У Польщі ювілей: 25 років тому вступила до НАТО
Шлях сусідньої країни до Альянсу був зовсім не простим, згадує ексамбасадор США у Варшаві Деніел Фрід
У понеділок, 11 березня, перед штаб-квартирою НАТО у Брюсселі урочисто підняли національний прапор Швеції, яка стала 32-м членом Північноатлантичного альянсу. (Його генеральний секретар Єнс Столтенберг принагідно заявив, що наступним синьо-жовтим прапором, який там замайорить, буде український). А наступного дня сусідня Польща відзначила ювілей — 25-річчя свого членства у НАТО. 12 березня 1999 року глава польського МЗС Броніслав Ґеремек передав держсекретарці США Мадлєн Олбрайт Акт про приєднання Польщі до Північноатлантичного договору. Це було формальне завершення процесу приєднання Польщі до НАТО. Про те, наскільки нелегким він був, згадав напередодні інтерв'ю PAP експерт аналітичного центру Atlantic Council, тодішній американський посол у Варшаві Деніел Фрід.
«1993 року я був у адміністрації президента Білла Клінтона й агітував там за розширення НАТО, — згадує Деніел Фрід. — І всі мене через це ненавиділи. Тоді обмаль людей за це виступали, зокрема, у Раді національної безпеки США (Фрід був її членом. — А. Є.), але це змінилося. Для того потрібен був бій».
За словами Фріда, на початку першого президентського терміну Клінтона в Білому домі були переконані, що розширення НАТО надто дратуватиме росію, а головним пріоритетом було утримання москви на демократичному шляху розвитку. Після того, як Захід переміг у Холодній війні, ідею розширення НАТО не сприймали. І аргументів Варшави, мовляв, росія швидко повернеться до імперської політики, у Вашингтоні не чули…
Експосол США у Польщі згадав також про слова аналітика дослідницького центру RAND Corporation Річарда Каґлера. 2018 року той розповів, що за адміністрації Клінтона один із польських високопосадовців навіть пригрозив: мовляв, якщо Польщу не приймуть до НАТО, то шукатиме шлях до власної ядерної зброї… Фрід припустив, що це міг бути нинішній глава польського МЗС Радослав Сікорський, який 1992-го був в уряді Яна Ольшевського заступником міністра оборони. «Сікорський любив натиснути на американців», — пригадав Фрід.
Деніел Фрід також розповів, як польські дипломати адаптували свої аргументи, якими намагалися переконати Білий дім. «1993 року поляки казали так: росія зараз добра, але все так не буде, знову повернеться до відбудови імперії. Тому зі вступом Польщі до НАТО краще починати зараз, поки ще є вікно, аби діяти, — згадує американський дипломат. — Поляки мали рацію, і я це знав. Але я їм сказав (тодішньому главі польського МЗС Анджею Олєховському і його заступнику Єжи Козьмінському. — А. Є.): «Так, маєте рацію, — але то нас нікуди не приведе. Адміністрація Клінтона хоче добре домовитися з росією, з Борисом Єльциним (тодішнім президентом рф. — А.Є.), хоче інвестувати у цю справу все, що тільки може. Але вони також схильні розширити НАТО — у рамках того процесу».
«Невдовзі після цього вся риторика Варшави змінилася, почали говорити про об'єднану Європу й налагодження відносин із росією, — згадує Деніел Фрід. — Так вони об'єдналися з нами, і це було абсолютно блискуче». І хоча зміна підходів у Вашингтоні сталася не швидко, уже 1994 року, каже американський дипломат, він «відчув, що ми починаємо перемагати». Мовляв, скептики, як-от тодішній заступник держсекретаря США Строуб Телбот, змінили свою думку. А сам президент Білл Клінтон міркував уже не про те, чи повинна Польща приєднатися до НАТО, а про те, коли саме це має статися.
Як згадує Деніел Фрід, важливу роль зіграла тоді перша леді США Гілларі Клінтон — за допомогою польських і чеських інтелектуалів. 1996-го Клінтон разом із тодішньою амбасадоркою США в ООН Мадлен Олбрайт (пізніше держсекретаркою) відвідали Польщу й Чехію. У Польщі зустрічалися, зокрема, з головним редактором католицького видання Tygodnik Powszechny Єжи Туровічем і Чеславом Мілошем, а в Чехії - з президентом Вацлавом Гавелом. «Це був її тип людей, — пояснює Фрід, який супроводжував Клінтон у тій поїздці. — І вони переконали Гілларі в необхідності розширення НАТО».
Як згадує Деніел Фрід, пізно ввечері напередодні свого виступу в Празі Гілларі Клінтон переписала текст своєї промови, підготовлений дипломатами. Перша леді США однозначно підтримала розширення Північноатлантичного альянсу.
А тим часом…
За даними опитування CBOS, проведеного напередодні 25-річчя вступу Польщі до НАТО, для 60% поляків це проривна подія історичного значення. У лютому 1999 року, тобто напередодні приєднання Польщі до Альянсу, так вважали 44% поляків.
Загалом членство Польщі у НАТО підтримують нині 90% поляків. А 74% опитаних вважають членство Польщі в Альянсі гарантією її незалежності. У лютому 1999-го так думав тільки 41% поляків.
82% опитаних вважають, що членство Польщі у НАТО забезпечує їй мир і безпеку, а 79% - що Польща може сподіватися на те, що союзники Польщі по Альянсу долучаться до її оборони (22% - «однозначно», 57% - «радше»).
І нарешті, 83% поляків вважають, що війська з інших країн НАТО повинні бути розміщені у Польщі. Чверть століття тому так вважали лише 32% поляків.