Наталія Тімко: «Ті, хто заходить у громадський транспорт без маски, скоюють злочин…»

Напередодні Дня медичного працівника кореспондент «ВЗ» поспілкувалася з головним епідеміологом області, лікарем-інфекціоністом Наталією Тімко (на фото) про ситуацію з захворюваністю на короновірус в області. Нагадаємо, Львівщина вирвалась у лідери і за кількістю хворих, і за кількістю жертв ковіду. Чи потрібно носити на вулиці маски і рукавиці, як змінився вірус, чому помирає багато людей і чому категорично не можна їздити без маски у маршрутці…

— Згідно з урядовим рейтингом ви­конання заходів, передбачених у бо­ротьбі з коронавірусом, Львівщина на ганебній останній позиції. Область не впоралась з пандемією?

— За останні два тижні Львівщина є лі­дером за кількістю виявлених нових ви­падків за кожну добу. Звісно, це викликає багато запитань. Насамперед, це є свід­ченням того, що ми правильно тестуємо людей, які мають клінічні ознаки ковіду і які були у контакті з хворими. Відтак ма­ємо об’єктивну ситуацію. Багато тестує­мо — багато, відповідно, виявляємо. Пра­вильно відбираємо групи населення для обстеження. Водночас розуміємо, що захворюваність поширюється серед на­селення, і є небезпека подальшого роз­повсюдження цієї інфекції.

— Відкрили літні тераси у кафе та ресторанчиках, у центрі міста рід­ко можна побачити людей у масках, люди не дотримуються соціальної дистанції.

— Психологічно людям важко оціни­ти дію, яка не відбулася. Ми бачили сце­нарій Італії, Іспанії, США і теж очікували, що у нас масово зляжуть хворі під пар­кани лікарень, що це буде колапс… Але завдяки своєчасно запровадженим ка­рантинним заходам, як би вони нам не подобалися, такої катастрофи не ста­лося. Народ розслабився, і людям зда­ється, що проблеми немає. Бо хворі не лежать під парканами… Зараз госпіталі­зовано близько 700 осіб, виглядає, що це невелика цифра, але це якраз небезпеч­но! Категорично не можна розслабляти­ся, імунітету до цього вірусу не має ніхто, а заразитися може кожен. Найстрашні­ше, коли людина захворіє у легкій фор­мі і розносить вірус, не усвідомлюючи, що заражає батьків, дідуся і бабусю, чу­жих людей, у яких, можливо, цукровий діабет, серцево-судинні недуги… Орга­нізм таких людей може не витримати. Люди нехтують рекомендаціями, але по­винні розуміти, що диво не відбудеться. Доти, поки є люди, які виділяють вірус, і ті, хто не має захисту, захворювання по­ширюватиметься. Єдиним захистом, який можемо запропонувати, є маски чи респіратори, чисті руки і соціальна дис­танція. Іншого поки що світ не придумав. Якщо люди нехтуватимуть цим, то спри­ятимуть тому, що захворюваність поши­рюватиметься і зростатиме кількість ле­тальних випадків.

Якщо безсимптомний хворий ходить між людьми, якщо з кимось за столи­ком п’є каву, то наражає на небезпеку ту людину, яка поруч з ним. Ми ж не може­мо каву пити через маску, тож ті, хто по­руч, мають дуже великі шанси заразити­ся. Це означає, що наші люди не люблять не лише себе, а й не поважають оточен­ня, якщо дозволяють собі свідомо нара­жати на небезпеку інших людей, знаючи про те, що хворі самі.

— Медики з інфекційної лікарні ка­жуть, що вірус змінився, і тепер тра­пляються випадки, коли все ніби без­симптомно раптово переходить у важку форму хвороби…

— Про те, що вірус змінився чи ні, мо­жуть говорити лише вірусологи піс­ля досліджень геному вірусу. Ми може­мо коментувати лише те, що бачимо за клінічною картиною наших пацієнтів. Справді, збільшився відсоток людей, у яких нібито все було гаразд, а раптово виникла сильна слабкість і після обсте­ження на комп’ютерній томографії діа­гностують двобічну пневмонію. Людина могла ні разу на той час не кашлянути. Але чи це пов’язано зі зміною генетичної структури вірусу, не можемо стверджу­вати, це мають вивчати науковці.

— Якого віку здебільшого потра­пляють у стаціонари?

