Солов’їною і в Китаї писали

У понеділок, 9 листопада, у День української писемності (відзначаємо указом президента з 1997 року на честь Нестора Літописця) українці перевіряли свої знання з орфографії та пунктуації. У цей день традиційно відбувався Всеукраїнський радіодиктант. Цьогорічною особливістю стало те, що під час диктанту встановили радіомости з українськими амбасадами із різних куточків світу.

“Пряма трансляція спецпроекту розпочалася о 10 годині 10 хвилин і проходила на Першому Національному телеканалі Украї­ни (“UA: Перший”) з сурдоперекладом для людей із вадами слуху, на Першому каналі (УР-1) та на каналі “Культура” (УР-3) Українського радіо. Написання радіодиктанту розпочалося об 11-й годині”, — йдеться у повідомленні Міністерства культури України.

Місцем проведення написання диктанту став КНУ імені Тараса Шевченка. Писав диктант і міністр культури України В’ячеслав Кириленко. Цьогорічний радіодиктант національної єдності стане ювілейним, 15-им. Його текст диктував педагог, лінгвіст, радіоведучий, автор шкільних підручників з української мови та літератури Олександр Авраменко. Результати радіодиктанту будуть відомі і оприлюднені наприкінці листопада — на початку грудня.

“Всеукраїнський радіодиктант начитую ось уже 13-й рік поспіль, - розповів “ВЗ” Олександр Авраменко. - Маю великий досвід роботи на радіо та телебаченні, тож готуватися в інтонаційному плані мені немає потреби. Звичайно, відповідальність є великою. Не просто, коли усвідомлюєш, що твій голос чують не лише тисячі людей в Україні, а й українці за океа­ном. Водночас, це ще й дуже приємно проводити такі заходи.

Цьогорічний текст був про те, як ми пишемо диктанти із давнини і до сьогодні, тобто про історію диктанту, його роль та функції”.

“Всеукраїнський радіодиктант разом із чоловіком пишемо вдруге, - розповіла “ВЗ” відома українська письменниця Ірен Роздобудько. - У цьогорічному тексті було багато прямої мови та пунктуації. Як готувалася? Моя підготовка — це читання української літератури. Після диктанту у мене завжди піднесений настрій, оптимізм, майже ейфорія. Наче після спортивних змагань. І такі настрої навіть у тих, хто прийшов писати диктант із певним скепсисом, — “щоб відбути”. Дуже важливо, що цей диктант писали і на сході. Це мене дуже розчулило. Зв’язок був навіть із Краматорськом”.

...Наразі не відомо, якою була якість радіозв’язку в українців Австралії, Китаю, Польщі, Росії та Португалії. В ЛНУ імені Івана Франка на якісну хвилю налаштуватися не вдалося. “В університеті хотіли провести написання масового диктанту. Та цього не вдалося зробити у зв’язку із технічними причинами”, - пояснив “ВЗ” редактор прес-центру ЛНУ імені Івана Франка Олег Вівчарик.

“Ми почали писати диктант, але “перебило” зв’язок, і не вдалося знову налаштуватися на потрібну хвилю, - розповіла “ВЗ” співорганізатор радіодиктанту у Франковому університеті, голова студентської ради філологічного факультету ЛНУ імені Івана Франка Ірина Королюк. - Через це написати диктант не вдалося... На радіодиктант прийшло близько 50 осіб. Здебільшого це були студенти-першокурсники університету. Серед відомих людей не було нікого. Найближчим часом розішлемо студентам аудіозапис радіодиктанту, щоб вони могли написати його. Згідно з умовами, надсилати диктант можна протягом двох днів”. “Кожна школа радіодиктант проводила по-різному. Все залежало від можливостей технічних засобів, - пояснив “ВЗ” директор Львівської СЗШ №34 Роман Гринчук. - Тобто в одних школах учні збиралися для написання диктанту в актових залах, в інших це було локально по класах. Ми вибрали останній варіант”.