Передплата 2024 ВЗ

Профільна освіта – поділ на «еліту» та «масу»?

Міністерство освіти вирішило, якою буде концепція профільного навчання у школі

Концепція профільного навчання, що її затвердило Міносвіти, реалізовуватиметься аж з 2018 року. Проте вже відомо багато аспектів цього документа. Переходячи у десятий клас, учень обирає один із чотирьох напрямів: природничі науки, математика, українська філологія та іноземні мови, і вивчає його поглиблено. Кількість базових предметів скоротять з 15 до 6. Довкола затвердженого документа розгорілися суперечки.

«Мета концепції — допомогти реалізувати здібності дитини, м’яко адаптувати її до вибору подальшого життєвого шляху, ­ розповідає один із її авторів, головний учений секретар Націо­нальної академії педагогічних наук України Михайло Бурда. ­ Реалізовуватимемо концепцію профільного навчання у 10­11­х класах з 1 вересня 2018 року. Концепція — це лише перший крок для створення профільного навчання. Далі — розробляння нормативно-­правового забезпечення, навчальних планів, програм, підручників, під­готовка й перепідготовка кадрів».

Згідно із документом, виділять шість базових предметів, які вивчатимуть учні усіх профілів. Це — українська мова і література, іноземна мова, історія України та всесвітня, математика, природознавство та фізична культура. Інші предмети — за вибором учня. На їх вивчення відводитимуть по три години на тиждень. Профільні дисципліни будуть вивчатися поглиблено — по 5­10 годин на тиждень. Приміром, природничий профіль передбачає поглиблене вивчення астрономії, біології, географії, екології, фізики та хімії; математичний — алгебри і геометрії; української філології — української мови і літератури, а іноземної філології — іноземних мов.

У теорії картинка ідеальна — діти вивчатимуть предмети, вибрані осмислено, які у майбутньому стануть стартовою платформою під час нав­чання у вишах. Як же нова концепція діятиме на практиці? Чи усі школи, а особливо сільські, кошторисно та технічно готові до нововведення?

«Насправді, це нова, уже третя редакція концепції профільного навчання, ­ запевняє директор Центру освітнього моніторингу Павло Полянський. ­ Перша редакція була затверджена у 2003 році, вона передбачала дванадцятирічну школу, у тому числі трирічну “старшу” школу. Друга — у 2009 році, вносила певні поправки до попередньої. Третя редакція, яку затвердили 27 серпня 2013 року, — концепція для дворічної “старшої” школи.

У жодній країні Європейського Союзу не передбачено одинадцяти років для здобуття повної загальної середньої освіти та дворічної “старшої” школи. В Україні до такого напряму нав­чання повернулися у 2012 році. Є тільки дві країни, де є дворічна “старша” школа, — Росія і Білорусь. Очевидно, теперішні керівники нашої держави у питаннях освіти орієнтуються не на Євросоюз, а саме на ці дві країни».

У документі немає чіткої відповіді на те, що потрібно зробити, аби кожна українська сільська школа перейшла на профільне навчання. “Концепція не містить бодай якихось загальних натяків, на скільки збільшиться державне фінансування закладів, ­ продовжує розмову пан Полянський. ­ Скільки відсотків від бюджету виділять на закупівлю лабораторного обладнання? У документі ні слова про те, чи збільшиться зарплата вчителів, що викладатимуть у старших класах, адже це передбачає вищий рівень знань. Тобто ресурсів не вказано. Ми не розуміємо, як у малокомплектних сільських школах реалізують профільне навчання”.

“Ризикованою і непродуманою є пропозиція із 2018 року різко “обірвати” більш ніж половину базових предметів, які нині вивчають у школі, і залишити лише шість, ­ вважає пан Полянський. ­ Це заяви не дуже фахові. Україна — єдина країна у світі, де Конституція зобов’язує усіх громадян здобувати повну загальну середню освіту. І раптом більшість предметів хочуть скоротити у дев’ятому класі, незважаючи на те, що їх вивчення передбачено протягом одинадцяти років”.

Павло Полянський вважає, що ті діти, які вчили предмет, який потім забрали, не зможуть ні успішно скласти ЗНО з цього предмета, ні вступити до вишу. Скорочення базових предметів — річ небезпечна, закладається нерівність.

«Не нова ні ідея профільної школи, ні підхід, який туди закладає Міносвіти, ­ вважає голова Комітету Верховної Ради Украї­ни з питань науки і освіти Лілія Гриневич. ­ Цей підхід вже став традиційним — змінити наз­ву, підфарбувати фасад, але не зробити генерального ремонту, обійтися декоративними замість глибинних змін.

Україна вже ставала на шлях розвитку профільної освіти, коли переходила до 12­річного навчання. Додатковий рік навчання був необхідний для того, щоб дати можливість дітям вже у школі поглиблено вивчати предмети, які потім стануть у пригоді під час вибору професії. Наприк­лад, якщо дитина цікавиться інженерією, то більш поглиблено вчить фізику, математику і прикладні предмети. На теренах Європи профільну освіту надає старша школа, навчання в якій триває щонайменше три роки. Проте, аби заощадити на освіті, влада повернула 11­річку. Тепер намагається втиснути профільне навчання у два роки. Профільну освіту впроваджувати не можна, не збільшивши обсягу навчальних годин. Для того, щоб розширити вивчення профільних предметів, доведеться викинути непрофільні. Це може вплинути на звуження загальноосвітньої підготовки та світогляду дітей».

За словами пані Гриневич, у сільській місцевості учні практично не матимуть вибору і змушені будуть навчатися за профілем, який є у їхній школі. Якщо оберуть вищий навчальний заклад за іншим профілем, то у школі не отримають жодної підготовки з предметів, які необхідно буде складати при вступі.

“Впровадження профільної освіти за рецептами Міносвіти призведе до поглиблення соціального розшарування, ­ пояснює Лілія Гриневич. ­ Заможніші батьки зможуть давати більш всебічну освіту за допомогою елітних шкіл, репетиторів, доплат. А дітей менш заможних батьків школа прирікатиме на невігластво. Припускаю, це і є головною метою нинішньої влади — увічнення в Україні жорсткого соціального поділу на “еліти” та “маси”. Профільна освіта Україні потрібна, але тільки тоді, коли забезпечить нові можливості для реалізації молодих людей, особливо із соціально вразливих сімей. Такі системні зміни нам необхідно закласти у новому базовому законі про освіту, над яким ми працюємо у Комітеті з питань освіти і науки. Освіта має давати надію на краще життя наших дітей”.

Схожі новини