Кайдашиха і Едіт Піаф з одного театрального тіста

У львівських театралів свято — після шестирічної перерви до нашого міста знову приїхав на гастролі Київський національний академічний драматичний театр ім. І. Франка. На сцені Львівського національного академічного драматичного театру ім. М. Заньковецької з 7 по 16 вересня ідуть одні з кращих вистав франківців — «Кайдашева сім’я», «Едіт Піаф. Життя в кредит», «Грек Зорба», «Маленькі подружні злочини» та «Одруження». Їх для львівських гастролей відбирав ще світлої пам’яті Богдан Ступка, який мріяв приїхати до рідного міста зі своєю трупою.

Франківці з особливим трепетом приїхали на гастролі до рідного міста Богдана Сильвестровича. Приємно висту­пати на сцені, яка для багатьох те­перішніх акторів театру ім. І. Фран­ка була першою в кар’єрі. Для Анатолія Хостікоєва тут розпочалася акторська кар’єра, у Театрі ім. М. Заньковецької працювали батьки Наталі Сумської В’ячеслав Сумський і Ганна Опанасенко, а старший брат Богдана Бенюка Петро і нині радує своєю грою шанувальників творчості заньківчан.

Переаншлаги у перші дні гастролей франківців — беззаперечний доказ того, що у Львові їх люблять і завжди чекають. Квитки на всі п’ять вистав були розкуплені ще за кілька днів до початку гастролей.

Відкривала гастролі франківців трагікомедія «Кайдашева сім’я» за повістю Івана Нечуя-Левицького у постановці Петра Ільченка. Ця вистава уже кілька сезонів є найпопулярнішою і найаншлаговішою у театрі ім. І. Франка. Крім невмирущого сюжету і прекрасно виписаних персонажів, тут зібраний чудовий акторський ансамбль, який робить виставу життєствердною, веселою і запальною. Народна артистка України Наталя Сумська у ролі Кайдашихи надзвичайно цікава і дещо несподівана. Її повільна мова, неквапливі рухи й жести привносять у цю роль нове забарвлення, адже у свідомості глядачів Кайдашиха — галаслива скандальна баба, яка «їсть» і «пиляє» не лише своїх синів і чоловіка, а, перш за все, — невісток. В’їдливість Кайдашихи у трактуванні Сумської надзвичайно інтелігентна, але тим самим ще більш дошкульна.

Другою на суд львівської публіки була представлена вистава чи не найдемократичнішого жанру — мюзикл «Едіт Піаф. Життя в кредит» (режисер-постановник Ігор Афанасьєв). Поет Юрій Рибчинський (автор тексту) познайомив Богдана Ступку з молодою композиторкою Вікторією Васалатій, яка не лише написала надзвичайно мелодійну, а головне — відповідну творчості великої французької співачки музику, а й відтворила на сцені її образ.

Вистава розповідає про складні життєві колізії Едіт Піаф від народження до першого тріумфу. За славу і всенародне визнання Піаф розплачувалася гіркою ціною — доля забирала у неї усіх, кого вона любила. Біла леді — Смерть (народна артистка України Людмила Смородіна) — ходила за Едіт від самого її народження, благаючи віддати свій голос в обмін на довге спокійне життя. «Мій голос — це я», — відповідала Едіт і продовжувала співати.

Ейфелева вежа, яка, наче голка, час від часу опускається вершиною донизу на сцену-платівку, що крутиться, кілька ліхтарів — оце й усі декорації (художник-постановник Валентин Козьменко-Делінде). Звучить запис лише однієї пісні у виконанні легендарної Піаф, решта українською виконує Вікторія Васалатій. Але дух французького шансону й атмосфери паризьких вулиць першої половини минулого століття пронизує усю виставу.

Людмила ПУЛЯЄВА.

Фото Андрія КУБ’ЯКА.