Весна «попросить» сапки: умільці садо­во-городнього реманенту

Неабияку увагу приділяють умільці садо­во-городньому реманенту. Цим зазвичай займається пан Іван. Зокрема, напередодні весни особливим попитом користуються сапки, яких має аж 12 різновидів (два навіть запатенто­вані!). Інструменти різні за призначенням та фор­мою — у вигляді півмісяця, серця (видовженого й заокругленого). Бо при виготовленні враховано особливість культур, твердість ґрунту тощо.

Також впадають у вічі городні граблі - міцні, на­дійні й водночас легенькі, завдяки чому не втом­люються руки. Є і підгортачі для картоплі, плужки.

Ще доволі цікавий маркер, без якого годі обі­йтися під час сівби цибулі, редиски, моркви, бу­ряків та ін. Його можна легко перепрофілювати під інші овочі, змінивши відстань між зубчиками (достатньо «підтягнути» гайки).

Сільськогосподарський реманент пан Іван клепає у власній кузні, де працює вже понад 20 років. Метал використовує тільки якісний та на­дійний. Раніше купував його у Кривому Розі й Ма­ріуполі. Однак тепер, через війну, бере німецькі та італійські заготовки.

Мають творчі прикарпатці і лопати — неве­ликі, легкі, зручні в роботі. Після відкручуван­ня держаків вони перетворюються на короткі саперні. Такий шанцевий інструмент навіть добре рубає коріння, тому став невід'ємною складовою амуніції українських воїнів. Кілька тисяч штук згаданих виробів ентузіасти без­коштовно передали на передову лінію обо­рони.

Майстри постійно у творчому пошуку, вдо­сконалюють свої витвори та перевіряють на практиці. Адже мають господарство, зе­мельну ділянку. Там Іван Деренько разом із дружиною Оксаною копають, сапають тільки власноруч виготовленим знаряддям. А заува­живши недоліки, хазяїн відразу виправлє-пе­реробляє.

До речі, герої нашої розповіді не лише ак­тивно працюють, а й беруть участь у благо­дійних аукціонах. Понад 1 мільйон виручених таким чином гривень вони скерували на по­треби ЗСУ. Окрім сина, в цьому допомагає й дочка Вероніка, яка передає на реалізацію свої картини та барельєфи.

Анна ВОЙТЮК