Від мініатюрних курей — дієтичні м’ясо та яйця
У головної спеціалістки Кролевецького відділу соціальної підтримки пільгових категорій та осіб з інвалідністю Тетяни Яковини є цікаве хобі - вирощування фіалок. А недавно вона ще й зайнялася мініатюрними курми. Наразі має їх понад два десятки
Розпочалося все два роки тому, коли пані Тетяна, перебуваючи у відрядженні в Сумах, побачила на ринку курчат породи карликові кохінхіни і китайські шовкові. Молода жінка народилась та виросла в селі Червона Гірка, де батьки й дідусь із бабусею утримували чимале хазяйство. Тож, маючи досвід догляду за птицею, купила по шість кумедних курчат. Їх «прописала» на орендованій садибі, що в заводському мікрорайоні.
— Утримувати цих пернатих — одне задоволення, — говорить кролевчанка. — Вони просто унікальні! Швидко звикають до господарів, дуже лагідні й ручні! А ще — спокійні, мало гуляють садком, городом чи подвір'ям. Також не літають, як звичайне птаство, тому не треба високих огорож. «Мешкає» казкова птиця в чистому пристосованому приміщенні з тирсовою підстилкою, де завжди сухо і затишно. Спить на сідалах.
— Квочки — відповідальні й турботливі мами, — веде далі співрозмовниця, — від малечі не відходять упродовж двох місяців. Перших тижнів жовторотики перебувають у теплому приміщенні з температурою близько +20°С.
До місячного віку їдять кілька разів на добу: подрібнене зерно, варену моркву вперемішку з сиром, яєчною шкаралупою, крейдою, рибними відходами. Приблизно через чотири місяці дозрівають, перетворившись на мініатюрних красунь, несуть яйця. В їхньому раціоні - зернова суміш (пшоно, просо, ячмінь, жито, кукурудза, комбікорм). Узимку чубарки полюбляють сіно, а влітку — всіляку зелень. Ще ж цілий рік їдять варену моркву і картоплю. Загалом, корму вживають мало. Проте в напувалках завжди повинна бути свіжа вода.
Ці дзьобаті особини надзвичайно люблять чистоту. А як обожнюють «купатися» в піску та попелі!
Малеча швидко росте й добре несеться. Дорослі самки заважують 1 кг і навіть більше. Яйця та м’ясо такі ж смачні, корисні та дієтичні, як у звичайних курей…
У пані Тетяни не піднімається рука зарізати таких красунь, а тоді приготувати страви. Тому пропонує всім охочим купити карликових пернатих за цінами, що значно нижчі, ніж в Інтернет-магазинах.
Тетяна Яковина хоче й надалі збільшувати поголів'я своїх підопічних. У догляді за птицею допомагає їй донечка — старшокласниця Софія.
— Пані Тетяно, на що би звернули увагу початківців, котрі хочуть розводити чудернацьке птаство?
— Звичайно, на правильний догляд, умови утримання, збалансовану годівлю й профілактичні заходи проти паразитів (бліх, кліщів, пухоїдів). Ця декоративна порода нікого не залишить байдужим, подарує якісні продукти, стане окрасою присадибної ділянки.
Світлана МАЛИНОШЕВСЬКА