«Скресла» — ода життю і перемозі: у театрі «ОКО» — прем'єра музичної вистави

Давні тексти, народні мотиви, оригінальні костюми художниці Любові Криси, цікава сценографія Богдани Бончук (її ж ідея та музична режисура), в якій велике коло, наче сонце чи портал в інші виміри взаємодіє з актрисами Галиною Лозинською, Іванною Мисюк, Устиною Карпіною і Галиною Рибою. Окрім костюмів і магічних рун, намальованих на руках і обличчях, дівчата мають дуже складні й оригінальні зачіски, над якими чаклувала Соломія Беген. Гра світла й тіні - то наче ще одна дійова особа (художник по світлу Григорій Риба). Склала докупи це магічне дійство режисерка Галина Стричак.

Окрім співу й жартів-забавлянок між актрисами, в дійство вплетені голоси й тексти Андрія Жолоба і Дани Брончук. Андрій Жолоб майже два роки працював лікарем-командиром медичної роти 46 окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ. До мобілізації Андрій був лікарем-травматологом та журналістом. Зараз також є лідером панк-рок гурту «Бетон», а рік тому очолив Центр надання послуг учасникам бойових дій.

«Галя Риба запропонувала зробити щось життєствердне, з народними піснями, — каже Богдана Бончук. — Я не знаю нічого життєстверднішого, ніж веснянки, бо це пробудження. Я почала думати про те, де ми беремо сили, коли на кожному етапі жінка змінюється: народжується дитина, пішов чоловік на війну… — і все змінилося. Але прийшла весна, ми повитягали підбори, дістали помаду… Ну і звісно пішли мити вікна перед Великоднем. Оця природа, це сонце, енергія — ми постійно їх знаходимо. Жінка має унікальну даність. Я поєднала це все з текстами Андрія Жолоба, тому що, перш за все, нам усім зараз потрібен доктор з красивими очима. Мене особисто радують і заспокоюють вісті з фронту, коли мої друзі мені пишуть. Мені треба точку опори. Якщо він пише, якщо він на зв’язку, то є оця ниточка між «там» і «тут».