Вирощує помідори аж 80 сортів!

Особливу увагу вона приділяє томатам, які за­ймають третину городу — близько 5 арів. Раніше їх догляда­ла разом із мамою та бабусею. Та шість років тому почала трудити­ся самостійно, адже перебралася на нове місце проживання.

Поступово кількість сортів зростала. Якщо у 2021 році їх було 12, то наступного стало 37, а 2023 року — 66. Минулого ж літа ця позначка сягнула 80 різновидів.

Спочатку пані Альона виса­джувала помідори тільки для себе. Проте одного разу її фото з урожаєм опинилося в соціаль­них мережах. Побачивши його, багато аматорів попросили мо­лоду жінку поділитися з ними насінням. Тож уже третій рік по­спіль вона спілкується зі своїми колегами-колекціонерами та обмінюється кращими зразками власноруч виплеканого репро­дуктивного матеріалу.

Згадана культура вимагає чимало зусиль. «Насамперед треба виростити розсаду, — за­значає господиня. — Зернята ви­сіваю у парник наприкінці квітня (у жодному разі не швидше!). Їх не змочую, а лише зволожую ґрунт».

Насіння ентузіастка викорис­товує зібране власноруч. Одно­го року купила його в магазині, однак схожість виявилася дуже низькою — близько 40%. Тому на­магається не повторювати цих помилок.

Вирощені таким чином паро­стки Альона Олегівна пересе­ляє на ділянку десь 30−31 трав­ня. Кущі розташовує на відстані 40−50 см — обов’язково по два в одну лунку. Попередньо сюди додає шкаралупу яйця, добрива. Після приживання поливає роз­чином деревного попелу.

Усі рослини вегетують просто неба. Героїня нашої розповіді на­дає перевагу високорослим сор­там (вважає їхні плоди смачніши­ми). Під час цвітіння проводить поливи настоянкою з кропиви, яка є хорошою поживою. Жуків, що з’являються, збирає вручну.

Торік на городі Когутів було 800 кущів (а раніше — навіть 1200!). Улюблені сорти — Насту­ня (рожева сливка), Петриківна (оранжева сливка), Дебарао зо­лотий, Банан (жовтий), Деми­дів (рожевий), Силач (червона сливка) тощо. У колекції ґаздині є помідори шести кольорів — червоні, рожеві, жовті, оранже­ві, фіолетові, чорні. Надто ранні різновиди не вирощує, тільки середньостиглі та пізні. Урожай збирає з останньої декади липня аж до кінця жовтня.

Попри засуху, мину­лого сезону помідори вродили гарно. Їх трудівниця консерву­вала, переробляла на томат­ну пасту, сік. Усе надзвичайно смачне, адже екологічно чисте, без жодної хімії. Бо насаджен­ня підгодовує лише коров’ячим перегноєм, який бере у батьків. Доглядати томатне царство до­помагає дружині чоловік Олек­сій.

Пані Альона вже розпочала підготовку до весни. Вибрала насіння найкращих зразків то­матів, прикупила у селекціонерів новинки. Сподівається, що й на­ступне літо буде успішним.

Анна ВОЙТЮК.