Передплатити Підтримати

Часник садять у "чоловічі" дні, цибулю - у "жіночі"...

Народна мудрість допомагає ґаздам вирощувати добрий урожай


Сьогоднішній понеділок, як і завтрашній вівторок та найближчий четвер для багатьох селянок — сприятлива пора, щоб садити на зиму часник. Втикають його у землю, як правило, у «чоловічі», вище перераховані дні. Інакше вродить доволі скромно. Так говорять давні хазяйські традиції. У зворотньому селянок не переконають навіть агроакадеміки…

За тими ж неписаними законами, насіння жіночого роду (скажімо, цибулю) добрі господарі пхають у ґрунт у дні «жіночі» — у середу, п'ятницю, суботу. Хто нехтує цими й іншими постулатами, той навряд чи дочекається щедрих плодів своєї праці. Про це скажуть вам представники старшого покоління. Молодим лише доводиться гадати, що за таїна-магія криється за цими «забобонами».

А їх у людей, що працюють на городах чи у саду, ой як багато! І ніщо не здатне похитнути їхню тверду віру у те, що саме так воно має бути.

Повернемося до часнику чи іншого насіння. Поділитися ним з кимось заздалегідь, ще до того, як ти засіяв-засадив город власний — погана прикмета. Переведеться, «зійде на ніц», — кажуть літні люди. Також, на їхню думку, не буде користі із позиченого-подарованого насіння, якщо покупець забув віддячитися благодійнику бодай кількома копійками або гривнею. Як мовиться, на щастя.

Хай там яка за вікном благодатна весняна погода, картоплю мої сільські знайомі садять лише після того, як розцвіте черемха. До того у поле вони — ні ногою! Бо бульба може змерзнути. Таку настанову робили колись їхні батьки — дотримуються її дотепер.

Інший ритуал. Коли господарі посадять бульбу і вже збираються «мити руки — йти до хати», поміж саджальників сільські витівники обирають найбільш габаритну жінку, кидають її на землю і під веселі крики качають по щойно засадженому полі — щоб добре родила картопля. А попадеться під руки жінка тендітна — незавидним восени буде й урожай…

Багато інших хліборобських традицій-заклинань донині зберігається у наших селах. Ось хоча б така (водиться вона і у моїй родині).

На Святвечір, перед тим, як сідати за стіл, мати доручає дітям «поблагословити» і збудити зі сну сад. Діти дістають із дровітні сокиру, підходять по черзі до кожного фруктового дерева, обухом легенько постукують по стовбуру і примовляють: Вставай, не спи — овочі роди! Бо як будеш спати — буду'тя рубати!". Вважається, що таке побажання у різдвяну ніч дає садові нову силу…

Через захоплення сучасною технікою і технологіями ми з вами, як часом кажуть наші батьки, всі розуми поїли. А варто було би прислухатися і до їхньої науки.

Переконався у цьому, принаймні, на прикладі вирощування часнику.