— Найчастіше віком 50 плюс… Хоча цього тижня помер хлопець віком 28 ро­ків, у якого був супутній цукровий діабет, надлишкова вага… На жаль, його зустріч з вірусом завершилася летально. Най­старшій жінці, яка померла на Львівщині внаслідок зустрічі з коронавірусом, було 103 роки…

— Не справляється з віком імунітет?

— Чим більший у людини букет за­хворювань, — а це хронічні недуги сер­ця, легень, підшлункової залози, судин­ної системи, — тим її організм має меншу здатність дати відсіч вірусу.

— У сонячних Італії, Іспанії перша хвиля пандемії стихає завдяки сон­цю, ультрафіолету, бо він знищує ві­рус. У вічно дощовому Львові вірус приживеться надовго?

— Індикатором можуть бути Афри­ка, Австралія, Бразилія, де реєструють­ся випадки захворювань. Ультрафіолет згубно діє на вірус, можливо, менше лю­дей захворіє… Як би не склалися погодні умови, доти, поки 90% населення не зу­стрінеться з вірусом, матимемо випад­ки захворювань. Це загальноприйнятний факт, який стосується усіх інфекційних захворювань. Збудник є у природі, і поки люди будуть до нього сприйнятливі, ви­кликатиме випадки захворювань. 90% - це формування популяційного імунітету, коли захворюваність знизиться. Важли­во, щоб це не відбулося за місяць чи пів року, розтягнулося на два-три роки. Це те саме, що відбувалося з пандемічним грипом H1N1. У 2009 році це був спалах, упродовж наступних п’яти років став се­зонним захворюванням, яке теж викли­кало і летальні випадки, і проблеми з пе­ребігом хвороби, але сприймалося вже легше…

— Тобто вірус з часом втрачає силу і концентрацію?

— Саме так, якщо доступно без медич­ної термінології.

— Зараз вірус ковіду ще сильний?

— Так!

— Карантин продовжили до 31 лип­ня…

— Не знаю, наскільки це правильно… Треба зберігати заходи обмежувально­го характеру, але у кожному конкретно­му випадку і з кожним конкретним під­приємством все неоднозначно. Є люди, які здатні дотримуватися усіх рекомен­дацій та вимог, їм можна працювати, бо не завдають нікому шкоди. Найбільш не­безпечними є ті, хто вважає, що ніколи не захворіє. Таких людей категорично не можна випускати на стихійні ринки, у міс­ця масового скупчення людей, бо наслід­ки не змусять себе чекати.

— Читала, що була ідея відділи­ти статистично Львів від області, бо саме Львів дає статистику усій облас­ті. Зробити, як, скажімо, Київ окре­мий у статистиці і Київська область…

— З усіх віддалених кутків Львівщини люди звикли їхати до Львова на базар, у магазин, на зустріч з друзями… Київ — столиця, місто іншого значення, ніж Львів. Завжди Київ виділявся окремо, як адмі­ністративна одиниця. Статистика окре­ма була для Києва і для Київської області. Львів є невід’ємною структурою області. Якщо рахувати на 100 тисяч населення, то ситуація є різною. За останні дні різко зросла кількість у Пустомитівському ра­йоні. Тому не можна казати, що біда тільки у Львові, а не у селах чи районах. Все за­лежить від поведінки людей.

— Маски на вулиці не потрібно но­сити, лише у громадських місцях?

— Якщо йдемо у лісі, парку, скверику, де нікого немає і є можливість збережен­ня соціальної дистанції, можна бути без маски. Якщо ж говоримо про скупчення людей у період пандемії у центрі Львова, то і на вулиці, з метою зменшення ймо­вірності потрапляння вірусу, ходимо у масці! 100 відсотків потрібно заходити у масці чи респіраторі у магазини і будь-яке інше приміщення, де є люди!

— У громадському транспорті мож­на побачити людей без масок…

— Це — абсурд! Ці люди свідомо вирі­шили, що захворіють. В умовах пандемії це злочин: сісти без маски у маршрутку. Або ви інфіковані і можете когось зарази­ти, або інфікують вас.

— Рукавички не одягаємо на вули­цю?

— Краще часто і ретельно мити руки, обробляти їх антисептиком, ніж цілий день ходити в одних брудних рукавицях. Маску слід змінювати кожні чотири годи­ни. За мірою зволоження, тобто для ко­гось це може бути дві години, для когось одна година, але перебуваємо у масці не довше, ніж чотири години.

— Що можна сказати людям у сьо­годнішній ситуації?

— Дива не буде! Якщо не виконуємо правила, кількість хворих зростатиме! Вірус сам не зникне, а передаватиметь­ся й зустрічатиме вразливих людей.