Фахівці навчального закладу вишукують місцеві форми часнику в усіх областях України і використовують для дослідницької роботи. Таким чином уже вдалося вивести три сорти озимого часнику. Ще ж в активі науковців — рекомендації стосовно догляду за пекучим овочем, практичні поради про захист від хвороб та шкідників.

Про успішні кейси ви­рощування часнику ми дізналися у кандидата сільськогосподарських наук, доцента кафедри технологій у рослинництві Львівського національного аграрного уні­верситету Володимира Бори­сюка.

За словами Володимира Сергійовича, колектив створив три сорти озимого часнику. Це, зо­крема, Спас, який викидає стріл­ку і формує навколо стебла 4−6 чи навіть 10 зубчиків. Овоч гострого смаку, тож підходить для вироб­ництва ковбас, спецій. Крім того, є нестрілкуючий сорт Лідер, що утворює головку, по боках котрої великі зубки, а всередині — зо три менші. Його плоди м’якші, столо­вого характеру.

Третій сорт — Лідія, котрий 2018 року внесений у Реєстр сортів рослин України, тобто ре­комендований для виробничого вирощування. Він ультраранній (єдиний в Україні). Термін зби­рання наявних сортів припадає на липень. А Лідія дає готову про­дукцію на початку червня, тож ви­користовується під час консерву­вання.

Виведений науковцями часник ультрараннього сорту Лідія формує великі головки. Фото Людмили ДИКОЇ, Львівський аграрний університет.

Зараз часник вирощують фак­тично у всіх областях нашої дер­жави. Для цього використовують, окрім згаданих вище, такі сорти: Харківський фіолетовий, Мере­фянський білий, Софіївський, Прометей, Любаша та інші, які занесені в Реєстр сортів рослин України.

Поради щодо вирощування

При вирощуванні часнику слід чітко дотримуватися технології. Насамперед потрібен відповід­ний ґрунт. Найкраще підходять структурні, середньо-і легкосу­глинкові ґрунти, які добре про­вітрюються і здатні утримувати воду з близькою до нейтральної реакцією ґрунтового розчину. До них належать чорноземи, темно-сірі опідзолені, сірі лісові дерно­ві карбонатні легкосуглинкові та окультурені дернові, глейові су­піщані. Натомість важкі, глинисті, кислі, піщані та торфові ґрунти для часнику не придатні.

Згадана культура вологолюб­на, не терпить бур’янів, котрі на початку вегетації сильно приглу­шують слабкі паростки.

На дослідному полі навчального закладу добре росте часник. Фото Людмили ДИКОЇ, Львівський аграрний університет.
Фото Людмили ДИКОЇ, Львівський аграрний університет.

Зверніть увагу й на попере­дників. Оптимальними вважа­ються зернові та зернобобові. Можна садити часник і після огір­ків, помідорів, гороху. Натомість обминайте місцини, де минуло­го сезону росли цибуля, часник, картопля, морква, столові буря­ки, баклажани.

На ту ж саму грядку культу­ру повертають через 4−5 років. Якщо зробити це наступного се­зону, то в ґрунті масово накопи­чуватиметься інфекція.

Не обійтися без добрив. Вно­сять їх у певному співвідношен­ні: 1 — азоту, 0,5−0,7 — фосфору, 1−1,5 — калію.

Ранньої весни, за першої мож­ливості, вийти у поле, підживити насадження азотом. Наприкінці квітня, коли з’являться три пера, вдруге підгодовуємо азотом. Щойно починає формуватися го­ловка, підживіть втретє. Тоді нор­му азоту зменшуємо, зате даємо калійні добрива (найкраще — сір­чано-кислотний калій). Відтак овочі добре зберігатимуться, бу­дуть стійкими проти різноманіт­них хвороб.

Запобігти ураженню недугами допоможе дезінфекція фундазо­лом. Від шкідників (зокрема час­никового кліща) вбереже Актоза.

Посадка. Ширина міжрядь — до 40−45 см, відстань між зубка­ми — 7−8 см. При густішому садін­ні ширину міжрядь зменшуємо до 25−30 см, а інтервал між зубками збільшуємо до 10−12 см.

Глибина посадки залежить від величини зубка. Якщо його маса в межах 5 г, тоді заглиблюємо на 5−6 см; коли більша за 5 г — на 8−10 см.

Захист від бур’янів. На ма­леньких ділянках його проводять вручну. На більших — виручить препарат Стомп, який, до речі, можна використовувати і для картоплі. Його вносять восени, після садіння, ще до виходу паро­стків на поверхню ґрунту. Обпри­скувати варто вологої погоди, бо по сухій землі знижується ефек­тивність. Завдяки згаданому за­собу насадження часнику будуть чистими аж до травня.

Читайте також: Часник садять у «чоловічі» дні, цибулю — у «жіночі»…